gosp pravo_slovn_Mandrikivskiy BELKA

Пеня

ПАТЕНТ — документ, виданий державою приватній особі (фір< мі) і забезпечуючий визнання за ним прав на виключне викори< стання винаходу протягомвстановленого строку.

ПАТЕНТ (ТОРГОВИЙ) — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподатку< вання відповідно до закону.

ПАТЕНТУВАННЯ — вводиться у сферах, пов’язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з вико< ристанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками, у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Див. квоту вання.

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ — самостійна фінансово<бан< ківська система, що здійснює управління фінансами пенсій< ного забезпечення на території всієї держави. Формується за рахунок обов’язкових страхових внесків (у відсотках до фонду оплати праці) підприємств, громадян<підприємців, працюючих громадян. Кошти фонду використовуються для виплати пенсій за віком, за інвалідністю, інших пенсійних виплат.

ПЕНСІЯ — гарантована щомісячна грошова виплата, що нада< ється громадянам після досягнення певного віку, у разі інвалід< ності, втрати годувальника, а також за вислугу років в окремих сферах трудової діяльності.

ПЕНЯ — вид неустойки, санкція за несвоєчасне виконання різ< них фінансових зобов’язань.

141

«Перекачування» валюти (грошей)

«ПЕРЕКАЧУВАННЯ» ВАЛЮТИ (ГРОШЕЙ) — напівлегальне чи нелегальне цілеспрямоване переміщення валюти, (грошей) із однієї галузі, сфери в іншу.

ПЕРЕКІС КУРСОВИЙ — розбіжність офіційного та ринкового курсів валюти.

ПІДПРИЄМНИЦТВО — це самостійна, ініціативна, система< тична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснює< ться суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою дося< гнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку.

ПІДПРИЄМСТВО — 1) підприємством визнається єдиний май< новий комплекс, що використовується для здійснення підприє< мницької діяльності. До складу майна П. Входять всі види май< на призначені для його діяльності, включаючи земельні ділян< ки, будівлі споруди, устаткування, інвентар, сировину, вироб< лену продукцію, права вимоги, борги, а також права на позна< чення, що індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи та послуги (фірмові найменування, знаки для товарів і послуг), та інші виключні права; 2) самостійний суб’єкт госпо< дарювання, створений компентентним органом держави або ор< ганом місцевого самоврядування для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробни< чої, науково<дослідної, торговельної, іншої господарської діяль< ності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та ін< шими законами.

ПЛАТЕЖІ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ — відшкодування шкоди, пов’язаної із зниженням працездатності або смертю по< терпілого, здійснюється щомісячними платежами. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопору< шення, глибини фізичних та моральних страждань, а також ступеня вини завдавача.

142

Податки

ПЛАТІЖ НАКЛАДНИЙ — спосіб розрахунків між організа< ціями, підприємствами і громадянами при відправленні (пере< силанні) товарів невеликими партіями. Відправник вантажу висуває умову транспортній організації чи підприємству зв’я< зку, за якою вантаж може бути виданий адресатові тільки піс< ля сплати вказаної вантажовідправником суми. Цю суму, від< нявши від неї комісійні на користь організації, що виконує операцію, перераховують відправникові. Якщо одержувач від< мовляється оплатити вантаж, товар відправляється відправ< никові.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПЛАТІЖНЕ — документ, яким фінансові органи повідомляють платників про необхідність внесення ни< ми належних платежів про їх суму і терміни сплати.

ПОВНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО — товариство, учас< ники якого відповідно до укладеного між ними договору здійс< нюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсідарну) відповідальність за його зобов’я< заннями усім майном, що йому належить. Особа може бути уча< сником тільки одного повного товариства.

ПОДАТКИ — обо’язкові платежі, встановлені і утримувані дер< жавою з фізичних і юридичних осіб. Система оподаткування бу< дується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, те< риторіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян. Оподаткування повинно передбачати: оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функції оподаткування; стабіль< ність (незмінність) протягом кількох років загальних правил оподаткування; усунення подвійного оподаткування; узгоджен< ня з податковим системами інших країн. Ставки податків мають нормативний характер і не можуть встановлюватись ін< дивідуально для окремого суб’єкта господарювання. Система

143

Податкова інспекція

оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів. П. і збори включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або належать до їх собівартості, сплачуються суб’єкта< ми господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ — державний орган, здійснюючий контроль за правильністю нарахування і сплати податків та ін< ших обов’язкових платежів у бюджет, а також дотримання по< даткового законодавства.

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ — часткове або повне звільнення фізич< них чи юридичних осіб від податкових платежів.

ПОДАТОК — сплачують юридичні і фізичні особи у грошовій формі.

ПОДАТОК ІНФЛЯЦІЙНИЙ — який у певній формі сплачують споживачі за державної політики, що призводить до інфляції. Такий податок менш помітний, ніж пряме підвищення податко< вих ставок.

ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА — наданого громадянинові (керування транспортними засобами, права полювання.

ПОЗИЧКА — договір, по якому одна сторона (позичкодавець) пе< редає другій стороні (позичальнику) у власність, повне господар< ське відання або оперативне управління гроші або речі, визна< чені родовими ознаками — числом, вагою, мірою, а позичальник зобов’язується повернути позичкодавцю таку ж суму грошей і рівну кількість речей такого ж роду і якості.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ У ЗВ’ЯЗКУ З НЕДОЛІКАМИ ПРОДА НОГО ТОВАРУ — встановлюється в один рік, що обчислюється

144

Політика антиінфляційна

від дня виявлення недоліків у межах строків, якщо інше не пе< редбачене законом, іншими правовими актами, договором, як< що на товари не встановлено гарантійного строку, або строку придатності за умови, що недоліки в проданому товарі були ви< явлені в розумний строк. Але в межах двох років, а що до неру< хомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок, тощо) — не пізніше ніж через три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором.

ПОЗОВНА ЗАЯВА — документ, який подається до суду або гос< подарського суду з проханням про стягнення з відповідача примусовим порядком претензійних сум або майна. П. з. пода< ється до суду у письмовій формі. П. з. повинна містити в собі: назву суду, до якого подається заява; точну назву позивача і відповідача, їхнє місце проживання, а також назву представ< ника позивача, коли заява подається представником; зміст по< зовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що стверджують позов; за< значення ціни позову підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви. До П. з. додаються письмові докази, а якщо П. з. подається представником позивача — та< кож довіреність (доручення), що стверджують повноваження представника.

ПОКРИТТЯ — 1) страхування кредитного, валютного чи іншо< го ризику; 2) забезпеченість коштами для сплати боргів, оплати договірних зобов’язань.

ПОЛІТИКА АНТИІНФЛЯЦІЙНА — комплекс державних за< ходів, спрямованих на врегулювання грошового обігу, зменшен< ня грошової маси, припинення непомірного зростання цін. Є скла< довою частиною стабілізаційних заходів на макроекономічному рівні. Основними заходами П. а. є: зміна структури бюджету

145

Політика грошово кредитна

завдяки фінансування збиткових підприємств, зменшенню неп< родуктивних витрат, зміні соціальної політики тощо; фінансу< вання бюджетного дефіциту шляхом емісії державних цінних паперів; контроль за зростанням заробітної плати; жорсткість кредитної політики.

ПОЛІТИКА ГРОШОВО КРЕДИТНА — сукупність заходів дер< жави у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які прова< дяться з метою впливу на кількість грошей, що перебувають в обігу. Основними напрямами П. г.<к. є: політика грошово<кре< дитної реєстрації (політика «дорогих» грошей) і П. г.<к. експан< сії (політика «дешевих «грошей). Методами реалізації П. г.<к. в обох її напрямках можуть бути: дисконтна політика, операції на відкритому ринку, зміна норм обов’язкових резервів комер< ційних банків у центральному банку, державне регулювання окремих видів кредитів та кредитування окремих економічних суб’єктів тощо. П. г.<к. визначають найвищі законодавчі органи держав, а реалізують — уряди, центральні банки та міністерст< ва фінансів.

ПОЛОЖЕННЯ — правовий акт, що установлює основні пра< вила організаційної діяльності державних, їх структурних підрозділів, а також підпорядкованих установ, організацій, і підприємств (філій), регламентують діяльність посадових осіб.

ПОПИТ — забезпечена коштами покупців частина їх потреби в товарах і платних послугах. Охоплює П. населення на това< ри споживання та послуги, П. підприємств і виробників на всі види виробничих ресурсів, а також П. установ та органі< зацій невиробничої сфери. Стан П. визначається рівнем еко< номічного, соціального і культурного розвитку суспільства, структурою виробленого соціального продукту, розмірами національного доходу і характером його розподілу, механіз<

146

Правила

мом розподілу продукції та послуг, рівнем життя населення та багатьма іншими чинниками. Залежність попиту на конк< ретний товар від ціни на нього має досить складний харак< тер, а дослідження і прогнозування П. Є одним з елементів маркетингу.

ПОПИТ АЖІОТАЖНИЙ — підвищений попит на товари, по< слуги, тощо, спричинений очікуванням підвищення цін, грошо< вої реформи чи виникненням дефіциту.

ПОПИТ ПЛАТОСПРОМОЖНИЙ — на товари і послуги, забез< печений коштами їх покупців (користувачів).

ПОСТАЧАЛЬНИК — виробник або суб’єкт підприємницької ді< яльності, який за договором з виробником, організовує продаж, технічне обслуговування продукції виробника.

ПОТІК ГРОШОВИЙ — надходження (додатковий грошовий по< тік) і витрачання (від’ємний грошовий потік) коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Розрізня< ють П. г. від операційної (виробничо<комерційної) інвестицій< ної та фінансової діяльності підприємства. Різницю між додат< ним та від’ємним грошовими потоками з конкретного виду ді< яльності чи господарської діяльності підприємства загалом називають чистим грошовим потоком.

ПОТІК ПЛАТЕЖІВ — послідовність здійснення розрахункових грошових операцій щодо інкасації боргу (додатний потік) та по< гашення своїх фінансових зобов’язань (від’ємний потік) за пев< ний час із зазначенням термінів та суми платежів.

ПРАВИЛА — службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови або вимоги, що регламентують виз< начений порядок яких<небудь дій, поведінки юридичних чи фі<

147

Право

зичних осіб тощо. За формою і змістом вони схожі з на інструк< ції, іноді є їх складовою частиною.

ПРАВО — система загальнообов’язкових, встановлених чи визнаних державою і забезпечених державними санкціями (у випадку порушення) норм; сукупність правових норм, кодефі< кована за галузями: конституційне, адміністративне, фінансове, цивільне, шлюбно<сімейне, трудове, екологічне, цивільно<про< цесуальне, карно<процесуальне п.; системи права також поді< ляються на кодифіковані, на євро<континентальні та зазвичай засновані на прецедентах (ск. коммон ло у Вел. Британії та США).

ПРАВО ВЛАСНОСТІ — право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі іншої особи. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном: 1) правом володіння визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над річчю; 2) правом користування визнається юри< дично забезпечена можливість власника здобувати з майна, що йому належить його корисні властивості для задоволення своїх особистих та майнових потреб; 3) правом розпоряджан< ня визначається юридично забезпечена можливість визнача< ти долю речі. На зміст права власності не впливає зміна гро< мадянства, місце проживання власника та місце знаходжен< ня майна.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ — земля є основним націо< нальним багатством, що перебуває під особливою охороною де< ржави. Це право набувається і реалізується фізичними та юри< дичними особами, державою та територіальними громадами виключно відповідно до закону. Право мати земельну ділянку у власності належить фізичним особам, які є громадянами Ук<

148

Право земельного сервітуту

раїни. За іноземними фізичними особами, а також за особами без громадянства, це право визнається лише у випадках, пере< дбачених законом. Право власності на землю поширюється. Право мати земельну ділянку у власності визнається за юри< дичними особами, яким вона надається згідно з її цільовим призначенням. Власник має право використовувати земельну ділянку на свій розсуд, але відповідно до її цільового призна< чення. Без будь<яких обмежень закладати сади, виноградни< ки, пасіки тощо. Вільно користуватися загально<поширеними корисними копалинами, торфом, лісними угіддями, водними об’єктами, прісними підземними водами, споруджувати межо< ві знаки, огорожі.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ —

є чинним з моменту першого використання цього найме< нування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комер< ційне найменування частиною торгівельної марки. Особи можуть мати однакові комерційні найменування. Якщо це не вводить в оману споживачів, щодо товарів, які вони ви< робляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними нада< ються.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ — суб’єкта< ми права інтелектуальної власності на торговельну марку є фі< зичні та юридичні особи. Таке право може одночасно належати декільком фізичним та (або) юридичним особам.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЦІННІ ПАПЕРИ — може набуватися за юридичними фактами, передбаченими законом.

ПРАВО ЗЕМЕЛЬНОГО СЕРВІТУТУ — право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або

149

Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю

безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянка< ми). З. с. можуть бути постійними або строковими. Встановлен< ня З. с. не веде до позбавлення власника земельної ділянки, що< до якої встановлений сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. З. с. здійснюється способом, найменш об< тяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він вста< новлений.

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ — комерційною таємницею є інформація яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. К. т. можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, ви< робничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону можуть бути віднесені до комерційної таємниці. До майнових прав інтелектуальної власності належать: право використання комерційної таємниці; виключне право перешко< джати неправомірному розголошенню; збиранню або викорис< танню комерційної таємниці; інші права інтелектуальної влас< ності, встановлені законом. Охорона К. т. охороняється органа< ми державної влади.

ПРАВО НАЙМУ ПРАЦІВНИКІВ — підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні договору (контракту, угоди) підприємець зобов’< язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату пра< ці не нижче від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи ме< дичне страхування і соціальне забезпечення відповідно до зако< нодавства України.

150