Конкретні цілі

1. Визначити і показати на черепі і окремих кістках: лобову, потиличну, тім’яну кістки, їх межі, частини, поверхні і анатомічні деталі будови.

Зміст навчання відповідно до цілей

Теоретичні питання.

1. Загальний план будови черепа.

2. Розвиток кісток черепа, варіанти норми і аномалії.

3. Будова кісток склепіння черепа.

4.Вікові особливості.

Граф логічної структури теми (див. додаток)

Джерела інформації

1. Михайлов С.С. Анатомия человека.-М.,1984.-с.79-82

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. – с. 82-83,88-89.

3. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1997. - Т.1 - с. 63-66, 69-72.

4. Свиридов О.І. Анатомія людини. К., 2000.-с. 34-35, 39-41

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т.1

6. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура.К.,-2001

7. Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. У хворого виявлена пухлина в ділянці лобового горба справа. Яка частина лобової кістки уражена?

A. *Sguama frontalis

B. Pars orbitalis dexter

C. Pars orbitalis sinister

D. Pars nasalis

E. Processus zygomaticus

2. В результаті травми голови у пострадалого виявлено пошкодження правого виростка потиличної кістки. Яка частина потиличної кістки пошкоджена?

A. Sguama occipitalis

B. Pars basilaris

C. Pars lateralis dexter

D. Pars lateralis sinister

E. Tuberculum jugulare

3. У постраждалого в задньо-верхніх відділах голови скальпована рана і різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?

А. Тiм’на і потилична кістки

B. Клиноподібна кістка і нижня щелепа

C. Лобова і носові кістки

D. Скронева кістка і верхня щелепа

E. Скуласта і слізна кістка

4. Перед Вами чотирикутної форми кісткова пластинка. На зовнішній поверхні видно горб і дві скроневі лінії, по всій внутрішній поверхні від кута є артеріальна борозна, пальцеві вдавления, мозкові піднесення, борозна верхнього сагiттального синуса. Назвіть цю кістку

А. Потилична

B. Лемiш

C. Клиноподiбна

D. Тім’яна

E. Скронева

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема № 6 Клиноподібна та решітчаста кістки їх частини, будова.

Актуальність теми. Клиноподібна кістка разом з решітчастою кісткою входять до складу основи черепа. Клиноподібна кістка розвивається на основі хряща та містить воздухоносну пазуху. Ці кістки утворюють ямоки черепа та порожнину носа. Їх анатомічні утворення ( щілини і канали) також як й інши кістки черепа містять нерви та кровоносні судини. При вивченні решітчастої кістки актуальні наступні моменти: решітчаста пластинка відокремлює порожнину носа від порожнини передньої черепної ямки, а звідси – небезпека затяжної гнійної нежиті. Комірки решітчастої кістки – це придатки пазух носа, запалення яких недостатньо чітко констатується в сучасній діагностиці. Обов’язкове помірне відхилення від середньої лінії перпендикулярної пластинки решітчастої кістки, що формує носову перегородку, також слід враховувати в отоларингології, педіатрії і ін. дисциплінах.

Знання розвитку і будови ціх кісток черепа необхідне для вивчення подальших розділів анатомії (з’єднання кісток, топографії судин і нервів мозку) і клінічних дисциплін (патологічній анатомії, топографічній анатомії, рентгенології, травматології, нейрохірургії).

Ці знання необхідні для визначення наявності і локалізації патологічних процесів, надання лікувальної допомоги.

Ціль навчання (загальна). Вміти оцінювати інформацію про будову клиноподібної та решітчастої кісток мозкового черепа, для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.