Складнопідрядне речення з кількома підрядними

Складнопідрядне речення може включати кілька підрядних.

Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші — підрядному чи різним підрядним.

Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність. Приклади:

Послідовна — «Він писав свою книжку, тому що хотів, щоб стали трохи щасливішими люди, яких він любив».

Паралельна — «Може, друзі, що любили, і кохані, що пішли, знов застелять, як стелили, юних бенкетів столи»

Однорідна — «Розкажи, як за горою Сонечко сідає, як у Дніпра веселочка Воду позичає» (

Комбінована — «Коли б мене хтось спитав, що мені подобалося у дитинстві, я б йому відповів, що любив грати у шахи».

Послідовна підрядність

Послідовна підрядність — це поступове підпорядкування, коли перше підрядне речення залежить від головного, друге — від першого підрядного і так далі.

Наприклад, у речення «Тоді він починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед ним у ці години» кожна наступна частина залежить від попередньої.

Паралельна підрядність

Паралельна підрядність — це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного головного, але пояснюють у ньому різні члени речення або один і той же, тільки по-різному і відповідають на різні питання.

Наприклад, у реченні «Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, — змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі»

Однорідна підрядність

Однорідна підрядність — це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного й того ж слова головного речення і відповідають на одне і те ж питання.

Наприклад, у реченні «Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми» всі частини залежать від головної «Я люблю…» і відповідають на питання «що?».

Комбінована підрядність

Комбінована підрядність — це підпорядкування різного характеру.

Наприклад, речення «Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо»містить спочатку дві послідовні частини, а потім одну паралельну.

41. Безсполучникові речення. Типи семантичних відношень у безсполучникових реченнях.

Складні безсполучникові речення — речення, частини яких об’єднуються в єдине структурно-семантичне ціле інтонаційно, без допомоги сполучників і сполучних слів.

Особливість - структурно-семантична цілісність утворюється інтонацією та змістовою взаємозалежністю частин, а також співвідношенням видо-часових і модальних форм присудків. Безпосередніх засобів зв'язку - сполучників і сполучних слів - у цих синтаксичних конструкціях немає.

Отже, безсполучникові складні речення - це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією і співвідношенням видо-часових форм присудків, без сполучників і сполучних слів: Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єні на); На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух... (Д. Павличко).

Безсполучникові складні речення - це самостійний структурно-семантичний тип, який не ототожнюсється ні зі складносурядними, ні зі складнопідрядними реченнями, хоч певною мірою співвідноситься з ними.

Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки: а) відсутність сполучників чи сполучних слів; б) семантична багатоплановість; в) менш тісна пов'язаність предикативних частин.

Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є: 1) інтонація; 2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин; 3) змістова взаємозалежність частин; 4) порядок розташування частин; 5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільний другорядний член, неповнота першої частини).

Інтонація основний засіб зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною: 1) перелічувальна, яка (відношення однорідності); 2) зіставлення й протиставлення; 3) зумовленості, (змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості); 4) з'ясувальна (причинові й пояснювальні відношення).

два типи безсполучникових складних речень: