Тема № 16. М'язи голови: мімічні та жувальні. Фасції, топографічні утворення. Функціональна анатомія м'язів голови.

Актуальність теми. М'язи голови підрозділяються на мімічні і жувальні. Мімічні м'язи відрізняються від м'язів інших областей людського тіла людини як по походженню, так і по характеру прикріплення і функціях. Вони розвиваються на основі другої вісцеральної дуги, розташовуються під шкірою і не покриті фасціями. Більшість мімічних м'язів зосереджено навколо природних отворів в області голови. Пучки мімічних м'язів мають круговий або радіальний напрямок. Кругові м'язи виконують роль сфінктерів, а радіально розташовані, виконують роль розширників (ділататорів).

Починаючись на поверхні кістки або від прилежачих фасцій, вони закінчуються в шкірі, тому при скороченні здатні викликати надзвичайно складні рухи шкіри.

Виразні рухи м'язів голови (міміка) виражають внутрішній щиросердечний стан людини (радість, сум, страх і т.д.). М'язи голови беруть участь також у членороздільній мові і акті жування.

Велике значення м'язи лиця мають як при діагностиці різних захворювань, зв'язаних із поразкою черепно-головних нервів, так і при діагностиці захворювань не зв'язаних безпосередньо з патологією черепно-мозкових нервів.

Жувальні м'язи є похідними мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги. По способу прикріплення не відрізняються від інших кістякових м'язів. Вони діють на висково-щелепний суглоб і надають руху нижній щелепі, забезпечуючи як механічне здрібнювання їжі, так і участь у членороздільній мові й інших функціях, зв'язаних із рухами нижньої щелепи.

Важливим моментом у вивченні м'язів лиця і жувальних м'язів є вивчення фасцій голови, значення котрих важко переоцінити при оперативних втручаннях, при проникаючих пораненнях і абсцесах, що можуть утворюватися в міжфасціальних просторах і поширюватися уздовж цих листків.

Ціль навчання (загальна): Вміти показувати і називати м'язи та фасції голови (мімічні та жувальні м'язи), топографію голови аналізувати функцію м'язів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі.

1. Визначити і показати на трупі і на муляжі мімічні і жувальні м'язи, відповідно до їхньої топографічної класифікації; показати їх початок і прикріплення.

2. Визначити і показати на трупі фасції голови, показати їхній початок і прикріплення.

3. Аналізувати функції м'язів голови.

Зміст навчання відповідно до цілей:

Теоретичні питання.

1. Класифікація м'язів голови по топографії і розвитку.

2. Топографія, прикріплення мімічних і жувальних м'язів.

3. Фасції голови.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

Джерела інформації.

1. Михайлов С.С. Анатомия человека.- М., 1984. – с.151-212

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. – с 162-170, 171

3. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1997. - Т.1 - с.237-258, 260-261

4. Свиридов О.І. Анатомія людини. – К.,2000. С. 124-130, 131-132.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т.1

6. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура К.,2001.

7. Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. В час ДТП водій отримав багато пошкоджень бокової поверхні головы, серед яких бул перелом виличної дуги. Функція якого м'яза буде порушена?

A. M. orbicularis oris

B. *M. masseter

C. M. risorius

D. M. buccinator

E. M.levator et depressor anguli oris

2. У травмованого правостороній перелом вінцевого відростка нижньої щелепи з зміщуванням. Який м'яз зсовує відросток?

A. Скроневий

B. Медиальний крилоподібний

C. Латеральний крилоподібний

D. Жувальний

E. Щічний

3. Хворому встановлено діагноз – запалення правого лицевого нерва , внаслідок чого відзначається правостороннє опущеннякута рота та нижньої губи. Функція яких м'язів порушена?

A. M. orbicularis oris et levator anguli oris

B. M. depressor labii inferioris et depressor anguli oris

C. M. zygomaticus major et minor

D. M. risorius et buccinator

E. M. levator et depressor anguli oris

4. Хворий скаржеться на неможливість бокових рухів нижньої щелепи. Який з м'язів можливіше всього постраждав?

A. M. pterigoideus medialis

B. M. pterigoideus lateralis

C. M. buccinator

D. M. risorius

Е. M. levator et depressor anguli oris

Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.