kniga_2

порушених прав та інтересів – збереження у власності держави

(територіальної громади) відповідних земель.

З огляду на викладене для захисту порушених прав та інтересів необхідно визнати відсутність у відповідача 2 і відповідача 3 прав на спірну земельну ділянку.

(Нормативне обґрунтування позовних вимог про повернення, витребування земельної ділянки, інших вимог, наприклад стягнення шкоди).

(Обґрунтування порушення або загрози порушення інтересів держави. Наприклад, відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру

України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 56-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне виділення (надання в користування, передача у власність) спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Зазначене відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред’явлення цього позову).

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, визначених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Разом з тим ст.ст. 6, 9, 10 зазначеного Закону, якими передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування

201

земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-УІ прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор пред’являє цей позов у інтересах держави як позивач.

(Нормативне обґрунтування підсудності з посипанням на положення ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності спорів, що виникають із земельних правовідносин; за необхідності – обґрунтування поважності пропущення строку позовної давності та необхідності його поновлення – з посиланням на ст. 267 ЦК України, ст. 53 ГПК України; обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на ст.ст. 66, 67 ГПК України).

Ураховуючи наведене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 29, (53), 54–57, 61, (66, 67) Господарського процесуального кодексу України, –

ПРОШУ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у

справі.

(1-1. Відновити строк позовної давності).

2.Визнати недійсним рішення ради (розпорядження державної адміністрації) (вказати дату, номер і назву рішення або розпорядження).

3.Визнати недійсним договір (правочин щодо передачі) земельної ділянки площею _____га, яка розташована ________.

(3-1. Визнати недійсним державний акт серії _______ № ________ на право власності на земельну ділянку, що розташована _________________).

4.Визнати відсутність у відповідача 2 і відповідача 3 (вказати повне найменування відповідача юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові

202

відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; їх місцезнаходження або місце проживання: ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків) права власності (інших речових прав) на земельну ділянку (зазначити дані про земельну ділянку – площу, місце розташування, кадастровий номер).

(4-1. Інші позовні вимоги).

(4-2. Вжити заходів до забезпечення позову. З цією метою: __________

(вказати конкретні заходи забезпечення позову)).

5.Судові витрати у справі покласти на відповідачів.

6.Про дату і час розгляду справи повідомити прокуратуру_____________.

Додаток: (вказати перелік матеріалів у оригіналі або належаним чином завірених копіях, які додаються до позовної заяви)на _______ арк.;

докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами особам, які беруть участь у справі, на _______ арк.

203

БЛАНК ПРОКУРАТУРИ

Господарський суд ______________

(назва; повна адреса)

Прокурор ______________________

(посада; повна адреса)

в інтересах держави до

1. Ради _____________________(або державної адміністрації _________)

(повне найменування; місцезнаходження; ідентифікаційний код юридичної особи)

2. _____________________________________

(повне найменування відповідача юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; їх місцезнаходження або місце проживання; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків)

про ____________________________

(предмет позову; зміст позовних вимог)

ціна позову: _________________грн

(нормативна або експертна вартість земельної ділянки, що підлягає поверненню; розмір збитків, які підлягають стягненню)

ПОЗОВНА ЗАЯВА (у порядку ст. 2 Господарського процесуального кодексу України)

Проведеною прокуратурою ______________ перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при ______ (виділенні, наданні в користування,

передачі у власність земельної ділянки).

Так, ________ (викладення фактичних обставин спору, які мають значення для вирішення справи та в яких допущено порушення вимог законодавства. Наприклад, рішенням ради (розпорядженням державної

204

адміністрації) юридичній чи фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності виділено, надано в користування, передано у власність земельну ділянку певною площею, яка розташована в певному місці. На підставі вказаного рішення (розпорядження) укладено певний договір (передано у власність земельну ділянку, про що відповідачем отримано державний акт на право власності серії _____ № _____ тощо).

Вказане рішення ради прийнято (розпорядження державної адміністрації видано) з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим воно підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

(Обґрунтування порушення вимог законодавства при виділенні (наданні в користування, передачі у власність) земельної ділянки, а також: при прийнятті радою рішення (виданні державною адміністрацією розпорядження) з посиланням на конкретні норми права, які порушено).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 (9, 10, 11, 12) Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 (п. 21 ч. 1 ст. 43) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада

(згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» державна адміністрація) здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Рішення ради вказаним вимогам законодавства не відповідає, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку (Розпорядження державної адміністрації вказаним вимогам законодавства не відповідає, що згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку).

У зв’язку з тим, що на підставі вказаного рішення (розпорядження)

укладено договір (вчинено правочин щодо передачі земельної ділянки, видано державний акт на право власності на земельну ділянки) він відповідно до ст.ст. 16, (21 – для державних актів), 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

205

З огляду на викладене сторони оспорюваного договору (правочину щодо передачі земельної ділянки) зобов’язані повернути одна одній все одержане на виконання цього договору (правочину) в натурі.

(Нормативне обгрунтування позовних вимог про повернення, витребування земельної ділянки, інших вимог, наприклад, стягнення шкоди).

(Обґрунтування порушення або загрози порушення інтересів держави. Наприклад, відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру

України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне виділення (надання в користування, передача у власність) спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Зазначене відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред’явлення цього позову).

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, визначених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Разом із тим у ст.ст. 6, 9, 10 зазначеного Закону, якими передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

206

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-УІ прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор пред’являє цей позов у інтересах держави як позивач.

(Нормативне обґрунтування підсудності з посиланням на положення ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності спорів, що виникають із земельних правовідносин; за необхідності – обґрунтування поважності пропущення строку позовної давності та необхідності його поновлення – з посиланням на ст. 267 ЦК України, ст. 53 ГПК України; обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на ст.ст. 66, 67 ГПК України).

Ураховуючи наведене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 29, (53), 54–57, 61, (66, 67) Господарського процесуального кодексу України, –

ПР О Ш У:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у

справі.

(1-1. Відновити строк позовної давності).

2.Визнати недійсним рішення ради (розпорядження державної адміністрації) (вказати дату, номер і назву рішення або розпорядження).

3.Визнати недійсним договір (правочин щодо передачі) земельної ділянки площею ___га, яка розташована _________________.

(3-1. Визнати недійсним державний акт серії ____№ _____на право власності на земельну ділянку, що розташована ______).

4.Зобов’язати раду (або державну адміністрацію) (вказати повне найменування; місцезнаходження; ідентифікаційний код юридичної особи) та іншого відповідача (вказати повне найменування відповідача юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; їх місцезнаходження або місце проживання: ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків) повернути одна одній усе одержане за договором

207

(правочином щодо передачі земельної ділянки) (вказати реквізити договору або ознаки правочину).

(4-1. Інші позовні вимоги).

(4-2. Вжити заходів до забезпечення позову. З цією метою:

____________________________________________________________________

(вказати конкретні заходи забезпечення позову)).

5.Судові витрати у справі покласти на відповідача.

6.Про дату і час розгляду справи повідомити прокуратуру __________.

Додаток: (вказати перелік матеріалів у оригіналі або належаним чином завіреній копіях, які додаються до позовної заяви) на ____ арк.;

докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами особам, які беруть участь у справі, на ____ арк.

208

БЛАНК ПРОКУРАТУРИ

Господарський суд Житомирської області

Заступник Генерального прокурора України

в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України

вул. Грушевського, 12/2, Київ, 01008

2. Державного підприємства

комплексного торговельного підприємства «Хрещатик»

адреса

код ЄДРПОУ 21583968

до

Приватного підприємства «Реалспецсервіс»

адреса

код ЄДРПОУ 35688928

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ПОЗОВНА ЗАЯВА (в порядку ст. 2 Господарського процесуального кодексу України)

Проведеною органами прокуратури перевіркою встановлено факт незаконного вибуття з державної власності майна, розташованого у м. Житомирі по вул. ___________, 56, загальною площею 5428,4 кв. м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серіїЯЯЯ

№244522, виданого виконкомом Житомирської міської ради 01.11.2005, зазначений цілісний майновий комплекс, що складається з будівель цілісного майнового комплексу: адміністративна будівля літера «Б» площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера «В» площею 1894,3 кв. м, прохідна літера «Г» площею 125,4 кв. м, котельня літера «Д» площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера «З» площею 374,4 кв. м, склад літера«Л» площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера «Е» площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера«М»площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера«С»площею 94,5 кв. м, кузня літера«О» площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера «Р» площею

209

10,8 кв. м, склад ПММ літера «Т» площею 15,5 кв. м, уборна літера «У» площею 16,3 кв. м, гараж літера «X»площею 28,2 кв. м –належить державі Україна.

Водночас державне комплексне торгівельне підприємство «Хрещатик» (далі – ДКТП «Хрещатик»), у господарському віданні якого перебував зазначений цілісний майновий комплекс, продало вказане нерухоме майно приватному підприємству «Лард-Стайл-Житомир» за договором купівліпродажу від 30.12.2005.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 у справі № 14/145-Д вказаний договір та додаткову угоду до нього визнано недійсними.

Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що перебуває у державній власності, є приватизацією. При цьому згідно із ст. 7 вказаного Закону та ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продавцями під час приватизації об’єктів державної власності, у тому числі об’єктів малої приватизації, можуть бути лише органи приватизації, до яких відносяться Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва.

Як звернув увагу суд, саме ці органи відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації, у тому числі продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, створюють комісії з приватизації, затверджують плани приватизації, укладають угоди щодо проведення підготовки об’єктів до приватизації та їх продажу, договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації.

Зважаючи на це Житомирський апеляційний господарський суд установив, що всупереч вимогам чинного законодавства продаж спірного нерухомого майна відбувся поза процесом приватизації, а продавцем виступила не уповноважена на те законом особа.

Крім того, суд установив, що листом від 24.11.2005 № 37-24-1-13/18183 Міністерство аграрної політики України, до сфери управління якого відносилось ДКТП «Хрещатик», надало згоду на реалізацію спірного нерухомого майна. Разом з тим, надаючи таке погодження, Міністерство аграрної політики України зазначило, що продаж майна повинен здійснюватись виключно на конкурентних засадах шляхом публічних торгів (аукціону), конкурсу відповідно до чинного законодавства.

Однак доказів проведення такого конкурсу до суду надано не було. Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено

з порушенням вимог законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відчуження зазначеного майна відбулось у позаприватизаційний спосіб, без проведення конкурсу, а продавцем виступила неуповноважена особа, Житомирський апеляційний господарський суд визнав вказаний договір недійсним.

210