Контрольних робіт

1. Перед тим, як виконувати вправи контрольної роботи, треба опрацювати граматичний матеріал та тексти.

2. Усі вправи повинні бути переписані у зошит, при цьому треба вказати номер вправи, завдання та всі номери речень вправи.

3. Всі вправи, незалежно від їх характеру, повинні бути перекладені рідною мовою.

4. Обов’язково треба залишати поля в зошиті для зауважень рецензента та виправлення помилок. Крім того, контрольна робота повинна бути виконана охайно, розбірливим почерком, інакше робота буде повернена студенту не зарахованою.

5. Контрольна робота повинна бути виконана самостійно. З цією метою під час екзаменаційної сесії проводиться співбесіда з контрольної роботи. Виконавець відповідає на запитання викладача стосовно завдань контрольної роботи та виправляє помилки.

6. Рецензент пише на полях позначки, які вказують на характер зробленої помилки: SP – орфографічна; GR – граматична; TR – помилка при перекладі.

7. Якщо контрольна робота недопущена або незарахована, треба ще раз виконати всю контрольну роботу, а не тільки ті вправи, в яких зроблені помилки.

8. Якщо контрольна робота зарахована, але в ній допущені помилки, тоді треба їх виправити в цьому ж зошиті, не переписуючи всю контрольну роботу.

9. Без виконаної контрольної роботи студент не допускається до заліку або екзамену.

Перший курс. Вступ до контрольної роботи № 1

I. Граматичі теми:

а) іменник (The Noun), артикль (The Article);

б) прикметник (The Adjective);

в) ступені порівняння прикметників (Comparatives and superlatives).

г) дієслово to be.

The noun (Іменник)

Іменник - це частина мови, що означає предмет та відповідає на запитання: what? (що?), who? (хто?). В англійській мові іменник має два числа — однину (Singular) і множину (Plural) — i два відмінки — загальний (The Common Case) i пpucвiйний (The Possessive Case). Іменники бувають злічувальні (countable) та незлічувальні (uncountable). Злічувальні іменники можуть утворювати однину і множину (a table – tables, a dog – dogs), тоді як незлічувальні в переважній більшості випадків не мають форми множини ( milk, furniture, money). Деякі іменники в залежності від контексту можуть бути як злічувальними, так і незлічувальними.

Eg. Her hair is beautiful. – Її волосся чудове.

There is a hair in my soup! – У моєму супі волосина!

1. Утворення множини іменників.

Множина іменників утворюється шляхом додавання закінчення -s до іменника в однині:

bill— bills рахунок — рахунки

buck — bucks долар — долари (розм.)

payment — payments платіж — платежі

Закінчення -s вимовляється як [s] після глухих приголосних i як [z] після голосних та дзвінких приголосних.

Якщо іменник закінчується на -s, -ss, -sh, -ch, -о (з попереднім приголосним) i -х, то його множина утворюється шляхом додавання закінчення -es:

expense — expenses витрата — витрати

tax — taxes податок — податки

address — addresses адреса — адреси

Закінчення -es після s, ss, x, sh, ch, ce, se, ze, ge вимовляється як [iz].

Якщо іменник закінчується на -у з попередім голосним, то його множина утворюється за загальним правилом, шляхом додаванням закінчення -s. Якшо іменник закінчується на -у з попередім приголосним, то його множина утворюється шляхом додавання закінчення -es з заміною -у на -i:

delivery — deliveries поставка — поставки

duty — duties мито — мита

Іменники, які закінчуються на -f -fe, утворюють множину з заміною f на v:

leaf— leaves листок —листки

life — lives життя

Але у цього правила є ряд винятків: chief— chiefs, roof— roofs та iн.

Деякі іменники утворюють множину не за правилами:

man — men чоловік — чоловіки

woman — women жінка — жінки

businessman — businessmen бізнесмен — бізнесмени

child — children дитина — діти

fish — fish риба — риби

foot — feet нога — ноги

foot — foot (feel) фут — фути (30,48 см)

sheep — sheep вівця — вівці

deer — deer олень — олені

Деякі іменники грецького та латинського походження зберігають свою початкову форму множини;

quantum — quanta частина — частини

thesis — theses теза — тези

appendix — appendices тодаток — додатки

Articles (артиклі)

Часто перед іменниками ставиться артикль. В англійській мові є два артиклі: означений (definite) та неозначений (indefinite). Також є так званий нульовий артикль (zero article), тобто, коли перед іменником жодного артикля не ставиться.

Неозначений артикль (a/an) вживається:

а) перед злічувальними іменниками в однині, коли інформація нова, тобто, читач чи слухач ще не знає про що йдеться.

There is a letter on the table. На столі лежить лист. І see a car. Я бачу автомобіль.

б) перед назвами професій:

He is a sales representative. Biн працює торговельним представником.

John became a businessman. Джон став бізнесменом.

в) у виразах, що вказують на ціну за одиницю товару, питому вагу, швидкість, частоту:

five dollars a pound п'ять доларів за фунт

two miles an hour дві милі за годину

Our company signs two наша компашя укладає по два

contracts a day. контракта за день.

г) у словосполученнях таких як: a lot of (багато), a few, a little (трохи), а також зі словами, що означають кількість: a hundred (сотня), a thousand (тисяча), a dozen (дюжина) i т.п.

д) перед іменниками в однині, які визначаються за прислівниками: quite, such, rather:

Helen is quite an inexperienced Хелен ще зовсім недосвідче-

secretary. ний секретар.

This is rather a difficult problem. Це досить складне питания.

Означений артикль (the) вживається:

а) перед іменниками в однині та множині у тому випадку, коли або з попереднього контексту, або з інформації, яку мають співбесідники, зрозуміло, про що йдеться:

I sent you a letter. I'd like to Я відіслав Вам листа. Я хотів know your reaction to the би дізнатися Вашу реакцію letter. на цей лист.

Did you see the contracts we Ви бачили контракти, які ми signed yesterday? вчора підписали?

б) перед іменниками, які є єдиними у даних обставинах, або які представляють один з предметів даного класу:

Close the window. Закрий вікно.

The director wants to see you. Директор хоче Вас бачити.

The airplane is the fastest Літак — найшвидший cnociб

way of transportation. транспортування..

в) перед прикметниками найвищого ступеня порівняння i порядковими числівниками:

the best way найкращий cnociб

the first of January перше січня

г) перед назвами театрів, кінотеатрів та готелів:

Are you staying at the Bridge Hotel?

д) перед назвами річок, мopiв, океанів, rip, а також назвами країн, основним елементом яких є загальний іменник (state, commonwealth i т.п.): the Dnipro (Дніпро), the Black Sea (Чорне море), the Pacific (Тихий океан), the USA (США).

е) у ряді стійких словосполучень: in the street (на вулиці), in the morning (вранці), in the evening (ввечері), the following (наступний), the next (у значенні “наступний по порядку"), the last (у значенні "останній") i т.п.

є) з назвами музичних інструментів: the guitar, the piano

ж) з прикметниками, які описують певний клас людей: the rich, the unemployed, the young

Нульовий артикль вживається:

а) з назвами мов та предметів:

She’s studing French and Economics.

б) перед абстрактними та незлічувальними іменниками:

Love is more important than fame.

Time is money.

Does she take sugar in her coffee?

в) з назвами різних видів спорту:

They play football every Saturday.

г) з більшістю назв вулиць, міст, країн: Khreshchatyk, Wall-Street, Kyiv, New-York, England, Ukraine i т.п.

д) перед іменниками, які стоять перед іменами та прізвищами людей: Colonel Smith, Mr White, Mr Jane

е) перед такими словами як school, college, university, hospital, church, коли ми не маємо на увазі якийсь певний заклад:

He’s leaving school next year.

є) перед злічувальними іменниками в множині:

She likes animals.

Прикме́тник (The adjective). Ступені порівняння (Comparatives and superlatives).

Прикметник— частина мови, що виражає ознаку предмета та відповідає на питання:який? яка? яке? які? (Which?): good, young, interesting.

Прикметники можуть утворювати ступені порівняння: вищий (comparative) та найвищий (superlative). Ми умовно ділимо прикметники на так звані короткі (одно- та двоскладові) і довгі (які складаються з трьох та більше складів).

Короткі прикметники (short adjectives) утворюють вищий (comparative) ступінь порівняння за допомогою закінчення –er або –r. Наприклад: warm – warmer (теплий – тепліший), tall – taller (високий – вищий). А найвищий ступінь(superlative) утворюють з додаванням закінчення -est або –st. Зверніть увагу на те, що у найвищому ступені перед прикметником обов’язково ставиться означений артикль the. Наприклад: warm - the warmest (теплий – найтепліший), tall – the tallest (високий – найвищий). Коли ж короткий прикметник закінчується на –y, то ми утворюємо ступені порівняння, закресливши y, і додаючи –ier/-iest. Наприклад: easy – easier – the easiest. Коли прикметник складаєтьсяз одного складу і закінчується на одну приголосну з попереднім коротким голосним звуком, тоді ми подвоюємо кінцевий приголосний. Наприклад: big – bigger – the biggest.

Довгі прикметники (long adjectives) утворюють вищий ступінь порівняння за допомогою cлова more, яке ставиться перед прикметником. Наприклад: expensive – more expensive (дорогий – більш дорогий/lдорожчий). Найвищийступінь утворюється з додаванням слова the most: expensive – the most expensive (дорогий – найбільш дорогий/найдорожчий).

При порівнянні ми можемо вживати такі слова як almost, nearly, just as…as та інші.

Деякі прикметники утворюють ступені порівняння не за правилами. Їх необхідно запам’ятати.

Основна форма	Вищий ступінь	Найвищий ступінь
good хороший	better кращий	the best найкращий
bad поганий	worse гірший	the worst найгірший
little, маленький	less менший	the least найменший
many, much багато	more більше	the most найбільше
Far далеко, дальній	farther більш далекий further 1) більш далекий 2) наступний, дальший	the farthest the furthest найбільш далекий, найдальший

Adjective order

На відміну від української та російської мов, в англійській мові існує сталий порядок вживання прикметників у реченні:

opinion (beautiful) – size ( small) – age (young) – shape ( round) – origin ( French) – material ( wooden) – purpouse ( sleeping child)

For example: A huge round metal box.

A silly young English man.

Дієслово to be

1. Утворення теперішнього часу

Стверджувальні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів am, is, are після підмета

1-а особа однини(I) am (’m)

1-а особа множини (we) are (’re)

2- а особа множини ( you, they) are (’re)

3-а особа однини (he, she, it) is (’s)

3-а особа множини (they) are (’re)

I am (’m) a secretary. Я секретар.

It is (’s) a computer. Це комп’ютер.

They are (’re) businessmen. Вони бізнесмени.

Заперечні речення:

- утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів am, is, are та частки not після підмета.

1-а особа однини(I) am not (I’m not)

1-а особа множини (we) are not (aren’t)

2- а особа множини ( you) are not (aren’t)

3-а особа однини (he, she, it) is not (isn’t)

3-а особа множини (they) are not (aren’t)

I am not (I’m not) a teacher. Я не викладач.

He is not (isn’t) a child. Він не дитина.

You are not (aren’t) managers. Ви не менеджери.

Питальні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів am, is, are перед підметом

Is she at home? Вона вдома?

What colour are these cars? Якого кольору ці машини?

2. Утворення минулого часу.

Стверджувальні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів was, were після підмета. Допоміжне дієслово was ставиться в однині та допоміжне дієслово were ставиться в множині.

1-а особа однини(I) was

1-а особа множини (we) were

2- а особа множини ( you) were

3-а особа однини (he, she, it) was

3-а особа множини (they) were

I was tired last night. Я був втомлений минулого вечора.

Shops were open yesterday. Магазини були відкриті вчора.

Заперечні речення:

- утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів was, were та частки not після підмета.

1-а особа однини(I) was not ( wasn’t)

1-а особа множини (we) were not (weren’t)

2- а особа множини ( you) were not (weren’t)

3-а особа однини (he, she, it) was not (wasn’t)

3-а особа множини (they) were not (weren’t)

She was not (wasn’t) at work last week. Вона не була на роботі минулого тижня.

They were not (weren’t) here yesterday evening. Їх не було тут вчора ввечері.

Питальні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів was, were перед підметом.

Why was he angry yesterday? Чому він був злий вчора?

Were they expensive? Вони були дорогі (коштовні)?

3. Утворення майбутнього часу

Стверджувальні речення:

- утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів will (’II)+ інфінітив змістовного дієслова без частки to

He will (I’ll) pay cash. Він заплатить готівкою.

Заперечні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжних дієслів will (won’t) та частки not + інфінітив змістовного дієслова.

We will not (won’t) open the letter Ми не відкриваємо акредетив

of credit next week. наступного тижня.

Питальні речення:

• утворюються шляхом постановки допоміжного дієслова will перед підметом

Will they arrive tomorrow? Прибудуть вони завтра?

When will the goods be dispatched? Коли буде відправленно товар?