Тема № 17 м'язи та фасції шиї. Топографічні утворення шиї.

Актуальність теми. М'язи шиї мають складну будову і топографію, що обумовлено неоднаковим їхнім походженням, різними функціями, взаємовідносинами з внутрішніми органами шиї, кровоносними судинами, нервами і листками шийних фасцій. М'язи шиї підрозділяють на окремі групи по генетичним і топографічним ознакам. Керуючись генетичною ознакою, варто розрізняти м'язи, що розвиваються на основі першої (нижньощелепної) і другої (під'язикової) вісцеральних (зябрових ) дуг і м'язи, що розвиваються з вентральних відділів міотомів.

Топографічно м'язи шиї розділяють на поверхневі і глибокі. У групі поверхневих м'язів розрізняють м'язи, що лежать вище під'язикової кістки - надпід’язикові м'язи і м'язи, що лежать нижче під'язикової кістки - підпід'язикові м'язи. Глибокі м'язи шиї у свою чергу підрозділяються на латеральну групу (лежачі збоку від хребцевого стовпа) і передхребцеву групу (розташовані попереду від хребцевого стовпа).

Внаслідок тісного взаємовідношення м'язів шиї з нервами, судинами й органами шиї знання м'язів і фасцій шиї набуває вирішальне значення при запальних захворюваннях на шиї, що характеризуються особливою важкістю, а також проникаючих пораненнях шиї, які при оперативному втручанні вимагають безумовного знання м'язів, фасцій і трикутників шиї.

Ціль навчання (загальна): Вміти показувати і називати м'язи та фасції шиї, аналізувати функцію м'язів шиї для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі

1. Визначити і показати на трупі м'язи шиї, відповідно до їхньої топографічної класифікації; показати їхній початок і прикріплення.

2. Визначити і показати на трупі фасції шиї, відповідно до їхньої топографічної класифікації, сполучення міжфасціальних просторів; показати їхній початок і прикріплення.

3. Визначити і показати на трупі і на муляжі області шиї і трикутники шиї, показати і назвати межі трикутників шиї.

4. Аналізувати функції м'язів шиї.

Зміст навчання відповідно до цілей:

Теоретичні питання.

1. Класифікація м'язів шиї по топографії і розвитку.

2. Топографія, прикріплення поверхневих и глибоких м'язів на шиї.

3. Фасції шиї.

4. Топографічні утворення в області шиї, їх прикладне значення.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

Джерела інформації.

1. Михайлов С.С. Анатомия человека.- М., 1984. – с.151-212

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. – с 162-170, 171

3. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1997. - Т.1 - с.237-258, 260-261

4. Свиридов О.І. Анатомія людини. – К.,2000. С. 124-130, 131-132.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т.1

6. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура К.,2001.

7. Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

0. 1. Хірург ушиває різану рану в передній частині піднижньощелепного трикутника. Краї яких м’язів повинен зшити хірург, якщо переднє черевце двочеревцевого м’яза виявилося непошкодженим?

1. *M. platуsma, mylohyoideus, geniohyoideus

2. M. platуsma, sternoclеidomastoideus, mylohyoideus

3. M. platуsma, digastricus (venter роsterior), stylohyoideus

4. M. platуsma, stylohyoideus, mylohyoideus

5. M. platуsma, digastricus (venter роsterior), geniohyoideus

0. 2. У травмованого перелом середньої третини II ребра. Функція якого м’яза при цьому буде порушена?

1. M. sternocleidomastoideus

2. M. scalenus роsterior

3. M. sternohyoideus

4. M. scalenus medius

5. M. subclavius

0. 3. При переломі лівої ключиці пошкоджена підключична вена. В якому трикутнику шиї потрібно провести її перев’язку?

1. Лопатково-трапецієподібному

2. Ключично-грудному

3. Лопатково-ключичному

4. Грудному

5. Підгрудному

0. 4. У травмованого відламався лівий соскоподібний відросток. Функція якого м’яза буде порушена?

1. M. digastricus (venter anterior)

2. M. stylohyoideus

3. M. longus colli

4. M. sternocleidomastoideus

5. M. scalenus роsterior

0. 5. Травмований зазнав осколкового перелому тіла нижньої щелепи. Який м’яз при цьому постраждає?

1. M. platisma

2. M. geniohyoideus

3. M. digastricus

4. M. mylohyoideus

5. M. stylohyoideus

6. Хвора після перенесеної ангіни звернулась до лікаря зі скаргами на погіршення стану. Після обстеження виявлено абсцес глотки. В який простір шиї повинен проникнути хірург при розтинанні абсцесу?

A. Передвісцеральне

B. Позадувісцеральне

C. Міжапоневротічне

D. Надгрудінне

E. Передтрахеальне

Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.