- •Т. В. Кузнець
- •Гриф подано Міністерством освіти і науки України Лист № 14 / 18 – г – 954 від 18.06.07
- •Isbn 966-594-955-1
- •І. Структура програми навчальної дисципліни
- •До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 11. Боротьба за „галицьку спадщину” Литви, Польщі та Угорщини (1325 – 1350-ті роки).
- •Змістовий модуль 3. Становище українських земель в другій половині хіv – хvі ст.
- •Тема 12. Визволення України з-під влади Золотої Орди та встановлення в ній удільного устрою династією Ольгердовичів (1362 – 1470 рр.).
- •Тема 13. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі та Литви (хіv – хvі ст.).
- •Тема 14. Слобожанщина, Галичина, Північна Буковина, Закарпаття і Крим в хіv–хvі ст.
- •Змістовий модуль 4. Феномен козацтва в історії України в першій половині хvіі ст.
- •Тема 15. Козацтво України (середина хv – хvі ст.)
- •Тема 16. Конфесійна ситуація в хіv – хvі ст. Відродження та піднесення культури в хіv – хvі ст.
- •Змістовий модуль 5.
- •Змістовий модуль 6. Національно-визвольна революція та воєнні дії 1648-1676 рр.
- •Тема 20. Україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •Тема 21. Визвольний 1648 рік і створення нової Української держави.
- •Тема 22. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1649 – 1654 рр.)
- •Тема 23. Війна за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •Тема 24. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини. Руїна (1660-1676 рр.)
- •Змістовий модуль 7. Стабілізація внутрішнього становища України і спроби Гетьманщини добитися незалежності чи зберегти автономію в складі Російської імперії
- •Тема 25. Становище України наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Тема 26. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині хvіі ст.
- •Тема 27. Культура другої половини хvіі ст.
- •Тема 30. Діяльність уряду п.Орлика в екзилі (1710-1714 рр.)
- •Тема 31. Посилення наступу царизму на права Гетьманщини.
- •Тема 32. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727 – 1764 рр.)
- •Змістовий модуль 9. Остаточна інкорпорація окремих українських земель до складу Російської імперії
- •Тема 33. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764 – 1799 рр.)
- •Тема 34. Нова Запорозька Січ 1734-1775 рр. Нові козацькі військово-політичні утворення наприкінці хvііі ст.
- •Тема 35. Історична доля Криму, Північного Причорномор‘я, Приазов‘я, Правобережної України та Західної Волині.
- •Змістовий модуль 10. Соціально-економічне та національне становище українських земель у хvііі ст.
- •Тема 36. Соціально-економічний розвиток у хvііі ст.
- •Тема 37. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •Тема 38. Еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •Тема 39. Культура України.
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •IV. Теми семінарсьКих занять
- •До кінця хvііі ст.” (для заочного відділення)
- •Теми семінарсьКих занять
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (для заочного відділення) (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.” (для студентів заочного відділення)
- •Vі. Навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Форми контролю знань студентів і оцінювання
- •Vіі. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Оцінювання студентів з навчальної дисципліни
- •І і іі семестри
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Матеріали для семінарських занять
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 2
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 3
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •(80-І рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни
- •Література:
- •Семінар № 6
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 7
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 9-10
- •Та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 11
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінар № 12
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 13-14 "козацтво україни (середина хv-хvі ст.)"
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 15
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 16
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 17
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 18
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 19
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 20-21
- •Основна хронологія:
- •Періодизація Української національної революції:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 22-23
- •Молодої республіки (1654-1660 рр.)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 24
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 25-26
- •Старшини (1660-1676)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 27-28
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 29
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 30
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Іі курс
- •Основна хронологія
- •Література:
- •Семінари № 2-3
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •Та поступова втрата її автономії”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 6-7
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Література:
- •Семінар № 9
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 10-11
- •Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 12-13
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 14
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Теми рефератів з історії україни і курс
- •Теми рефератів з історії україни
- •Питання для повторення курсу «історія україни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.» іі курс
- •Хрестоматія1* розділ і. Найдавніші часи. Початок людської цивілізації на території україни
- •1./ Геродот2 про скіфію
- •2./ Життя і звичаї скіфів (V ст. Д. Н. Є.)
- •3./ Прокопій кесарійський10 про війну з готами
- •4./ Розселення слов'ян, їхні заняття та побут
- •Розділ II східнослов'янська держава київська русь (VI cт. – перша половина XIII cm.)
- •3./ «Повість временних літ» про заснування києва і княжіння кия
- •4./ Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •5./ Похід олега на київ. Перенесення олегом столиці з новгорода до києва (882 р.)
- •6./ Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців до київської русі
- •7./ Договір київського князя олега з греками
- •8./ Історичний портрет князя олега
- •9./ Початок княжіння ігоря рюриковича в києві і похід його проти древлян
- •10./ Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •11./ Похід київського князя святослава на греків
- •12./ Початок князювання володимира у києві
- •13./ Походи київського князя володимира
- •14./ Вибір володимиром віри
- •15./ Похід володимира на корсунь. Охрещення володимира
- •16./ Хрещення русі (988 р.)
- •17./ Заходи князя володимира з розвитку освіти
- •18./ Будівнича діяльність володимира
- •19./ Перемога володимира над печенігами. Закладення переяслава
- •20./ Похід ярослава на святополка і початок його князювання в києві
- •21./ Діяльність київського князя ярослава мудрого щодо поширення освіти в київській русі
- •11./ Розгром ярославом мудрим печенігів під києвом (1036 р.)
- •23./ Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •24./ Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •25./ Напад половців на руську землю. Перемога святослава над половцями
- •26./ Розбрат між ярославичами
- •27./ Напади половців на київ і переяславщину. Перемога половців князями – київськимсвятополком і переяславським володимиром мономахом (1096 р.)
- •28./ З'їзд князів у любечі щодо міжкнязівських відносин (1097 р.)
- •29./ Княжий з'їзд в долобську. Боротьба з половцями
- •30./ Спільний похід дружин руських князів на половців. Перша літописна згадка назви «україна»
- •31./ Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь (1238 р.)
- •32./ Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •33./ Поїздка князя данила романовича до хана батия
- •34./ Із «поучення дітям» володимира мономаха
- •35./ Із «слова о полку ігоревім»
- •36./ Костянтин багрянородний26 про печенігів і русів
- •37./ З «книги країн» (X ст.)
- •38./ З «книги дорогоцінних скарбів» абу-алі ахмеда ібн-омар ібн-даста (30-ті pp. X ст.)
- •Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва
- •1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
- •2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.
- •3./ Кревська унія 1385 р. Та її мотиви
- •4./ З грамоти польського короля сигізмунда і м. Львову (1525 р.)
- •5./ З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання польщі і литви в одну державу – річ посполиту
- •Обрання короля
- •7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті
- •8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.
- •9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)
- •10./ Про становище селян україни в першій половині XVII ст.
- •11./ Характеристика української шляхти першої половини XVII ст.
- •12./ Із записок іноземного дипломата с. Герберштайна про україну (початок XVI ст.)
- •13./ Відомості про україну дипломата литовського великокнязівського двору м. Литвина (середина XVI ст.)
- •14./ Про звичаї запорозького низового товариства
- •15./ Військові ради запорозьких козаків та поділ угідь
- •16./ Про закони запорозьких козаків у малоросії та злочини, які вони вважали за найгірші
- •17./ Легенда про походження запорожців
- •18./ Чумаки і запорозька сторожа у степу
- •19./ Про початок турецько-татарської агресії в українські землі
- •20./ Дмитро байда-вишневецький в боротьбі проти турок і татар
- •21./ Невільницький торг у кафі
- •22./ Про славетного гетьмана п. Конашевича-сагайдачного
- •23./ Із народної думи про марусю богуславку
- •24./ Про боротьбу повсталих селян і козаків на чолі з с. Наливайком проти польсько-шляхетських військ у 1596 р.
- •25./ Із промови волинського українського шляхтича л. Деревинського на варшавському сеймі про національний гніт в україні (1620 р.)
- •26./ Про хотинську битву (1621 р.)
- •27./ Із куруківської угоди між представниками польського уряду і запорозькими козаками (1625 р.)
- •28./ З ординації 1638 р.
- •29./ Про видання біблії князем костянтином острозьким
- •30./ Про київського митрополита п. Могилу
- •31./ Про шкільну освіту в козацькі часи
- •Розділ IV. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Руїна
- •3./ З універсалу б. Хмельницького із закликом до українського народу до повстання (1648 р.)
- •4./ З листа б. Хмельницького до коронного великого гетьмана м. Потоцького з викладом причин переходу на запорожжя
- •5./ З літопису гадяцького полковника г. Грабянки
- •6./ З листа богдана хмельницького до царя
- •Олексія михайловича з повідомленням
- •Про перемоги козаків
- •Над польсько-шляхетськими військами
- •7./ Про розгром польського війська під пилявцями (1648 р.)
- •8./ Б. Хмельницький у києві
- •9./ З вимог запорозького війська, переданих королю яну казиміру (1649 р.)
- •10./ Намір б. Хмельницького довести визвольну війну до переможного кінця (1649 р.)
- •11./ • Із зборівського договору (1649 p.).
- •12./ З білоцерківського трактату (1651 р.)
- •13./ Про розгром польського війська під батогом (1652 р.)
- •14./ Із статей б. Хмельницького (1654 р.)
- •15./ Із рішення земського собору 1 жовтня 1654 р.
- •16./ Павло алепський про освіту в україні в XVII ст. (1654 p.)
- •17./ З листа богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про союз зі швецією (1657 р.)
- •18./ Універсал богдана хмельницького про висилку на допомогу юрію ракоці козацького війська (1656 р.)
- •19./ Лист богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про дружбу (1656 р.)
- •20./ З листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава про дружбу (1656 р.)
- •21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
- •22./ Із гадяцького трактату (1658 р.)
- •23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)
- •24./ З «вічного миру» між росією і польщею
- •Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.
- •1./ Із звернення і. Мазепи до війська і народу (1708 р.)
- •2./ З листа французького дипломата жана балюза (1704 р.)
- •3./ Із спогадів вейге67 (і пол. XVIII ст.)
- •4./ Указ петра і про утворення малоросійської колегії (1722 р.)
- •5./ З опису запорозької січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •6./ З угоди та конституції п. Орлика (1712 р.)
- •7 З «виводу прав україни» п. Орлика (1712 р.)
- •8./ Із листа французького дипломата де монті (9 листопада 1729 р.)
- •9./ З універсалу гетьмана к. Розумовського про обмеження права переходу селян на лівобережній україні (1760 р.)
- •10./ З указу катерини II про остаточне закріпачення селян на лівобережній і слобідській україні (1783 р.)
- •11./ З постанови катерини II князю о. О. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 р.)
- •12./ З указу катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення малоросійської колегії (1764 р.)
- •13./ З таємної настанови катерини II п. О. Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.)
- •14./ З маніфесту катерини II про ліквідацію запорозької січі (1775 р.)
- •Т. В. Кузнець історія уКраїни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.
21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
Коли Ви читаєте сі рядки, минає 250 літ від прилучення України до московської держави: 8 січня ст. ст. 1654 р. провідник українського народу, гетьман Богдан Хмельницький зі старшиною зложив присягу на вірність московському цареві.
Чи припускав він, що ті відносини, які зв'язував він сею присягою, потривають так довго? – 3 певністю – ні.
Для нього се була дипломатична комбінація, одна з карт широкої політичної гри, яку повів сей «малий і незначний чоловік», як він себе називав; з польською адміністрацією несподівано виросла величезна війна, що перевернула давнішу політичну систему східньої Європи, так і ся його дипломатична комбінація – союз із Москвою, несподівано сталася підвалиною нового політичного групування половини Европи.
В перших початках повстання Хмельницькому пощастило здобути поміч кримської Орди і се забезпечило йому перші успіхи, дало можність увільнити Подніпров'я від польського війська, скупитися великим силам і розвинутися народному повстанню в такій величезній скалі, якої не бачило ні одно з попередніх козацьких повстань. Але татари були непевними союзниками, і тому Хмельницький старається здобути інших союзників. Особливо коли в його власній свідомості війна, піднята в інтересах козацької верстви, перетворилася в боротьбу за права цілого народу, за независимість України, і він уже не хотів миритися з польським правительством на дрібних компромісах (січень – лютий 1649), він шукає нових точок опори для нової боротьби з Польщею, що мала бути боротьбою на життя й на смерть. Він веде переговори з Туреччиною, Москвою, Волощиною, Семигородом, Швецією, стараючися всякими способами втягнути їх у свою війну а Польщею і залізним перстенем здусити її... Коли показалося, що московський цар представляє собі союз із Україною проти Польщі не інакше, як у формі підданства під власть Москви, не робить трудностей у признанні над Україною московської зверхности.
Москва взагалі дуже отягалася з участю в українсько-польській війні. Вона ще була повна пам'яті про недавній політичний занепад своєї держави й тріюмфи Польщі, та не важилася зривати свою «вічну згоду» з Польщею, уложену в р. 1635. Даремно Хмельницький то сипав компліменти, то погрози московському правительству, то вабив його обіцянками завоювати цареві Крим і навіть Єрусалим, – московський цар відповідав компліментами на компліменти, але не хотів мішатися в війну Хмельницького з Польщею.
Та Москва боялася не тільки Польщі, але й козаків. Москва могла покладатися на його афекти; але коли зрада татарського хана змусила його до трактату з Польщею серед найбільшого розмаху його сил в 1649 p., a нова зрада привела його до болючої катастрофи під Берестечком (1651) – Москва дуже затривожилася. Ще одна така катастрофа – і Хмельницький піде в хвості польської політики, а в польських політичних кругах уже носилися з пляном напустити козаків і кримську орду на Москву, щоб зайняти їх сили. Московське правительство побачило, що мусить запевнити себе союзом із Україною у власних інтересах, аби козацькі сили не звернулися проти нього. Збір відпоручників станів московської держави (Земський Собор), скликаний московським правительством восени 1653 р. орік, що правительство повинно прийняти під власть Москви «гетьмана Б. Хмельницького і все військо запорозьке з містами й землями»; для формального оправдання се мотивувалося тим, що польський король, нарушивши права православної віри, тим нарушив свої pacta conventa (угоди) з підданими, отже українці вільні від своєї присяги, значить, Москва може прийняти їх під свою власть, не ламаючи своєї згоди з Польщею.
Вісті про сей перелом московської політики прийшли до Хмельницького, коли він особливо інтересувався московським союзом. Його позиція була тоді дуже тяжка. Тої підпори зі сторони народних мас, яку він мав у початках свого повстання, більше не мав він давно вже. Великий політик, геніяльний організатор, він не розумів чи легковажив соціальні змагання сих мас, і пожертвував ними при першій невдачі, при першім же трактаті з Польщею, згодившися на відновлення status quo підданства, панщини, шляхетського господарства. Від того часу народні маси відвернулися від Хмельницького. Він шукав опори в заграничних союзах, але вони йому не удавалися. Восени 1653 p., коли московське правительство рішало справу протекції над Україною, Хмельницький просить царя вислати в Київ і інші українські міста своїх воєвод з військом, «бодай тисяч зо три». Очевидно йому хотілося, щоб московське військо чим скорше зайшло на спірну, українську територію, але для заохочення московського правительства він убирає се в форму вислання московських залог, начеб для окупації України. Такий самий характер мають його заяви, коли він подає надію цареві, що він буде мати доходи з України, збираючи ті податки з міст і сіл, які давніше йшли польському правительству. Всі оті його заяви мали фатальні наслідки для пізніших відносин України до Москви, але Хмельницький, даючи їх, очевидно не думав зовсім про якісь тривкі зв'язки з Москвою, а хотів лише осягнути моментальну ціль – втягнути Москву в війну з Польщею. Тому й признавши власть московського царя, він запевняє султана, що його відносини до Туреччини зістануться незмінені, – він і далі признає себе васалем Порти, а потім укладає політичні комбінації з Швецією й Семигородом, зовсім не в'яжучися московською протекцією і московською політикою.
Але Хмельницький перечислився, міряючи відносини до Москви практикою своїх відносин до безсильного правительства анархічної Польщі. Так тяжко рішившися на участь в українській справі, Москва, раз узявши Україну в свою протекцію, держалася її міцно і не пускала з рук, постановивши перетворити її з часом на свою провінцію. Ухопивши Хмельницького за слово, цар разом із посольством, що мало взяти в нього й українців присягу вірности, вислав на Україну воєвод з військом, що мали збудувати московську кріпость у Києві, обсадити залогою, і ся залога послужила першою основою московської власти на Україні. І потім московське правительство пильно користало з усякої нагоди побільшити залежність України від себе.
Така перспектива тісніших зв'язків із Москвою на Україні не всміхалася нікому. Уже при самім акті присяги московському правительству між козацькою старшиною і московськими послами виникла суперечка, яка відкрила глибокий антагонізм між конституційними поглядами козацьких старшин і московським абсолютизмом: козацькі старшини зажадали, аби московські посли зложили їм присягу в імені царя на заховання умов, – посли відмовили, мотивуючи се тим, що московський «самодержець» не може обмежувати себе присягою супроти своїх підданих. Такий погляд не міг поміститися в козацьких головах, і хоч супроти упору московських послів вони відступили вкінці від свого жадання, сей інцидент викликав дуже неприємний настрій. Будова київської кріпости й уміщення в ній московської залоги потягнули за собою також ряд неприємних конфліктів... У відносинах України до Москви мішалися елементи державної окремішности України з елементами московського централізму...
Хмельницький відчув дуже скоро свою помилку. Він відкладає свою боротьбу з Польщею, навіть на зазиви московського правительства не хоче братися до походів на поляків і натомість запопадливо старається знайти нову підставу своїй політиці, аби, опершись на ній, зірвати з Москвою. Такою новою опорою являється для нього союз зі Швецією й Семигородом; Хмельницький плянує з ними спільну кампанію проти поляків, укладається про розділ Польщі і готовиться до рішучого розриву з Москвою. На жадання московського правительства (що тим часом уложило союз з Польщею проти Швеції) – зірвати з шведами, відповідає він рішучою відмовою, і так само рішучо ставиться проти замірів розширення московської адміністрації на Україні. Розрив висів у повітрі. Але в сю критичну хвилю Хмельницький умирає (27 липня 1657 p.). Узол, зав'язаний ним на швидку руку, лишився нерозв'язаним.
Його товариші й наступники, вірні ідеї автономної України, стараються далі знайти опору проти московського централізму. Гетьман Виговський пробує опертися на Польщі й татарах, Дорошенко на Туреччині, Мазепа й Орлик на Швеції, але роздвоєння між політичними змаганнями старшини й соціяльними вимогами народних мас підривало сили народу, а московське правительство користувалося і сим роздвоєнням і всіми ваганнями, замішаннями, суперечностями, щоб вести далі свою централістичну політику й обмежувати крок за кроком автономію – України... Сто літ від присяги Хмельницького з української автономії лишилася тільки безсильна тінь; «пункти Б. Хмельницького» – себто точки, установлені московським правительством з його відпоручниками в марті 1654 року, стали порожнім звуком. Останні удари, завдані сим формальним останкам української автономії Катериною II, викликали тільки слабу реакцію.
Вивід прав України. – Львів, 1991, –
С. 84-88.