Тема 6. Аналіз грошових потоків

Методичні поради до вивчення теми. Головна мета аналізу грошових коштів полягає у визначенні такої їхньої наявної кількості на рахунках у банках і в касі, оптимальної їх структури за елементами, яка б забезпечувала своєчасність розрахунків із кредиторами, стабільність виробничого процесу, можливість у разі необхідності збільшення його розмірів і сприяла при цьому найбільшій швидкості їхнього обігу.

З погляду фінансового аналізу, грошові кошти – це найбільш ліквідна частина активів.

Підприємства тримають активи в грошовій формі з таких причин:

•     для здійснення розрахунків за придбані товари та послуги;

•     як резерв на випадок затримання покупцями оплати придбаних товарів;

•     як резерв на випадок непередбачених ситуацій та позапланових витрат;

•     для підтримки ліквідності балансу;

•     для проведення фінансових спекуляцій.

У рамках статистичного підходу грошові кошти прийнято розглядати з двох боків:

•     бухгалтерської;

•     економічної.

З бухгалтерського погляду грошові кошти підприємства є сукуп­ністю залишків грошей, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках і знаходять відображення в бухгалтерському балансі підприємства.

З економічного погляду на грошові кошти підприємства перед­бачається використання нижчеперелічених підходів до характерис­тики їх обсягу, складу та розміру.

1. Залежно від підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:

•     в широкому розумінні – грошові кошти вкладені у майно підприємства;

•     у вузькому розумінні – частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовій формі.

2. Залежно від джерела утворення:

•     власні кошти;

•     позикові кошти.

3. Залежно від натурально-речової форми:

•     готівка (грошові знаки в національній та іноземній валюті);

•     безготівкові гроші (у вигляді запису на клієнтських рахунках, відкритих підприємством у комерційних банках);

•     субститути (еквіваленти грошових коштів, що не обмежені у використанні).

4. Залежно від ступеня ділової активності:

•     активні гроші;

•     пасивні гроші.

Аналіз грошових коштів – це додатковий аналітичний етап у схемі аналізу майна підприємства та попереднього етапу аналізу руху грошових коштів і грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства (рис. 6.1).

У процесі кругообігу грошові кошти рухаються і утворюють грошові потоки, обсяг яких характеризує кількість залучених або використаних грошових коштів.

Рис. 6.1. Основні етапи попереднього аналізу грошових коштів

Рух грошових коштів– надходження та витрачання грошових коштів у процесі фінансово-господарської діяльності.

Потік коштів, пов’язаний із конкретним періодом часу і являє собою різницю між усіма, що надійшли та виплаченими підпри­ємством коштами за цей період.

Грошовий потік за визначенням відомих вчених Нікбахта та Гропеллі – це міра ліквідності підприємства, що складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких як амортизація.

Встановлюючи причинно-наслідкову залежність, зазначаємо, що результатом руху грошових коштів є грошові потоки, які є предметом аналізу.

Таким чином, грошовий потік– сукупність розподілених в часі надходжень і видатків грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі фінансово-господарської діяльності.

Деталізуємо класифікацію грошових потоків.

1. Залежно від напрямку руху потоку розглядають:

•     вхідний грошовий потік;

•     вихідний грошовий потік;

•     сальдовий (чистий) грошовий потік.

2. Залежно від напрямку діяльності:

•     грошовий потік від операційної діяльності;

•     грошовий потік від інвестиційної діяльності;

•     грошовий потік від фінансової діяльності.

Головна мета аналізу руху грошових коштівполягає в оцінці здатності підприємства заробляти грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.

Основне завдання аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин нестачі (надлишку) коштів, визначенні джерел їхніх надходжень і напрямків використання.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

•     аналіз обсягів і структури грошових активів, динаміки змін за певний період;

•     визначення обсягів і джерел отримання коштів і напрямків їхнього використання;

•     оцінка здатності підприємства в процесі поточної діяльності створювати стабільне перевищення сум надходжень коштів над сумами здійснення платежів;

•     дослідження тривалості операційного та фінансового циклу для кожного виду продукції, робіт і послуг;

•     аналіз ліквідності підприємства на основі діагностики грошового потоку;

•     з’ясування причин розходження між величиною отриманого прибутку та фактичною наявністю грошових коштів;

•     розгляд ступеня ефективності та раціональності руху грошових коштів за ознаками наявності, достатності формування грошових коштів, ліквідності грошового потоку та ефективності його використання;

•     аналіз синхронності надходження та витрат грошових коштів, їх рівномірності щодо розподілу у часі;

•     прогнозування грошових надходжень і виплат;

•     досягнення фінансової оптимізації.

Значення аналізу руху грошових коштів полягає в тому, що успішне розв’язання зазначених завдань дасть змогу уникнути чи перед­бачити проблеми, пов’язані з розрахунками з кредиторами, налагодити платіжну дисципліну, підвищити довіру банків, а відтак – стабі­лізувати процес здійснення фінансово-господарської діяльності.

Керівництву підприємства важливо знати не тільки, скільки коштів зараз є в касі чи на розрахунковому рахунку, а й причини того, чому саме така їхня сума там міститься. Для цього необхідно відповісти на два питання, а саме: з яких джерел і за якими каналами відбувалося відповідно надходження та витрати грошових коштів? Які зміни відповідних активів і пасивів призвели до кінцевого результату?

Основним документом для аналізу грошових потоків є Звіт про рух грошових коштів.

І для того щоб відповісти на перше питання, необхідно скласти звіт про рух грошових коштів так званим прямим методом, а щоб відповісти на друге питання, – непрямим методом.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Звіт про рух грошових коштів» встановлено форму звіту про рух грошових коштів. Рекомендовано її складання непрямим методом.

Для складання звіту про рух грошових коштів прямим методом необхідно врахувати всі можливі канали їхнього надходження та витрат. При цьому згідно з існуючою міжнародною практикою аналіз руху грошових коштів роблять у розрізі трьох видів господарської діяльності:

•     операційної (виробничої) діяльності;

•     інвестиційної діяльності;

•     фінансової діяльності.

Якщо порівняти аналізи руху грошових коштів, зроблені прямим і непрямим методами, можна відзначити, що основна різниця між ними полягає в обліку надходжень і витрат грошових коштів від виробничої діяльності. У використанні непрямого методу цей облік ведеться через урахування змін у відповідних активах і пасивах.

Основним завданням оцінки руху грошових коштів є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження та витрачання грошових коштів і їх синхронізації в часі. Систему абсолютних і відносних показників руху грошових коштів у системі оцінки їх потоків за ознаками наявності, достатності формування грошових коштів, ліквідності гро­шового потоку та рівня ефективності його використання підпри­ємством представлено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1