kniga_2

прийнято Сімеїзькою селищною радою у межах наданих їй повноважень та у відповідності з діючим законодавством, оскільки, виходячи з вимог пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, Державний заклад «Спеціалізований санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України не є державним підприємством.

Разом з тим Вищий адміністративний суд України при розгляді 08.06.2010 справи № К-15175/08 за позовом прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим до Масандрівської селищної ради, за участю третіх осіб: Міністерства охорони здоров’я України, санаторію «Долоси», ТОВ «Атлас», про визнання недійсним рішення, пункт 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України застосував по-іншому.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України, приймаючи рішення про задоволення позову прокурора у цій справі, вказав, що санаторій «Долоси» є державним закладом, заснованим на державній власності, підпорядковується Міністерству охорони здоров’я України, а спірна земельна ділянка як така, на якій розташовано державне підприємство, належить до земель державної власності. При цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що санаторій «Долоси» є державним підприємством, у зв’язку з чим, керуючись пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, вказав, що до розмежування земель державної і комунальної власності селищна рада не мала права розпоряджатись земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні цього санаторію.

На відміну від указаної справи Вищий адміністративний суд України у справі № 2-а-7814/10/7/0170 (№ К-37860/10, К-37976/10), застосовуючи положення пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зазначив, що Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України не є ані унітарним, ані корпоративним підприємством, а є закладом, у зв’язку з чим немає правових підстав для застосування даної норми закону.

Проте у ході розгляду цієї справи судами було встановлено, що Державний заклад «Спеціалізований санаторій «Юність» створено як державний спеціалізований (спеціальний) санаторно-курортний заклад, який засновано на державній власності та підпорядковано Міністерству охорони здоров’я України. Відповідно до положень п. 5.3 статуту Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. У постійному користуванні санаторію «Юність» знаходиться земельна ділянка площею 3,8428 га (державний акт від 19.12.1996 № 325).

Таким чином, судами касаційної інстанції неоднаково застосовано одну й ту саму норму матеріального права, зокрема пункт 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і відповідно до п. 1 ст. 237 КАС України є підставою для подання заяви про перегляд судових рішень.

311

Окрім того, судові рішення у справі № 2-а-7814/10/7/0170 (№ К-37860/10, К-37976/10) є незаконними з наступних підстав. Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Державним підприємством є підприємство, що діє на основі державної власності.

Постановою Верховної Ради АР Крим «Про розмежування державного майна санаторно-курортних закладів, розташованих на території Криму» від 25.09.1992 № 158-1 розмежовано майно санаторно-курортних закладів на власність загальнодержавну (України) та державну (Республіки Крим). Відповідно до додатка 2 вказаної постанови майно санаторію ім. Леніна (правонаступником якого є Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України) передано у власність України.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2011 № 501 Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України віднесено до переліку закладів охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету.

Таким чином, Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» діє на основі державної власності.

Неправильним є посилання суду на те, що, оскільки Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» є неприбутковим державним санаторно-курортним закладом, то він не є державним підприємством.

Так, ст. 63 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 52, 53 ГК України некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління.

Згідно зі статутом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони здоров’я України метою його створення та функціонування є надання кваліфікованої лікувальнодіагностичної допомоги відповідно до його спеціалізації, а саме – лікування туберкульозу органів дихання та неспецифічних захворювань легень у підлітків, тобто забезпечення належних соціальних умов життя громадян.

Таким чином, висновки суду про те, що Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Юність» Міністерства охорони

312

здоров’я України не є державним підприємством, є безпідставними, оскільки суперечать вимогам закону. Окрім того, неправильними є висновки суду про необхідність застосування у даних правовідносинах положень ч. 3 ст. 120 Земельного кодексу України у зв’язку з наявністю нерухомого майна на спірній земельній ділянці, яке належить на праві власності ТОВ «Коралл Лімітед».

Так, відповідно до зазначеної норми закону в разі набуття права власності на будівлі або споруди, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно з витягами з державного реєстру прав власності та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених ТОВ «Коралл Лімітед» з ТОВ «Ексен» і ТОВ «Дімекс», копії яких знаходяться в матеріалах справи, загальна площа придбаних ТОВ «Коралл Лімітед» будівель і споруд становить лише 1001,6 кв. м.

У той же час оспорюваним рішенням Сімеїзької селищної ради від 16.04.2010 № 15 ТОВ «Корал Лімітед» надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування цих будівель та споруд площею 1,8 га, що становить 18000 м.

Зазначені обставини свідчать про грубе порушення худами попередніх інстанцій вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011, як і рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, указаним вимогам не відповідають, оскільки винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Вищим адміністративним судом України зазначена справа розглянута 06.07.2011 без участі прокурора, а повний текст постановленої ухвали надійшов до Генеральної прокуратури України лише 19.07.2011, що підтверджується відтиском штампа сектора реєстрації вхідної кореспонденції секретаріату Генеральної прокуратури України на оскаржуваній ухвалі та копією конверта про відправку цієї ухвали.

313

Таким чином, строк на подання заяви про перегляд судових рішень пропущено з поважних причин, у зв’язку з чим Генеральна прокуратура України згідно зі ст. 102, ч. 1 ст. 238, ст. 239, ст. 239-1 КАС України клопоче про його поновлення.

Зважаючи на викладене та враховуючи неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, керуючись ст.ст. 121, 125 Конституції України, ст.ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 60, 61, 102, 159, 235–243 КАС України, –

ПР О Ш У:

1.Поновити пропущений строк на оскарження ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011 у справі № 2-а-7814/10/7/0170 (№ К-37860/10, К-37976/10).

2.Допустити до провадження вказану справу.

3.За наслідками розгляду заяви скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

4.Про час розгляду заяви повідомити Генеральну прокуратуру України та сторони у справі. Генеральна прокуратура України бажає взяти участь у судовому засіданні Верховного Суду України при розгляді вказаної заяви.

Додатки копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву у справі; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.06.2010 (отримана в порядку,

визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень»; копія конверта Вищого адміністративного суду України від 13.07.2011 про направлення

ухвали у справі № 2-а-7814/10/7/0170 (№№ К-37860/10, К-37976/10).

Усього на ___ арк.

Заступник Генерального прокурора України ____________________

(ініціал імені, прізвище)

314

БЛАНК ПРОКУРАТУРИ

До __________________________

апеляційного господарського суду

Адреса_1

Прокурор ___________області

(прізвище, ініціали)

Адреса_2

в інтересах держави в особі:

________басейнове управління водних ресурсів

Адреса, реквізити

до

ТОВ (назва підприємства)

Адреса, реквізити

у справі № 5

ЗАЯВА про перегляд постанови ___________апеляційного господарського суду

від 07.02.2012 за нововиявленими обставинами

Постановою __________ апеляційного господарського суду від 07.02.2012 у справі № 5 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «назва підприємства» та скасовано рішення господарського суду __________ від 22.10.2010 за нововиявленими обставинами. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора __________ району в інтересах держави в особі

__________ басейнового управління водних ресурсів до ТОВ «назва підприємства» про стягнення коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Статтею 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури України покладено повноваження щодо представництва інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у судовому порядку її інтересів у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»). За наявності визначеної підстави з метою представництва

316

громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи (п. 3 ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою прокурора.

Статтею 37 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право внесення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

вгосподарських справах надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняним до них прокурорам.

Беручи до уваги той факт, що прокурором __________ району було пред’явлено позов в інтересах держави в особі __________ басейнового управління водних ресурсів (далі – позивач), прокурор області звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду

вінтересах позивача у цій справі.

Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду згідно з п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України є підставою для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

Задовольняючи апеляційну скаргу та заяву ТОВ «Особа 1» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд послався на постанову

__________ апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011 у справі № 2а-1, якою визнано неправомірними дії начальника __________ басейнового управління водних ресурсів __________ про прийняття рішення щодо продовження позапланової перевірки ТОВ «назва підприємства»; дії головного спеціаліста відділу державного обліку використання вод __________

басейнового управління водних ресурсів щодо проведення перевірки дотримання вимог водного законодавства 11.05.2010 та визначення порушень вимог водного законодавства, викладених в акті, складеному цього ж дня.

Однак зазначена постанова __________ апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011 у справі № 2а-1 була скасована постановою Вищого адміністративного суду України від __________ у справі № К/9991/8 (копія додається).

Таким чином, постанова __________ апеляційного господарського суду від 07.02.2012 у справі № 5 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами та скасуванню.

Зчасу постановлення Вищим адміністративним судом України постанови

усправі № К/9991/8 не сплинуло одного місяця, а тому заява подається в межах місячного строку, встановленого ст. 113 ГПК України.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 121 Конституції України, ст.ст. 36- 1, 37 Закону України «Про прокуратуру», керуючись ст.ст. 112, 113 ГПК України, –

317

ПР О Ш У:

1.Прийняти до розгляду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

2.Задовольнити заяву про перегляд постанови ___________апеляційного господарського суду від 07.02.2012 у справі № 5 за нововиявленими обставинами та скасувати її.

3.Про дату й час розгляду справи повідомити прокуратуру ____ області, яка братиме участь у справі, та прокуратуру області.

Додатки

копія постанови ВАСУ від 07.08.2012; докази направлення заяви з додатками особам, які беруть участь у справі.

318

БЛАНК ПРОКУРАТУРИ

Н-ський районний суд Іванівської області

Адреса 1

Прокурор ______________області

Адреса 2

в інтересах держави в особі:

Управління Пенсійного фонду України в ______________ районі

Адреса 3

до

Особа_1

Адреса 4

у справі № 2-а – 111

ЗАЯВА про перегляд постанови ______________ районного суду

від 09.12.2011 за нововиявленими обставинами

Постановою ______________ районного суду від 09.12.2011 за позовом Особи_1 зобов’язано управління Пенсійного фонду України в ______________

районі нарахувати та провести виплату позивачці доплату до пенсії як потерпілій від аварії на ЧАЕС.

Разом з тим встановлено, що Особа_1 незаконно отримала статус потерпілої від аварії на ЧАЕС, а кошти в сумі 246484,35 грн виплачені їй відповідно до згаданого рішення суду безпідставно.

Так, _____________ обласною державною адміністрацією 04.10.2005 Особа_1 видано посвідчення 4-ї категорії серії ______ № _______ громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Підставою для видачі посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, тобто встановлення статусу потерпілої, є довідка ПП «____________» від 01.09.2005 № _____________ за підписом паспортиста Особа_2 та директора підприємства Особа_3, згідно з якою Особа_1 проживала в м. _________ на вул. _____, ___ з 10.03.1987 та довідка № ____ від 14.09.2005

______________ районної державної адміністрації про те, що Особа_1 станом на 01.01.1993 прожила в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4- х років.

Як встановлено в ході ревізії, Особа_1 за зазначеною вище адресою не проживала.

319

Крім цього, згідно із записами у трудовій книжці ____ № _______, виданій 26.07.1978, Особа_1 працювала з 09.10.1984 в селі ____ ___ району

____ області. Сільською радою Особа_1 28.11.2011 видано довідку за № ______________ про те, що вона дійсно проживає в с. _____, ________

району з серпня 1984 року по даний час без реєстрації.

З огляду на викладене громадянці Особа_1 статус потерпілої від аварії на ЧАЕС ______________ надано безпідставно. У зв’язку з цим рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України 01.12.2011 Особі 1 скасовано статус постраждалої.

Водночас відповідно до постанови ______________ районного суду від 09.12.2011 зобов’язано управління Пенсійного фонду України в

______________ районі здійснити перерахунок і виплату Особа_1 державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 08.07.2008 до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.

Крім цього, управління Пенсійного фонду України в ______________

районі зобов’язано здійснити перерахунок і виплату Особа_1 та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 1 серпня 2005 до 31 грудня 2006 року, з 9 липня 2007 до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин з урахуванням виплачених сум.

Як наслідок, управлінню Пенсійного фонду України в ______________

районі нанесено збитки (шкоду) в сумі 246484,35 гривень.

Зазначені вище істотні обставини не були і не могли бути відомі прокуратурі та відповідачу на час розгляду судом справи за позовом Особа_1, що є підставою згідно зі ст. 245 КАС України для перегляду вказаного вище судового рішення за нововиявленими обставинами.

Статтею 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено основні напрями діяльності органів прокуратури України. Зокрема, п. 2 ст. 121 Конституції України передбачає, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у судовому порядку її інтересів у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»). За наявності підстави з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі,

320