67. Стратегія фінансування оборотних активів (сфоа).

Мета СФОА – вибір оптимального рівня і раціон-ої стр-ри оборот-х активів з урахув-м специфіки діяльності кожного підприємства(п/п-ва). Виходячи із мети кожний фін.менеджер повинен розв'’зати завдання:*провести ан-з використ-ня обор-х активів за минулий період;*визначити ризик неплатоспромож-ті покупців, розрах-ти прогнозне значення резерву щодо сумнівних боргів;*вибрати оптимальне співвіднош-ня між грош-ми коштами і вкладен-ми в короткострокові цінні папери;*визначити розмір і стр-ру джерел фінансув-ня обор-х актив-в;*розробити СФОА. СФОА залежить від вибору джерел покриття змінної частини обор-х активів. Виділяють 4моделі СФОА:1)ідеальна модель. Довгострокові пасиви(ДП) встановл-ся на рівні необор-х акт-в(НА), ця модель має вигляд: ДП=НА. ДП вкл-ть: власні кошти(статут.кап-л, додат.кап-л,резерв. кап-л, нерозподілений прибуток) та запозичені(довгострокові кредити банку, інші довгострокові позики). До НА належать: нематер.активи, незаверш.будівництво, осн. засоби, довгострокові фін. інвестиції, довгострок. дебітор. заборгован-ть, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи).У реальному житті модель не застосов-ся тому, що вона ризикована, оскільки за несприятливих умов(коли треба розрах-ти зі всіма кредит-ми одночасно) п/п може опинитися перед необх-тью продажу частини осн-х засобів для покриття поточн.кредит.заборгов-ті. Сутність моделі-ДП встан-ся на рівні НА, а поточні активи- на рівні поточ-х пасивів.Робочий кап-л=0.2)Агресивна модель. ДП є джерелом покриття НА та постійної частини поточ-х активів, тобто їх мінімуму,який необхідний для здійснення господарськ.діяльності.У цьому разі змінна частина поточ.акт-в покрив-ся короткостроковою кредит.заборгованістю.З позиції ліквідності ця стратегія є ризиков-ю, бо в неможливо обмежуватися лише мінімумом поточних активів.Ця модель має вигляд: ДП=НА+ПЧ(постійна частина оборот.активів).Змінна частина обор-х акт-в повністю покрив-ся за рахунок короткострок.заборг-ті. Робочий кап-л=ПЧ.Агресивна політика має такі ознаки;-п/п не ставить яких-небудь обмежень щодо збільшення обор-х акт-в;-п/п накопичує запаси сировини, матер-в, гот.прод., збільшує дебіт.заборг-ть і тимсчасово вільні залишки грош-х коштів на поточ.рахунку в комерційному банку. У рез.цього частка обор-х акт-в у загальному обсязі майна п/п висока(більше 50%), а період їх обертання тривалий(понад 90днів). Агресив.аполітика здатна знизити ризик неплатоспромож-ті, але не може забезпечити високої рентабельності активів.Ознака агресивної політики управління обор-ми активами є також збільшення короткострокової заборг-ті.3)Консервативна модель Змінна частина поточ.активів покрив-ся ДП.Застос-ся на початкових стадіях діяльності п/п за умови достатньої велич-ни кап-лу власників п/п і доступності довгострокових кредитів для інвестиційного фінансування. У цьому разі немає короткострокової кредиторської заборг-ті, відсутній ризик втрати ліквідності.У господар.д-ті такого не буває, щоб була відсутня кредиторська заборг-ть.Ця модель має такий вигляд: ДП=НА+ПЧ+ЗЧ(змінна частина поточ.акт-в).Довгострокові пасиви (власний кап-л + довгострокові зобов’язання) дорівнює довостроковим активам(НА+ПЧ+ЗЧ). Робочий план =сумі оборот.активів.Консервативна політика забезпечує високу рентабельність активів, але має ризик неплатоспромож-ті ч/з непередбачені зміни ситуації на товар-му і фінанс.ринках.Харектир-ми ознаками її є те, що п/п стримує збільшення поточ-х акет-в і прагне зробити їх мінімальними. У рез.цього питома вага обор-х акт-в у загальній вартості майна незначна(30%), а період їх обороту відносно незначний;а також відсутність або низький рівень короткострокових кредитів банку у загальній валюті банку.У цьому випадку необоротні й оборотні активи покрив-ся власними коштами та довгостроковими зобов’язаннями.4)Компромісна модель Це найбільш реальна модель.Сутність-НА,ПЧ і приблизно половина ЗЧ поточних акт-в покрив-ся ДП.Робоч.кап-л визнач-яс як різниця між ДП та НА.Ця модель має вигляд:ДП=НА+ПЧ+0,5 ЗЧ.Для компромісної політики управління обор-ми активами характерний середній рівень рентабельності та оборотності обор-х акт-в.Ознака:помірна вага короткостроков-х кредитів банку.Цій моделі упарвління обор-ми акт-ми може відповідати будь-яка модель управління короткостроковими зобов’язаннями.З позиції оптимізації прибутковості і ризику оптимальною є компромісна стратегія фінансування обор-х активів.Ця стратегія оптимально поєднує рівень прибутковості і середній рівень ризику, забезпечує достатньо високий рівень фін.стійкості та платоспроможності п/п. Виходячи з пріоритетності цілей фін-господарської діяльності п/п на окремих стадіях його розвитку оптимальною може стати інша стратегія фінансування.Вибираючи стратегію фінансування, необхідно знайти бажане співвідношення між рівнем рентабельності і використання власного кап-лу та рівнем рентабельності і використання власного капіталу та рівнем ризику зниження фінансової стійкості п/п, яка оцінюється величиною його роб.капіталу.

68. Інструменти статистичного методу розрахунку ризиків. У сучасній практиці корпоратив-х фінансів для кількісної оцінки сукупного ризику та окремих його складових може використовуватися інструменти статистичного методу розрахунку ризиків - сукупність різноманітних статистичних моделей. Використання таких моделей потребує проведення відповідних статистичних розрахунків, складність яких прямо пропорційна величині та повноті інформаційної бази оцінки ризиків п/п, а також залежить від обраної моделі оцінювання ризику. Водночас такі розрахунки можуть бути спрощені шляхом використання персональних комп’ютерів та прикладного забезпечення.Для потріб оцінки ризиків застосовуються спеціалізовані статистичні чи математичні пакети:1) середнє квадратичне відхилення, або дисперсія, очікуваної вел-ни цільового показника:

, де σ-середнє квадратичне відхилення цільового показника Х;

σ²-дисперсія цільового показника Х; Х_i- i-те спостереження цільового показника; -очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових прказників заn попередніх періодів);n-кількість спостережень цільового показника.

2)для кількісного оцінювання ризиків, пов’язаних із активами, що мають активний ринок обігу(наприклад, цінні папери), може використовуватися коефіцієнт β, який виражає кількісну оцінку системного ризику:

, де R_j-очікуване значення дохідності j-го активу; R_m-очікуване значення дохідності ринку; σ_m²-дисперсія ринкової дохідності. Ідентифікація та оцінка фінансових ризиків у структурі моделі управління ризиками потребує формування відповідної системи прказників, що уможливлювала б як дослідження якісних характеристик фінансових ризиків, так і їх кількісну оцінку. Відтак для розрахунку параметрів сукупного ризику та його складових, у тому числі згаданих показників рівня ризику, а також дослідження та оцінки інших характеристик фінансових ризиків можуть використовуватися такі показники та коефіцієнти:

1)момен К-го порядку відносно фіксованої величини А:

, де М-момент К-го порядку відносно А; Х_і-і-те спостереження цільового показника; n-кількість спостережень цільового показника.

2) очікувана величина(математичне очікування як момент i-го порядку відносно нуля) цільового показника(як правило, очікувана доходність або прибутковість активу)розраховується на основі фактичних величин цільового показника за минулі періоди шляхом розрахунку математичного очікування на основі наведеної нижче формули:

, де Х_і-і-те спостереження цільового показника; n-кількість спостережень цільового показника.

2)медіана як значення , що відповідає середині ранжованого ряду:

, де мін-мінімальне значення цільового показника в інтервалі, до якого належить медіана; n-кількість спостережень цільового показника;F-кумулятивна частота інтервалу, що предує інтервалу, до якого належить медіана цільового показника;f-частота інтервалу, до якого належить медіан цільового показника.

3) коваріація між окремими господарськими операціями, ризиками або ж факторами їх формування використовується для встановлення причинно-наслідкрвргр зв’язку між окремими об’єктами процесу прийняття управлінських рішень та його кількісної оцінки:

, де cov_x.y-коваріація між цільовими показниками Х иY;

-очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників за n попередніх періодів); Х_і-абсолютне значення цільового показника Х в і-му періоді; -очікувана величина цільового показника Y(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників за n попередніх періодів);Y_i-абсолютне значення цільового показника Y в i-му періоді; n-кількість періодів, що аналізується і передують плановому.

4)коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками, наприклад господарськими операціями, окремими видами ризиків або ж факторами їх формування; коефіцієнт кореляції використовується для встановлення взаємозалежності між цільовими показниками і розраховується за такою формулою:

, де -коефіцієнт кореляції між цільовими показникамиX та Y; соv_x,y-коваріація між цільовими показниками X та Y; -середнє квадратичне відхилення для цільового показника Х; -середнє квадратичне відхилення для цільового показникаY.

5)стандартизована змінна як змінна Z, середня арифметична якої дорівнює 0, а середнє квадратичне відхилення=1:

, де Х_і- і-те спостереження цільового показника; -очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників заn попередніх періодів); -середнє квадратичне відхилення цільового показника

6) функція цільності розподілу ймовірності, яка визначає розподіл ймовірності настання того чи іншого випадку:

.

Отримані результати мають високий рівень статистичної достовірності.