7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті

Вказали нам коронні чини, що від значних у наших державах просторів пустих земель, розташованих на кордоні за Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної. Отже, як ці землі можна було б перетворити в корисні, аби не лежали пусті. Тому, внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу, а саме: Церехчемеровський (Трахтемирівський) монастир над Дніпром, Боришпільський з селищем Іванківським, городище Владерецьке (Володарське) і до нього селище Зволожжя, зване Велика Слобода, над рікою Россю, Рокитне над тою ж рікою і з Рокитнею – трьом особам, як їх привілеї свідчать. Також Гороша і Сліпорід над рікою Нущею званою, при кордоні московському.

Історія України в документах і матеріалах. –

Т. 3. К., 1941. – С. S.

8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.

... Після Люблінської унії на Вкраїні з'явився вільний шлях на вивіз хліба в німецькі землі. Разом з тим хліб страшенно піднявся в ціні і став найдорожчим із продуктів, якими торгувала польська держава. Найціннішими землями стали тепер замість лісових чорноземні степи. Через те шляхта кидається випрошувати собі у короля права на українські землі і займає їх.

Наскільки мало знали про ці землі у Варшаві, наведемо такий приклад. В самому кінці XVI і на початку XVII ст. повідомлено на сеймі, що на Вкраїні є дві багаті землі, що звуться грунтами: уманським і Звенигородським. Сейм вирядив комісію на чолі із Калиновським, щоб зробити опис цих земель. Державні власті не знали українських земель і через те робили часто помилки. Шляхта ж хитрощами захоплювала ці землі. Так, той самий Калиновський поїхав на Вкраїну і повідомив сеймові, що ці землі на Вкраїні мають усього сім миль навкруги, що вони ні до чого не придатні, і таким чином випросив їх для себе. Потім уже виявилося, що ця земля займала два повіти нинішньої Київської губернії. Це саме, що шляхтичі забирали собі землі на Вкраїні, є головним чином причиною нового ворогування між козаками і поляками. Невідомі люди з'являлися на Вкраїну із пергаментами, підписаними королем, і доказували, що то їхня земля, а селянам пропонували ставати їх кріпаками. Це не могло не викликати протесту козаків: козаки зараз же вступаються за селян. Спочатку з'являються малі протести. Та з часом протести стають більш інтенсивними і доходять, нарешті, починаючи з часів Конашевича-Сагайдачного, до величезних розмірів. Це є головним мотивом козацьких повстань...

А н т о н о в и ч В. Коротка історія Козаччини. –

К, 1991. – С. 33-34.

9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)

Видані листи через дворянина вашої королівської милості пана Оршевського братії нашій, найменшим слугам і підданим вашої королівської милості, письмом польським писані... Хоч, найясніший милостивий королю, за ухвалою унії, листи з канцелярії вашої королівської милості не іншим, а тільки руським письмом³⁰ мають бути видані, але, найясніший милостивий королю... це нам над право і над вольності³¹ наші діється, що листи з канцелярії вашої королівської милості до нас письмом польським видають. Про що і наперед вашої королівської милості, нашого милостивого пана покорними нашими просьбами просимо, щоб ваша королівська милість при привілею і свободах наших нас залишити і до нас листи з канцелярії вашої королівської милості руським письмом видавати наказати благоволив... Писаний у Брацлаві, місяця липня 7 дня.

Хрестоматія з історії Української

РСР. – Т. І. – С. 173.