Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стомат Модуль 1.rtf
Скачиваний:
60
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
5.97 Mб
Скачать

Тема № 8 Верхня та нижня щелепи.

Актуальність теми. Особливе значення для стоматологів мають верхня та нижня щелепи, що відносяться до кісток лицьового черепа. Ці кістки служать остовом лиця, що визначає його форму. Навколо них групується решта кісток лиця. Нижня щелепа зчленовується суглобами з скроневою кісткою. Ці суглоби беруть участь в акті жування. На щелепах в альвеолярних ямках знаходяться зуби пов'язані з ними фіксуючими апаратом і прикриті яснами.

Знання анатомічної будови верхньої і нижньої щелеп необхідне для вивчення будови черепа в цілому, формування зубо-щелепного апарату, будови порожнини рота, використовування ціх знань при вивченні жувальної і мімічної мускулатури, а також на кафедрах очних хвороб, хвороб вуха, горла і носа, стоматологічних кафедрах, щелепно-лицьової хірургії, нейрохірургії, травматології.

Ціль навчання (загальна). Вміти оцінювати інформацію про будову і розташування верхньої і нижньої щелеп для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі.

1.Визначити і показати на черепі та окремих кістках верхню та нижню щелепи

2.Визначити і показати анатомічні утворення верхньої щелепи.

3.Визначити і показати анатомічні утворення нижньої щелепи.

Зміст навчання відповідно до цілей.

Теоретичні питання.

1.Місця, що займають верхня і нижня щелепи в конструкції очних ямок, порожнини рота, порожнини носа.

2.Розвиток верхньої і нижньої щелеп, їх індивідуальна мінливість і аномалії розвитку.

Граф логічної структури теми (див.додаток).

Джерела інформації

1. Михайлов С.С. Анатомия человека-М., 1984.-с. 96-108

2. Привес М.Г. Анатомия человека.-С-Пб,2001.-с. 91-92, 95-97

3. Сапин М.Р. Анатомия человека, 1997.-т.1 – с. 82-85, 89-91

4. Свиридов О.І. Анатомія людини.-К., 2000.с. 43-48

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомії людини.-М., 1981.т.1

6. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура. К., 2001

7. Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Дитина поступила в клініку для оперативного лікування природженого дефекту твердого неба (вовча паща). Між якими відростками збережеться щілина твердого неба?

А Альвеолярний і піднебінний відростки верхньої щелепи

B. Альвеолярний відросток верхньої щелепи і горизонтальна пластинка піднебінної кістки

С. Альвеолярний відросток верхньої щелепи і перпендикулярна пластинка піднебінної кістки

D. *Піднебінний відросток верхньої щелепи і горизонтальна пластинка піднебінної кістки

E. Альвеолярний відросток верхньої щелепи і різцева кістка

2. У постраждалого правосторонній перелом середньої частини нижньої щелепи. Який канал пошкоджений?

А. Нижньощелеповий

B. Нижній очноямковий

С. Малий піднебінний

D. Великий піднебінний

E. Крилоподібний

3.У травмованого перелом верхньої щелепи, вибитий перший малий корінний зуб. Який відросток верхньої щелепи пошкоджений?

А. Ськулової

В. Небний

С. Лобний

Д. Альвеолярний

Е. -

4.У потерпілого травма верхньої щелепи з пошкодженням підочноямкового отвору. Яка поверхня щелепи пошкоджена?

А. Носовая

В. Глазнічная

С. Передняя

Д. Полвісочная

Е. -

5.Визначте на якій кістці знаходиться горб, що входить в підскроневу ямку?

  1. Tuber parietale

  2. Tuber maxillat

  3. Tuber frontale

  4. Protuberantia occipitalis interna

  5. Eminentia arcuata

6.У травмованого визначається перелом виросткового відростка нижньої щелепи. Яка ямка на ньому буде пошкоджена?

  1. Fossa digastrica

  2. Fossa pterygoidea

  3. Fova sublingvalis

  4. Fossa retromalaris

  5. Fovea submandibularis

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.