gosp pravo_slovn_Mandrikivskiy BELKA

Договір публічний

ДОГОВІР ПРО ПРИЄДНАННЯ — визнається договір, умови якого визначені однією із сторін у формулярах або інших стан< дартних формах і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ — сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь<якої мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися як на основі поєднання вкладів учасників (просте товариство), так і без поєднання вкладів учасників. Д. про с. д. укладається письмово.

ДОГОВІР ПРОКАТУ — наймодавцем є фізична і юридична осо< ба, для якої надання речей у користування є видом підприємни< цької діяльності. Д. п. є договором про приєднання. Наймода< вець може встановлювати типові умови Д. п. Вони не можуть порушувати прав наймачів. Умови Д. п., які порушують стано< вище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, є недійсними. Д. п. є публічним.

ДОГОВІР ПРОСТОГО ТОВАРИСТВА — учасники беруть зобов< ’язання поєднати свої вклади та спільно діяти для здобування прибутку або досягнення іншої мети. Вклади учасників перед< бачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із дого< вору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учас< никами.

ДОГОВІР ПУБЛІЧНИЙ — публічним визнається договір, в яко< му одною із сторін є підприємець або інша особа відповідно до закону, що взяли на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього

71

Договір ренти

звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом за< гального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, ба< нківське обслуговування тощо). Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однако< во для всіх споживачів, крім випадків, коли законом або інши< ми правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

ДОГОВІР РЕНТИ — одна сторона (одержувач ренти) передає ін< шій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ре< нти зобов’язується в обмін на одержане майно періодично спла< чувати одержувачеві у формі певної грошової суми або іншого надання. За договором ренти допускається встановлення обо< в’язку сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку.

ДОГОВІР РОЗДРІБНОЇ КУПІВЛІ ПРОДАЖУ — за договором роздрібної купівлі<продажу продавець, що здійснює підприєм< ницьку діяльність з продажу товарів, зобов’язується, передати покупцеві товари, що призначаються для особистого, домашнь< ого або іншого використання, не пов’язаною з підприємниць< кою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

ДОГОВІР СКЛАДСЬКОГО ЗБЕРІГАННЯ — товарний склад (зберігач) зобов’язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повер< нути ці товари в схоронності. Договір складського зберіган< ня, укладений складом загального користування, визнається публічним договором. Д. с. з. укладається у письмовій формі. У такому разі прийняття товару на склад посвідчується скла< дськими документами (складською квитанцією, простим складським свідоцтвом, подвійним складським свідоцтвом).

72

Договір фінансового лізингу

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ — забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (стра< хових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються зплати ним страхових платежів (страхових премій, страхових внесків). За Д. с. одна сторона (страховик) зобов’язуєьтся при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або стра< хове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або ін< шій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зо< бов’язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ — одна сторона (експедитор) зобов’язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта вантажовідправника або вантажоодержува< ча) виконати або організувати виконання визначених догово< ром послуг, пов’язаних з доставкою вантажів.

ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ — одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов’язання передати кошти в розпорядження ін< шої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов’язання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кре< дитора) з цією третьою особою (боржником). Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з ме< тою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед факто< ром. Фактором може виступати банк або інша юридична особа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ — лізингодавець відпо< відно до специфікації та умов, схвалених лізингоодержува< чем, укладає договір купівлі<продажу (поставки) з третьою стороною — продавцем (постачальником) про набуття майна у власність з метою подальшого передання його у користування

73

Договір франчайзингу

лізингоодержувачеві на строк, що збігається зі строком повної амортизації цього майна.

ДОГОВІР ФРАНЧАЙЗИНГУ — один підприємець — франчай< зер (право володілець) надає іншому підприємцеві — франчай< зі (користувачеві) — за певну винагороду право експлуатувати франчизу з метою продажу визначеного сторонами виду товарів та або послуг. Франчиза — комплекс об’єктів інтелектуальної власності, виключних прав (право на найменування торго< вельного підприємства (фірму), право на знак для товарів і по< слуг, конфіденційну торговельну інформацію, винаходи, ко< рисні моделі, авторські права та інші об’єкти інтелектуальної власності, що підлягають використанню користувачем (фран< чайзі). Сторонами в Д. Ф. можуть бути як юридичні так і фі< зичні особи, зареєстровані як підприємці.

ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) — одна сторона (фрах< тівник) зобов’язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості одного чи кількох транспор< тних засобів на один або кілька рейсів для перевезення багажу, вантажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить пра< вовим актам.

ДОГОВІРНА ДИСЦИПЛІНА — точне і неухильне виконання господарюючими суб’єктами прийнятих ними обов’язків по до< говорам.

ДОГОВІРНА ЦІНА — встановлена по домовленості ціна між ви< робником (продавцем) і споживачем (покупцем) продукції (ро< біт, послуг).

ДОКУМЕНТ — матеріальний об’єкт, що містить ін формацію у зафіксованому вигляді, оформлений у заведеному порядку і має юридичну силу у відповідності з чинним законодавством. Упра влінський документ містить інформацію, що виникла і вико<

74

Документи розрахункові

ристовується у сфері управління. Зафіксований у письмовій формі. Документи класифікуються: 1) за спеціалізацією: загальні (з адміністративних питань) та спеціалізовані (з фі< нансових, комерційних питань, трудових правовідносин та інші); 2) за призначенням: нормативно<правові, організацій< ні, розпорядчі, довідково<інформаційні, документи колегі< альних органів та документи з особового складу; 3) за поход< женням: внутрішні, що не виходять за межі установи, та зов< нішні; 4) за напрямком: вхідні та вихідні; 5) за джерелами ви< никнення: первинні та вторинні; 6) за формою: індивідуальні, типові і трафаретні; 7) за технікою відтворення: рукописні та відтворенні механічним способом; 8) за доступом до інформа< ції: ті, що містять відкриту інформацію, та документи з обме< женим доступом; 9) за ступенем гласності: конфіденційні та секретні; 10) за терміном виконання: звичайні, термінові і ду< же термінові; 11) за складністю: прості та складні; — за приз< наченням створення: оригінали (взірці, дублікати, відпустки, витяги та копії. Оригінал — має підпис відповідальної особи і в разі потреби оформляється штампом і печаткою. Дублікат — повторний примірник офіційного документа, який має юри< дичну силу оригіналу. Копія — точне відображення оригі< налу. Витяг з оригінального документа відображає тільки ча< стину певного документа. На відміну від копії витяг лише за< свідчується.

ДОКУМЕНТИ ПЛАТІЖНІ — складені за встановленою фор< мою документи, що передаються однією особою іншій особі із зобов’язанням (або з наказом третій особі) сплатити певну суму грошей пред’явникові. Типовим д. п. в наших умовах є вексель.

ДОКУМЕНТИ РОЗРАХУНКОВІ — складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними або фі< зичними особами з дорученням (чи з вимогою) перерахувати з їхніх рахунків (або зарахувати на їхні рахунки) певну суму

75

Доручення платіжне

грошей. Такими документами в Україні є платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога<доручення, чек, акредитив, вексель, інкасове доручення (розпорядження). Банки беруть до виконання лише Д. р., оформлені належним чином.

ДОРУЧЕННЯ ПЛАТІЖНЕ — письмове розпорядження власни< ка розрахункового чи іншого рахунку установі банку, що його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, вказаного в доручення.

ДОТАЦІЯ — особливий вид асигнувань з державного бюдже< ту, служить для збалансування доходу і витрат з бюджетів та покриття збитків державі. Д. надаються суб’єктам господа< рювання: на підтримку виробництва життєво важливих про< дуктів харчування; лікарських препаратів та засобів реабілі< тації інвалідів; на імпортні закупівлі окремих товарів; послу< ги транспорту, що забезпечують соціально важливі переве< зення, а також суб’єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально<економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні розвитку, що дають значний економічний ефект. Д. надається сільсько< господарським виробникам для компенсації або доплати за сіль< ськогосподарську продукцію, що реалізується ними державі.

ДОХІД — приріст майна, виручка від реалізації продукції, ро< біт, послуг. При оцінці діяльності підприємства розрізняють ва< ловий і чистий дохід. В. д. визначається виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг без обліку затрат на її виробництво. Чистий дохід визначається як кінцевий результат господарсь< кої діяльності, прибуток, що залишився в розпорядженні під< приємства після відрахувань В. д. витрат на ресурси і кредити, податки, орендну плату, не передбаченні витрати і втрати.

ДОЧІРНІ ПІДПРИЄМСТВА — створюються за рішенням орга< ну управління підприємства — засновника, наприклад в акціо<

76

Дублікат

нерному товаристві. Д. п. діють на підставі статуту затвердже< ного вищим органом управління підприємства<засновника. Майно Д. п. формується підприємством<засновником і є його власністю. У найменуванні Д. п. повинна бути назва підприємс< тва, що його заснувало. Реєструється Д. п. за місцем свого зна< ходження, відповідно до Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Рішення про припинен< ня діяльності Д. п. є винятковим для підприємства — засновни< ка або господарського суду.

ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ — компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через д. к. володіє 50 % або більшою часткою капіталу але має частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими інвесторами; має пра< во керувати фінансовою та виробничою політикою, має право звільняти і призначати більшість членів Ради директорів.

ДУБЛІКАТ — другий і наступний примірник якого<небудь письмового документа, що має на відміну від копії однакову з оригіналом юридичну силу.

77

Еквівалент

Е

ЕКВІВАЛЕНТ — рівноцінне, рівносильне, рівнозначне, що мо< же відповідно замінити інше або бути його виразом. В економі< ці — товар, який виражає вартість інших товарів і на які вони обмінюються. З розвитком обміну з маси товару виділяється один товар, у вартості якого всі інші товари виражають свою вартість. Так створюється загальний Е. В його ролі по всюду ви< ступають благородні метали — золото, срібло, які перетворили< ся на гроші.

ЕКВІВАЛЕНТ — 1) товар, вартість якого відповідає вартості ін< шого товару; 2) товар, яким виражено вартість іншого товару; якщо один товар виражає вартість багатьох або всіх товарів, він стає загальним Е. (грішми).

ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ЦІНОВА — досягнення завдяки ціновій політиці такого співвідношення цін на різні групи товарів, яке забезпечує рентабельну роботу як підприємств, що їх реалізу< ють, так і підприємств, що їх купують.

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО — регулює суспільні відносини у взаємодії суспільства і природи. Предметом цієї галузі права є екологічні відносини з приводу охорони природи, раціонального викорис< тання природних ресурсів, забезпечення сприятливого, екологі< чно безпечного для життя людини навколишнього природного середовища.

ЕКОНОМІКА (мистецтво провадження хатнього господарст< ва) — 1) сукупність суспільно<виробничих відносин; 2) народне господарство даної країни або окрема галузь, позначають науки,

78

Економічні важелі і стимули (заохочення)

які вивчають специфіку виробничих відносин у певній сфері су< спільного виробництва.

ЕКОНОМІЧНА ЕКСПАНСІЯ — розвиток сфер впливу окремих фірм, монополістичних союзів (об’єднань), здійснюється на приватномонополістичному і державному рівнях. Проявляєть< ся у боротьбі за найбільш вигідні сфери вкладу капіталів, дже< рел сировини, ринків збуту.

ЕКОНОМІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — НОКР — найважливіший еле< мент програмного фінансування. Провадиться на незалежній і не відомчій основі. Виконує функції оцінки значимості цілі до< слідження, особливостей затрат труда, фінансових і матеріаль< них ресурсів.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА — система економічних заходів, що їх проводить держава. Е. п. визначається закономірностями способу виробництва і спрямована на забезпечення високих прибутків держави. Основним засобом збагачення держави є податкова система.

ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА — перетворення, зміни, нововведен< ня в галузі економіки країни, що здійснюється державою не за< чіпаючи основ існуючого економічного і політичного ладу. Може охоплювати економічну політику держави в цілому або окремі її сторони.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗРІСТ — збільшення суспільного виробництва. Визначається на підставі національного доходу, використовую< чи валовий внутрішній продукт. Індекси росту НВП визначаю< ться по методології ООН з включенням платних і безоплатних послуг. Е. з. вираховується в незмінних цінах.

ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ І СТИМУЛИ (ЗАОХОЧЕННЯ) — най< важливіша ланка господарського механізму. Розрізняють наступні

79

Економічні закони

групи: важелі і заохочення, закладенні в плані; в систему опла< ти праці; в фінансово кредитні системі стимули (заохочення). На рівні підприємства економічні Е. в. і с. тісно пов’язані з вну< трішньогосподарським розрахунком, орендними і акціонерни< ми відносинами.

ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ — це закони суспільної практики. Во< ни не існують поза суспільно<виробничою діяльністю людей і проявляються тільки через цю діяльність. Е. з. поділяються на загальні закони: Конституція України — вміщує статті і норми про власність, про підприємництво, про компетенцію органів державної влади (Верховної Ради, Президента України, Уряду України); закони: «Про власність», Цивільний кодекс, закони про види і правовий статус господарюючих суб’єктів, про госпо< дарське товариство, про колективне сільськогосподарське під< приємство, про окремі види господарської діяльності, Арбітра< жно<процесуальний кодекс. До Е. з. належать і законодавчі акти — декрети Уряду України з економіко<господарських пи< тань, а також підзаконні нормативні акти, Укази Президента України «Про державний контроль і державне замовлення, ін< вестиційні фонди і інвестиційні компанії». Розпорядження Президента України з окремих господарсько<економічних пи< тань, постанови і розпорядження Уряду України, нормативні акти міністерств і державних комітетів та інших центральних органів і місцевих Рад народних депутатів. Е. з. регулюють рин< ки капіталу: закони про банки і банківську діяльність, про цін< ні папери і фондову біржу, про довірчі товариства, про систему валютного регулювання і валютного контролю, про зовнішньое< кономічну діяльність, про господарські суди.

ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ — надвиробництво товарів. Е. к. харак< теризується скороченням виробництва, розладом грошових і то< варних відносин, банкротством, доходів і витрат з бюджету та покриття збитків держави.

80