90.Фін.Криза під-ва.Банкрутство під-ва,причини і наслідки.

Під фін.кризою розуміють фазу розбалансованої діяль-ті під-ва та обмежених можливостей його впливу на фін.відносини. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспром-ті та банкрутства під-ва, діяль-ть його в неприбутковій зоні або відс-ть у фірми потенціалу для успішного функц-ня. Розрізняють 3 фази фін.кризи:

1)фаза,яка безпосер.не загрожує ф-ню під-ва(за умови переведення його на режим антикризового упр-ня);

2)фаза, яка загрожує подальшому існ-ню під-ва і потребує негайного проведення фін.санації;

3) кризовий стан, який не сумісний з подальшим існ-ням під-ва і призводить до його ліквідації.

Фактори, які можуть зумовити фін.кризу на під-ві, прийнято поділяти на зовнішні(екзогенні),які не залежать від діяль-ті під-ва, та внутрішні(ендогенні),що залежать від під-ва. Гол.екзогенні:

- спад конюнктури в ек-ці в цілому;

- значний рівень в інфл-ції;

- нестаб-ть госп-го та податк-го зак-ва;

- нестаб-ть фін-го та вал-го ринка;

- посилення конкуренції в галузі;

- криза окр.галузі;

- рпосилення монополізму на ринку;

- дискримінація під-ва органами влади та упр-ня;

- політ.нестаб-ть у країні.

Головні ендогенні фактори фін.кризи:

відс-ть стратегічної спрям-ті під-ва;

дефіцити в організац.стр-рі;

низький рівень менеджменту;

низьк.рівень маркет-гу та втрата ринків збуту пр-ції;

незадов.використання вир-чих рес-сів;

непродуктивне утримання зайвих роб.місць.

Типовими наслідками впливу вищеназв.причин та факторів на госп.стан під-ва є:утрата клієнтів та покупців;зменшення кіль-ті замовлень та контрактів;неритмічність вир-ва;підвищення собів-ті та зниження прод-ті праці;збіль-ня розміру нелікв.обор-х засобів та наявн-ть понаднормованих запасів;виник-ня внутр-вир-чих конф-тів;підвищення тиску цін та ін.Закономірним рез-том розв-ку симптомів фін.кризи є непомірна кред.заборг-ть, неплатоспр-ть та банкрутство під-ва.Для проведення комплексу заходів для запобіг-ня фін.кризи та банкр-ва викор-ть сис-му раннього попередження та реагування- це особлива інф.сис-ма, з доп-ю якої керівництво під-ва отримує інф-цію про потенційну загрозу діяль-ті,яка може насуватися як із зовн-го,так і з внутр-го середовища.

У ринк.ек-ці банкрутство(б)під-в - норм.явище, один із способів відбору (селекції) субектів госп-ня.Згідно із З-ном Укр-ни «Про б», під б роз-ть повязану з недостатністю активів у ліквідній формі неспр-ть юрид.особи задовольнити в устан-ний для цього строк предявлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобовязання перед бюджетом.Підставою для порушення справи про б під-ва є письм.заява будь-якого з кредиторів боржника, органів держ.податк.служби або контр.-ревіз.служби до арбітр.суду. До боржника арб.суд може заст-ти такі типи процедур:реорганізаційні(санаційні),лікв-ні,мирову угоду. З моменту визнання боржника банкрутом:

прип-ся підпр-ка діяль-ть під-ва.

91.Економічний зміст фін.Санації під-в і порядок її проведення.

Термін «санація» пох-ть від лат. «sanare» - оздоровлення, видуження.

Санація(с)-це сис-ма заходів, що здійснюється для запобігання банкрутству промислових, торгових, банк-х монополій. С може відб-ся злиттям під-ва,яке перебуває на межі банкр-ва з потужнішою компанією; випуском нових акцій або обл-цій для мобілізації грош.кап-лу; збіль-ням банк.кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткостр.заб-ті в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій під-ва, що перебуває на межі банкрутства.Деякі вітч.ек-ти із с ототожнюють тільки заходи щодо залучення зовнішньої фін.допомоги, спрямовані на запобігання оголошенню під-ва-боржника банкрутом та його лікв-ції. Ряд зарубіжних ек-тів вваж-ть, що с-це комплекспослідовних, взаємозвязаних заходів фін-ек-го, вир-чо-техн-го, орг-го, соц-го хар-ру, спрямованих на виведення субекта госп-ня з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конк-спром-ті в довгостроковому періоді. Метою фін.с є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження лікв-ті та платоспр-ті під-в, скорочення всіх видів заборг-ті, поліпшення стр-ри оборотного кап-лу та форм-ня фондів фін.рес-сів, необ-х для проведення санаціїних заходів вир-чо-техн-го х-ру.

Процес фін. оздоровлення під-ва поч-ся з виявлення та аналізу причин фін.кризи. На основі первин.інф-ції (первинні бух.док-ти, рішення зборів акціонерів, фін.плани тощо) визн-ся зовн. та внутр.фактори кризи, а також реальний фін.стан фірми. У рамках внутр.аналізу досл-ся фін.стан на основі розр-ку ряду коеф-тів, таких як пок-ки платоспр-ті, лікв-ті, фін.ліверіджу, прибутковості тощо. Коли отримано необх.дані щодо фін.стану та причини фін.кризи, згідно з класичною моделлю санації роблять висновок про можл-ть або недоцільність санації даної госп.одиниці. Якщо прийм-ся рішення про с, то вибирають стратегію, відп-но до якої розр-ть програму с, тобто сис-му спрогнозованих, взаемоповяз.заходів, спрям-х на вихід із кризи. На базі санаційної програми розробляється проект с. Важливим компонентом сан.процесу є координація та контроль за якістю реал-ції заплан.заходів.