38. Типи складносурядних речень. Пунктуація в складносурядних реченнях.

Розрізняють три основні види складносурядних речень:  1) складносурядні речення з єднальним відношенням;  2) складносурядні речення з протиставними або зіставними відношеннями;  3) складносурядні речення з розділовими відношеннями. 1. Складносурядні речення з єднальними відношеннями передають події, які відбуваються (відбувались чи будуть відбуватися) одночасно або послідовно з єднальними або причиново-наслідковими відношеннями між ними. Для цього використовується відповідна інтонація та єднальні сполучники і, й: (На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць). 2. Складносурядні речення з протиставними або зіставними відношеннями називають події, які протиставляються, йдуть всупереч одна одній, або події чи явища, які існують паралельно і зіставляються. Засобами сурядного зв'язку частин у таких реченнях є протиставні сполучники а, але, та (у значенні але), проте, однак: (Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім вже в повітрі потягає).

3. Складносурядні речення з розділовими відношеннями передають події, які чергуються або виключають одна одну. Це оформляється за допомогою роздільної інтонації та парних сполучників або... або, то... то, чи... чи, не то... не то: То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс.

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними і розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від.

Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками /, та (у значенні /); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть; На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні Примітка. Якщо сполучники / (й), та (і) повторюються, то кома ставиться: Здавалося, І вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (Гонч.);

б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);

в) виражені двома спонукальними або питальними реченнями:  О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? 

г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням:Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (Гол.);

ґ) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Мас).

2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил .

3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться у першій, перед нею ставиться тире (інколи кома й тире): Зима летіла над землею, і от весна - і все в цвіту.

4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками а, але, проте, все ж, однак (рідше єднальними та), дуже поширені, або вже мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою.

39. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ. СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ ЧАСТИН У СКЛАДНОПІДРЯДНОМУ РЕЧЕННІ.

Складнопідрядні речення. Семантичні відношення частин у складнопідрядному реченні. Типи складнопідрядних речень. Складнопідрядним називається таке речення, у якому одна його складова частина (підрядне речення) пояснює у другій (головному реченні) якийсь член або всю її в цілому, наприклад: Хлібина була така, що її вистачило на всю групу. Граматично незалежна головна частина за допомогою змісту, лексичних засобів, сполучників або сполучних слів підпорядковує собі підрядні частини складного речення. Від неї до підрядної частини ставиться питання, що виявляє змістове відношення між цими частинами. Головна частина може містити опорні та співвідносні слова. Граматично і змістом залежна підрядна частина пояснює головну й містить сполучники та сполучні слова. Сполучні слова, на відміну від сполучників, є членами речення у підрядній частині. У ролі сполучних слів виступають займенники в різних відмінкових формах (хто, що, який, чий, котрий) і прислівники (де, куди, звідки, чому та ін.). Сполучним словам, що знаходяться в підрядній частині, можуть відповідати в головній співвідносні займенники або прислівники (такий... який, той... який, там... де, те... що, тоді... ко. та ін.). Наприклад: Море виявилося зовсім не таке, яким уявляло в дитинстві; Я зрозумів усе тоді, коли дочитав лист батька кінця. Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види: 1. складнопідрядні речення з підрядними означальними; 2. складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними; 3. складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Підрядні означальні речення – це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника. Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе. Підрядні з'ясувальні речення – це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні. Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе. Підрядні обставинні речення – це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні. Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.