- •1. Предмет синатксису. Одиниці синтаксису.
- •2. Синтаксичні звязки і відношення. Засоби синтаксичного звязку і побудови синтаксичних одиниць.
- •Типи синтаксичних зв’язків:
- •4.Форми синтаксичних зв’язків.
- •5. Поняття про словосполучення. Основін ознаки словосполучення.
- •6. Узгодження, як тип підрядного зв’язку у словосполученні.
- •7. Керування, як тип підрядного зв’язку у словосполученні.
- •8. Прилягання, тип підрядного зв’язку у словосполученні.
- •9. Поняття про речення. Основні ознаки речення.
- •Атрибутивність.
- •10. Поняття про предикативність.
- •11. Поняття про модальність.
- •Основні категорії семантики схеми:
- •15. Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення.
- •Другорядні члени речення
- •За значенням обставини поділяються на такі групи:
- •16. Типи підмета. Типи присудка.
- •За будовою розрізняють підмети прості і складні.
- •Складені присудки поділяються на два види: іменний складений, та дієслівний складений
- •17. Складні випадки координаці підмета і присудка. Помилки при виборі форм роду та числа.
- •18. Означення, як другорядний член речення.
- •19. Прикладка як вид означення.
- •20. Додаток (прямий, непрямий, родовий партитивний).
- •Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, стан.
- •21. Типи обставин. Способи вираження.
- •Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин:
- •22. Односкладні речення. Типи односкладних речень. Особливості їх використання в змк.
- •23. Неповні речення та їх різновиди.
- •Означення також можуть бути однорідними й неоднорідними.
- •28. Однорідні й неоднорідні означення.
- •30. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення.
- •31. Відокремлені узгоджені і неузгоджені означення.
- •34. Звертання. Використання звертань у текстах змк.
- •37. Складносурядні речення. Семантичні відношення частин у складносурядному реченні.
- •38. Типи складносурядних речень. Пунктуація в складносурядних реченнях.
- •40. Типи складнопідрядних речень.
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •41. Безсполучникові речення. Типи семантичних відношень у безсполучникових реченнях.
- •1) Речення з однотипними предикативними частинами; 2) речення з різнотипними предикативними частинами.
- •2) Речення, що виражають часову послідовність дій, явищ. (Дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок)
- •43. Поняття про складне синтаксичне ціле (ссц).
- •45. Історія пунктуації. Мода на знаки. Пунктуація у текстах сучасних змк.
Складені присудки поділяються на два види: іменний складений, та дієслівний складений
Іменний складений присудок має дві частини: зв'язку та іменну частину. Іменна частина виражає предметне значення присудка, а зв'язка - граматичне значення часу, особи, способу: Великі майстри минулого були невтомними в шуканні великих задумів, глибоких філософських проблем людського буття ... (О. Гончар).
До власне зв'язок належать дієслова бути, становити, являти собою, які позбавлені лексичного значення.
Дієслівний складний присудок має дві частини: основну й допоміжну. Він виражається інфінітивом (основна частина) в сполученні з особливими формами дієслів (допоміжна), які вказують на початок, продовження, кінець дії (починати, кінчати, продовжувати, братися, переставати, припиняти, заходжуватися), на необхідність, бажаність чи можливість дії (могти, мусити, мати, зуміти, намагатися, сміти
17. Складні випадки координаці підмета і присудка. Помилки при виборі форм роду та числа.
Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо. Особливості узгодження підмета з присудком: 1. підмет, виражений іменником + числівником: • якщо числівник, закінчується на одиницю (31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк); • якщо числівник закінчується на два, три, чотири, то форма присудка виражається у множині (однина – у безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття, Чотири студенти було відзначено на святі; • якщо підмет виражений збірним числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині: Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації; • якщо підмет виражений іншими числівниками, то присудок – в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю. 2. якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком) або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі); 3. якщо підмет виражений займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін., то форма присудка – в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію, повинні з’явитися вчасно; 4. якщо підмет виражений іменник + прикладка: • виставка-продаж, музей-садиба, де підмет – родове поняття, ширше, а прикладка – видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат має всі зручності; • родова назва + символічна назва (фабрика «Боженківець», кінотеатр «Україна» і под.), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання «Світило» уклало угоду на постачу друкарського паперу; 5. якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не – а, не лише – а й, то присудок виражається в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема; 6. однорідні підмети із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума, присудок – в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам деревообробки; 7. якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році. Отже, координація форм простого присудка і підмета, вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності у формі числа. При підметах, виражених словосполученням, та при однорідних підметах координація форм присудка з підметами зумовлюється кількома як граматичними, так і смисловими факторами, тому й допускаються варіативність числової форми присудка.