І. Структура програми навчальної дисципліни

„ІСТОРІЯ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ

До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни

Курс: Підготовка спеціалістів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 9,7 Модулів: 1 + ІНДЗ Змістових модулів: 10 Загальна кількість годин: 350 Тижневих годин: 1 с. – 3,5 2 с. – 4,5 3 с. - 4	Шифр та назва напряму: Галузь знань 0203. Гуманітарні науки Напрям підготовки: 6. 020302 Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов'язкова Рік підготовки: 1 і пів 2-го Семестри: 1/2/3 Лекції:1 і 2 с. - 80 год. 3 с. – 38 год. Семінарські заняття: 1 і 2 с. - 60 год., 3 с. – 30 год. Самостійна робота: 1 і 2 с. - 80 год.,3 с. – 30 год. Індивідуальна робота: 1 і 2 с. – 20 год., 3 с. – 12 год. Види контролю: 1 семестр – залік 2 семестр - екзамен 3 семестр - екзамен

Іі. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Первісне суспільство та ранньодержавні утворення на території України. Праслов’яни. Праукраїнці.

Тема 1. Вступ до курсу історії України.

Предмет і завдання курсу історії України. Загальна характеристика стану історичної науки. Основні джерела і література з історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. Наукова схема історії України. Характеристика навчальної літератури.

Тема 2. Еволюція людини і найдавніших суспільств на території України.

Історіографія. Поява людини на території України. Кліматичні умови. Найдавніші стоянки первісних людей. Неандертальці. Знаряддя праці, житла. Винайдення вогню. Елементи абстрактного мислення. Умови життя в пізньому палеоліті. Родоплемінний устрій. Неолітична виробнича революція. Землеробство і скотарство. Трипільські неолітичні племена: поселення, господарство, культура. Інші археологічні культури. Племена раннього залізного віку на території України (ХV - VІІ ст. до н.е.).

Тема 3. Ранньодержавні утворення скіфів, сарматів на території України (VІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.)

Поява скіфів у Північному Причорномор’ї в VІІ ст. до н.е. Велика Скіфія. Господарство, побут та культура скіфів. Мала Скіфія. Сармати та їх походження. Роксолани. Алани. Автохтонні племена. Господарство, культура і побут племен Сарматії.

Тема 4. Грецька колонізація Північного Причорномор’я і Криму. Боспорське царство.

Виникнення античних міст-держав в Північному Причорномор’ї і в Тавриді – Криму. Періодизація історії міст-держав. Державний і соціальний лад Ольвії, Херсонеса, Тіри та ін. Господарство, побут, культура. Боспорське царство. Боротьба з Римом і перетворення в його автономію. Господарство і торгівля. Культура і духовне життя.

Тема 5. Походження та рання історія східних слов’ян.

Праслов’яни і слов’яни. Концепції походження східних слов'ян. Початок етногенетичного процесу зародження праукраїнства в племенах зарубинецької культури. Територія, розселення, заняття, побут, культура. Праукраїнське антське державне об’єднання.

Походження українського народу. Історіографія. Теорії походження в історичній літературі. Утворення Середньодніпровської Русі з центром у Києві.

Тема 6. Утворення Праукраїнської держави Руська земля (Середньодніпровська Русь) (VІІІ – початок 80-х років ХІХ ст.)

Племена дулібів, волинян, полян, древлян, сіверян, уличів тощо. Протодержавні процеси на Волині й Середньому Подніпров’ї: племінно-територіальні об'єднання полян, древлян і сіверян. Походження етноніму „Русь”. Династія князів Києвичів. Київ – центр федеративного об'єднання племінних княжінь. Аскольд і Дір. Русь і кочовий світ. Відносини з Хазарією, Візантією, болгарськими та іншими племенами.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Київська Русь та Галицько-Волинська держава

Тема 7. Київська Русь в період політичної єдності (80-ті рр. ІХ – перша третина ХІІ ст.).

Історіографія. Державно-політична історія Русі – України за варязької династії Рюриковичів. Князювання Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Державний устрій Київської Русі. Зовнішня політика та дипломатія Русі. Звичаєве право і кодекси законів. Утвердження державної релігії – християнства. Сільське господарство, розвиток міст, ремесел та торгівлі.

Тема 8. Русь – Україна в період роздробленості і монголо-татарської навали.

Місце Києва і Київської землі в системі удільних князівств. Чернігівське князівство. Удільні Галицьке і Волинське князівства. Утворення Галицько-Волинської держави в 1199 р. Роман Мстиславович. Утвердження влади Данила Романовича (Галицького).

Переяславське князівство. Володимиро-Суздальське князівство. Вторгнення Чингізхана і Батия. Героїчний захист Києва. Наслідки погрому Руси-України монголо-татарськими ордами хана Батия.

Тема 9. Етнічні процеси. Культура. Історичне значення Київської Русі.

Побут русів-українців. Житло. Сімейні відносини. Складання етнічної території. Поширення топоніму „Україна”. Освіта. Школа. Бібліотеки. Література. Наукові знання. Архітектура. Живопис. Прикладне мистецтво. Історичне значення Київської Русі.

Тема 10. Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.

Діяльність Данила Галицького. Європейське визнання держави - королівства Галицького. Боротьба за унезалежнення від Золотої Орди. Відбудова міст і украплень. Соціально-економічне і політичне становище Галицько-Волинської Русі. Боротьба з ордами Куремси та Бурундая. Відстоювання етнічних кордонів у борні з Угорщиною, Польщею, Литвою і Тевтонським орденом. Галицько-Волинська держава за спадкоємців Галицького (1264-1325 рр.), Лев Данилович. Юрій Львович. Королівство за Юрія ІІ Болеслава. Розпад Галицько-Волинської держави. Її місце в утвердженні української державницької ідеї.