80. Значення фін аналізу в управлінні п-вом. Методи фін аналізу і їх характеристика.

Необхідність і практична значущість систематичного аналізу фін стану п-ва[фін аналізу] змовлена систематичного аналізу та вдосконалення роботи за рикових відносин, забезпечення самоокупності, самофін-ня, потребою в поліпшенні використання фін ресурсів, а також пошуком резервів зміцнення фін стабільності п-ва. Традиційна практика фін аналізу опрацювала певні прийоми і методи його здійснення. Можна назвати такі осн прийоми:

Читання звітності (ознайомлення) - вивчаються абсолютні показники фін звітності;

Горизонтальний аналіз (часовий аналіз) - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

Вертикальний[структурний аналіз] - визначення структури фін показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат. Дозволяє розрахувати питому вагу окремих показників фін звітності.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто осн тенденції динаміки показників, очищенної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів[за топомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фін показниківна перспективних період, тобто перспективний прогнозний аналіз фін стану];

Аналіз відносних показників[коефіцієнтів] - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

Порівняльний і просторовий аналіз:

внутрігосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірних п-в, філій, підрозділів, цехів;

міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.

Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів, причин на результативний показник детермінованих (розділених) у часі або стохастичних[що не мають певного порядку ] прийомів досліджень. При цьому факторний аналіз може бути як прямим[власне аналіз], коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотнім[синтез], коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник.

Методи фін аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фін стану п-в.

82.Показники оцінки фінансової стійкості і структури капіталу, методика розрахунків і характеристика.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підпри­ємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктив­ний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й неза­лежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу(коефіцієнт незалежності = вл капітал : всього господарських коштів.) характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим більший цей коефіцієнт, тим незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового ка­піталу). = залучений капітал : заг сума коштів. Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

2. Коефіцієнт фінансової залежності = госп кошти : власний капітал є зворотним до поперед­нього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка час­тина власного капіталу використовується для фінансування поточ­ної діяльності, тобто є вкладеною в оборотні кошти, а яку частку капіталізовано.

4. Коефіцієнт довгострокових вкладень = довгострокові зобов’язання : (Осн. Ф. + інші позаоборотні активи) показує, яку частину ос­новних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власни­кам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів = довгострокові зобов’язання : (довгострокові зобов’язання+ власний капітал) хара­ктеризує структуру капіталу. Зростання цього показника — негати­вна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів(коефіцієнт заборгованості) =залучений(позичковий) капітал : сума власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилен­ня залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження йо­го фінансової стійкості.

Коефіцієнт фін залежності = господарські кошти : власний капітал.

Коефіцієнт власного капіталу = власні Обор. К. : загальна сума власного капіталу.

Коефіцієн структури залученого капіталу = довгострокові зобов’язання : структуру(загальна суму) залученого капіталу.

Коефіцієнт інвестування = загальна сума власного капіталу : (Осн. Ф.+ інші позаоборотні активи).

Коефіцієнт покриття запасів і затрат = Власні обор. Кошти : загальна сума запасів та затрат.