4. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Ст.212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Ч.1 цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене службовою особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь – якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Значним розміром є сума яка в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ч.2 ст. 212 ККУ- вчинення ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або цільових фондів у великих розмірах, тобто в три тисячі і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів.

Ч.3 ст. 212 ККУ – відповідальність за діяння передбачені ч.1 або ч.2 ст.212 ККУ, вчиненні особою раніше судимою за ухилення від сплати, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або фондів, в особливо великих розмірах, тобто у 5 тисяч і більше перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ч.4 ст. 212 ККУ : особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч.1 і ч.2 ст.212, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі (фінансові санкції, пеня). Особу, яка не мала наміру ухилятися від сплати, але не сплатила їх з інших причин, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з обчислення і сплатою цих платежів.

Здійснюється тільки в судовому порядку, характеризується певними процесуальними особливостями.

Тема 1.8. Способи забезпечення виконання платниками податкового законодавства.

1. Поняття податкового обов’язку, його виникнення і припинення. Гарантії

забезпечення виконання зобов’язань по сплаті податків та зборів.

2. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового

боргу платників податків.

3. Податкова застава, її зміст та підстави виникнення.

4. Адміністративний арешт активів платника та його види.

5. Строки давності та їх застосування.

1. Поняття податкового обов’язку, його виникнення і припинення. Гарантії забезпечення виконання зобов’язань по сплаті податків та зборів.

Відповідно до ст.14.1.156 ПКУ Податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий обов’язок у широкому значенні включає в себе:

1. Обов’язок по веденню податкового обліку;

2. Обов’язок щодо сплати податків і зборів;

3. Обов’язок по податковій звітності.

Обов’язок щодо сплати податку або збору виникає, змінюється або припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством.

Підставою може бути наявність об’єкта обкладання при обов’язковому одержанні податкового повідомлення, крім того визначаються конкретні строки і суми.

Існує чотири підстави припинення податкового обов’язку:

1. Належне виконання податкового обов’язку;

2. Ліквідація юридичної особи – платника податків;

3. Смерть або оголошення громадянина померлим;

4. Втрата особою ознак, що визначають її як платника податків.

Виконання обов’язку зі сплати податків і зборів ґрунтується на кількох факторах, серед яких слід виділити:

а) Рівень правової культури та податкової дисципліни платника податків;

б) Потенційна можливість застосування державного примусу в разі порушення норм податкового законодавства.

Встановлення відповідальності за податкові правопорушення не може забезпечити певної і своєчасної сплати податків і зборів, а тому виникає необхідність у запровадженні спеціальних забезпечувальних заходів:

У податковому праві забезпечувальні заходи спрямовані на виконання конституційного обов’язку платників податків.

1) Механізм забезпечення виконання податкового обов’язку спрямований винятково на сплату податків і зборів.

2) У системі гарантій, що забезпечують надходження податків і зборів до бюджетів виняткове місце відведено уповноваженій стороні – державі як власнику надходжень, що забезпечує підстави належного й безумовного виконання певних дій зобов’язаною стороною – платником податків.

3) Забезпечення виконання обов’язку зі сплати можливо за рахунок коштів і майна платника податків.

4) Способи передбачають сплату податків і зборів як суми безпосередньо податкових платежів, так і компенсацію втрат бюджетів від несвоєчасної сплати, а також витрат на примусове виконання податкового обов’язку .

З урахуванням Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід виділити такі способи забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів :

1) податкова застава;

2) розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань;

3) пеня;

4) адміністративний арешт активів платника.