- •Т. В. Кузнець
- •Гриф подано Міністерством освіти і науки України Лист № 14 / 18 – г – 954 від 18.06.07
- •Isbn 966-594-955-1
- •І. Структура програми навчальної дисципліни
- •До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 11. Боротьба за „галицьку спадщину” Литви, Польщі та Угорщини (1325 – 1350-ті роки).
- •Змістовий модуль 3. Становище українських земель в другій половині хіv – хvі ст.
- •Тема 12. Визволення України з-під влади Золотої Орди та встановлення в ній удільного устрою династією Ольгердовичів (1362 – 1470 рр.).
- •Тема 13. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі та Литви (хіv – хvі ст.).
- •Тема 14. Слобожанщина, Галичина, Північна Буковина, Закарпаття і Крим в хіv–хvі ст.
- •Змістовий модуль 4. Феномен козацтва в історії України в першій половині хvіі ст.
- •Тема 15. Козацтво України (середина хv – хvі ст.)
- •Тема 16. Конфесійна ситуація в хіv – хvі ст. Відродження та піднесення культури в хіv – хvі ст.
- •Змістовий модуль 5.
- •Змістовий модуль 6. Національно-визвольна революція та воєнні дії 1648-1676 рр.
- •Тема 20. Україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •Тема 21. Визвольний 1648 рік і створення нової Української держави.
- •Тема 22. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1649 – 1654 рр.)
- •Тема 23. Війна за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •Тема 24. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини. Руїна (1660-1676 рр.)
- •Змістовий модуль 7. Стабілізація внутрішнього становища України і спроби Гетьманщини добитися незалежності чи зберегти автономію в складі Російської імперії
- •Тема 25. Становище України наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Тема 26. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині хvіі ст.
- •Тема 27. Культура другої половини хvіі ст.
- •Тема 30. Діяльність уряду п.Орлика в екзилі (1710-1714 рр.)
- •Тема 31. Посилення наступу царизму на права Гетьманщини.
- •Тема 32. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727 – 1764 рр.)
- •Змістовий модуль 9. Остаточна інкорпорація окремих українських земель до складу Російської імперії
- •Тема 33. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764 – 1799 рр.)
- •Тема 34. Нова Запорозька Січ 1734-1775 рр. Нові козацькі військово-політичні утворення наприкінці хvііі ст.
- •Тема 35. Історична доля Криму, Північного Причорномор‘я, Приазов‘я, Правобережної України та Західної Волині.
- •Змістовий модуль 10. Соціально-економічне та національне становище українських земель у хvііі ст.
- •Тема 36. Соціально-економічний розвиток у хvііі ст.
- •Тема 37. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •Тема 38. Еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •Тема 39. Культура України.
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •IV. Теми семінарсьКих занять
- •До кінця хvііі ст.” (для заочного відділення)
- •Теми семінарсьКих занять
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (для заочного відділення) (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.” (для студентів заочного відділення)
- •Vі. Навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Форми контролю знань студентів і оцінювання
- •Vіі. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Оцінювання студентів з навчальної дисципліни
- •І і іі семестри
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Матеріали для семінарських занять
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 2
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 3
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •(80-І рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни
- •Література:
- •Семінар № 6
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 7
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 9-10
- •Та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 11
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінар № 12
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 13-14 "козацтво україни (середина хv-хvі ст.)"
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 15
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 16
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 17
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 18
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 19
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 20-21
- •Основна хронологія:
- •Періодизація Української національної революції:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 22-23
- •Молодої республіки (1654-1660 рр.)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 24
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 25-26
- •Старшини (1660-1676)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 27-28
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 29
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 30
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Іі курс
- •Основна хронологія
- •Література:
- •Семінари № 2-3
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •Та поступова втрата її автономії”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 6-7
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Література:
- •Семінар № 9
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 10-11
- •Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 12-13
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 14
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Теми рефератів з історії україни і курс
- •Теми рефератів з історії україни
- •Питання для повторення курсу «історія україни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.» іі курс
- •Хрестоматія1* розділ і. Найдавніші часи. Початок людської цивілізації на території україни
- •1./ Геродот2 про скіфію
- •2./ Життя і звичаї скіфів (V ст. Д. Н. Є.)
- •3./ Прокопій кесарійський10 про війну з готами
- •4./ Розселення слов'ян, їхні заняття та побут
- •Розділ II східнослов'янська держава київська русь (VI cт. – перша половина XIII cm.)
- •3./ «Повість временних літ» про заснування києва і княжіння кия
- •4./ Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •5./ Похід олега на київ. Перенесення олегом столиці з новгорода до києва (882 р.)
- •6./ Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців до київської русі
- •7./ Договір київського князя олега з греками
- •8./ Історичний портрет князя олега
- •9./ Початок княжіння ігоря рюриковича в києві і похід його проти древлян
- •10./ Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •11./ Похід київського князя святослава на греків
- •12./ Початок князювання володимира у києві
- •13./ Походи київського князя володимира
- •14./ Вибір володимиром віри
- •15./ Похід володимира на корсунь. Охрещення володимира
- •16./ Хрещення русі (988 р.)
- •17./ Заходи князя володимира з розвитку освіти
- •18./ Будівнича діяльність володимира
- •19./ Перемога володимира над печенігами. Закладення переяслава
- •20./ Похід ярослава на святополка і початок його князювання в києві
- •21./ Діяльність київського князя ярослава мудрого щодо поширення освіти в київській русі
- •11./ Розгром ярославом мудрим печенігів під києвом (1036 р.)
- •23./ Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •24./ Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •25./ Напад половців на руську землю. Перемога святослава над половцями
- •26./ Розбрат між ярославичами
- •27./ Напади половців на київ і переяславщину. Перемога половців князями – київськимсвятополком і переяславським володимиром мономахом (1096 р.)
- •28./ З'їзд князів у любечі щодо міжкнязівських відносин (1097 р.)
- •29./ Княжий з'їзд в долобську. Боротьба з половцями
- •30./ Спільний похід дружин руських князів на половців. Перша літописна згадка назви «україна»
- •31./ Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь (1238 р.)
- •32./ Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •33./ Поїздка князя данила романовича до хана батия
- •34./ Із «поучення дітям» володимира мономаха
- •35./ Із «слова о полку ігоревім»
- •36./ Костянтин багрянородний26 про печенігів і русів
- •37./ З «книги країн» (X ст.)
- •38./ З «книги дорогоцінних скарбів» абу-алі ахмеда ібн-омар ібн-даста (30-ті pp. X ст.)
- •Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва
- •1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
- •2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.
- •3./ Кревська унія 1385 р. Та її мотиви
- •4./ З грамоти польського короля сигізмунда і м. Львову (1525 р.)
- •5./ З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання польщі і литви в одну державу – річ посполиту
- •Обрання короля
- •7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті
- •8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.
- •9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)
- •10./ Про становище селян україни в першій половині XVII ст.
- •11./ Характеристика української шляхти першої половини XVII ст.
- •12./ Із записок іноземного дипломата с. Герберштайна про україну (початок XVI ст.)
- •13./ Відомості про україну дипломата литовського великокнязівського двору м. Литвина (середина XVI ст.)
- •14./ Про звичаї запорозького низового товариства
- •15./ Військові ради запорозьких козаків та поділ угідь
- •16./ Про закони запорозьких козаків у малоросії та злочини, які вони вважали за найгірші
- •17./ Легенда про походження запорожців
- •18./ Чумаки і запорозька сторожа у степу
- •19./ Про початок турецько-татарської агресії в українські землі
- •20./ Дмитро байда-вишневецький в боротьбі проти турок і татар
- •21./ Невільницький торг у кафі
- •22./ Про славетного гетьмана п. Конашевича-сагайдачного
- •23./ Із народної думи про марусю богуславку
- •24./ Про боротьбу повсталих селян і козаків на чолі з с. Наливайком проти польсько-шляхетських військ у 1596 р.
- •25./ Із промови волинського українського шляхтича л. Деревинського на варшавському сеймі про національний гніт в україні (1620 р.)
- •26./ Про хотинську битву (1621 р.)
- •27./ Із куруківської угоди між представниками польського уряду і запорозькими козаками (1625 р.)
- •28./ З ординації 1638 р.
- •29./ Про видання біблії князем костянтином острозьким
- •30./ Про київського митрополита п. Могилу
- •31./ Про шкільну освіту в козацькі часи
- •Розділ IV. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Руїна
- •3./ З універсалу б. Хмельницького із закликом до українського народу до повстання (1648 р.)
- •4./ З листа б. Хмельницького до коронного великого гетьмана м. Потоцького з викладом причин переходу на запорожжя
- •5./ З літопису гадяцького полковника г. Грабянки
- •6./ З листа богдана хмельницького до царя
- •Олексія михайловича з повідомленням
- •Про перемоги козаків
- •Над польсько-шляхетськими військами
- •7./ Про розгром польського війська під пилявцями (1648 р.)
- •8./ Б. Хмельницький у києві
- •9./ З вимог запорозького війська, переданих королю яну казиміру (1649 р.)
- •10./ Намір б. Хмельницького довести визвольну війну до переможного кінця (1649 р.)
- •11./ • Із зборівського договору (1649 p.).
- •12./ З білоцерківського трактату (1651 р.)
- •13./ Про розгром польського війська під батогом (1652 р.)
- •14./ Із статей б. Хмельницького (1654 р.)
- •15./ Із рішення земського собору 1 жовтня 1654 р.
- •16./ Павло алепський про освіту в україні в XVII ст. (1654 p.)
- •17./ З листа богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про союз зі швецією (1657 р.)
- •18./ Універсал богдана хмельницького про висилку на допомогу юрію ракоці козацького війська (1656 р.)
- •19./ Лист богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про дружбу (1656 р.)
- •20./ З листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава про дружбу (1656 р.)
- •21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
- •22./ Із гадяцького трактату (1658 р.)
- •23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)
- •24./ З «вічного миру» між росією і польщею
- •Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.
- •1./ Із звернення і. Мазепи до війська і народу (1708 р.)
- •2./ З листа французького дипломата жана балюза (1704 р.)
- •3./ Із спогадів вейге67 (і пол. XVIII ст.)
- •4./ Указ петра і про утворення малоросійської колегії (1722 р.)
- •5./ З опису запорозької січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •6./ З угоди та конституції п. Орлика (1712 р.)
- •7 З «виводу прав україни» п. Орлика (1712 р.)
- •8./ Із листа французького дипломата де монті (9 листопада 1729 р.)
- •9./ З універсалу гетьмана к. Розумовського про обмеження права переходу селян на лівобережній україні (1760 р.)
- •10./ З указу катерини II про остаточне закріпачення селян на лівобережній і слобідській україні (1783 р.)
- •11./ З постанови катерини II князю о. О. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 р.)
- •12./ З указу катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення малоросійської колегії (1764 р.)
- •13./ З таємної настанови катерини II п. О. Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.)
- •14./ З маніфесту катерини II про ліквідацію запорозької січі (1775 р.)
- •Т. В. Кузнець історія уКраїни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.
Основна хронологія:
1615 р. – виникнення школи Богоявленського братства;
1632 р. – об’єднання братської Богоявленської школи із Лаврською і створення Києво-Братського колегіуму – Києво-Могилянської колегії.
Опорні поняття та терміни:
«КОЗАК МАМАЙ» – найпопулярніша народна картина, якою у ХVІІ-ХІХ ст. прикрашали свої хати козаки і селяни. Козака-бандуриста зображували не тільки на полотні, але й на дверях та стінах хат, на скринях, кахлях і посуді. Підібравши ноги «по-турецьки» козак Мамай сидить серед степу, занурений у свої думи і грає на бандурі. Доповнюють образ доволі промовисті аксесуари: бойовий кінь, зелений дуб, козацька зброя, шапка, люлька, пляшка, чарка. Козак Мамай виступає як мирний і, водночас, могутній страж своєї землі, мужній, зосереджений і водночас мрійливо-задумливий.
МАЖА – чумацький віз, призначений для перевезення вантажів на великі відстані.
ЧУМАЦТВО – торговельно-транспортна корпорація людей, яка складалася з метою постачання в Україну солі з Північного Криму. У ХVІІ ст. чумаки (основу яких складало козацтво) торгували, окрім солі, ще й рибою, лісом, кустарними виробами тощо. Для перевезень використовували запряжені волами мажі. Чумацькі ватаги складалися із 100 і більше маж. Таке об’єднання називалось чумацькою валко.
Література:
Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVIІ ст. // Жовтень. – 1989.
Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні XVIІ ст.: Східна традиція і західні впливи // КС. – 1995. - № 1.
Історія української культури / Під ред. Крип’якевича І. – К., 1993.
Культура українського народу: Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів. – К., 1994.
Лисяк-Рудницький І. Розмова про барокко // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К., 1995. – Т. 1.
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.
Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К., 1992.
Українська культура: Лекції / Під ред. Д. Антоновича. – К., 1993.
Хижняк З. Києво-Могилянська академія. – К., 1988.
Іі курс
СЕМІНАР № 1
„СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХVІІ –
НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст.”
Мета: Прослідкувати, як після укладання Переяславського договору 1654 р. московський уряд розпочав систематичне обмеження суверенітету Гетьманщини, поступово довівши її до стану автономії. З’ясувати особливості соціально-економічного розвитку та становище Православної Церкви. Розглянути особливості поновної колонізації Правобережжя та становище правобережного козацтва.
План
Наступ царизму на державний устрій України в др. половині ХVІІ ст.
Соціально-економічний розвиток наприкінці ХVІІ ст. – на поч. ХVІІІ ст.
Підпорядкування Київської митрополії московському патріархату.
Національно-визвольний рух на Правобережній Україні наприкінці ХVІІ і в 1702-1704 рр.: С. Палій, С. Самусь, З. Іскра, А. Абазин.
Реферат:
Козацький ватажок Семен Палій.
Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
Готуючи відповідь на перше питання, необхідно нагадати, що відразу після Переяславського договору 1654 р. в Україні почали з’являтися органи царської влади. Спочатку це були царські воєводи у Києві і Переяславі, а їх фанкції поступово розширювались від виключно військових до втручання в справи місцевого самоврядування. Наступними договірними умовами між царським урядом і гетьманським управлінням робились поступові поступки в бік розширення московської присутності в Гетьманщині. Переяславські статті 1659 р. (укл. Ю. Хмельницьким), батуринські 1663 р. і Московські 1665 р. (укл. І. Брюховецьким), Глухівські 1669 р. (укл. Д. Многогрішним), Конотопські 1672 р. і Переяславські 1674 р. (укл. І. Самойловичем), Коломацькі 1709 р. (укл. І. Мазепою) являли собою послідовні кроки до обмеженя української автономії.
Формальною ознакою, символом зверхності царя над Лівобережною Україною був його титул: «Цар… Малыя… России, великий князь Киевский и Черниговский». В адміністративно-політичному відношенні на Гетьманщину поширилась влада центральних установ Російської держави. До них належали Посольський приказ (ліквідований 1720 р.), який відав зовнішньополітичними справами, а також Україною (з 1654 р. по 1663 р. в його складі існувала Канцелярія в малоросійських справах); з 1663 р. під його началом діяли Малоросійський і Великої Росії прикази. Приказ Великої Росії відав безпосередньо полками Слобожанщини – Охтирським, Сумським, Харківським, Ізюмським, Острожським. Малоросійський приказ («Приказ Малыя Росени»), створений 31 грудня 1662 р. (10 січня 1663 р.) і ліквідований 1722 р., здійснював адміністративні, військові і судові функції.
Через Малоросійський приказ відбувався зв’язок органів гетьманського управління з московським урядом, проводився контроль за діяльністю установ військово-адміністративного управління Гетьманщини. Малоросійський приказ санкціонував вибори нового гетьмана та козацької старшини; виявляв «заступництво» у справах України перед царем; сприяв клопотанням гетьмана про надання військової допомоги України; проводив розшуки і повернення втікачів з Росії в Україну і навпаки, збирав відомості військово-політичного характеру; здійснював керівництво воєводами в українських містах; контролював діяльність духовенства Православної Церкви в Україні; виконував судові функції – здійснював розгляд справ про злочини службових осіб приказу в Україні, воєводствої адміністрації. Малоросійський приказ знаходився в Москві. Окрім нього, в Москві діяв Розрядний приказ, який відав московськими військовими гарнізонами в України.
В Україні знаходились воєводи – представники царського уряду, що очолювали військове та цивільне управління у великих містах України; при них були військові загони (стрілецькі, рейтарські). Спочатку воєводи знаходились лише у Києві (князі Куракін і Волконський), згодом були призначені в Переяславі, Чернігові, Ніжині; за гетьмана І. Брюховецького воєводи перебували також у Гадячі, Полтаві, Миргороді, Лубнах, Глухові. Усі воєводи підпорядковували Малоросійському приказу і особисто цареві.
У відповіді на друге питання потрібно охарактеризувати стан суспільства та економіки Гетьманщини, а також показати економічну політику царизму щодо Гетьманщини. В кінці ХVІІ – у першій чверті ХVІІІ ст. неухильно зростала суспільна вага козацької старшини, яка зосередила у своїх руках усю політичну владу. Соціальна структура населення Гетьманщини зазнавали змін у зв’язку з перетворенням козацтва у привілейований стан. Вищий щабель суспільної ієрархії посідала козацька старшина. Згідно з гетьманськими універсалами та царськими підтверджувальними грамотами за козацькою старшиною закріплювалось право власності на землю, особлива юрисдикція тощо. Рядове козацтво все більше втрачало свої права. В останній чверті ХVІІ ст. Генеральна військова рада втратила свій початковий характер демократичного органу, вияву суверенної волі «козацького народу».
У становищі селянства чітко прослідковувались тенденції руху до повного його покріпачення. А міські громади відчували на собі все активніше втручання козацької адміністрації та царських воєвод.
Характеризуючи економічний стан суспільства, варто мати на увазі, що після закінчення військових дій і виходу з «руїни» упродовж першої чверті ХVІІІ ст. відбувалася певна стабілізація народного господарства. Розширюються площі посівів технічних культур, розвивається вівчарство, створювалися зразкові кінні заводи. Однією з найважливіших галузей господарства було млинарство. Найбільш прибутковою галуззю було гуральництво. Розвиненим було селітроваріння (Північна війна збільшила попит на селітру). Окремі старшини (Полуботок, Лизогуб) володіли рудними та паперовими заводами. В містах розвивались цехові ремесла. Перехід до грошового господарства сприяв розвитку торгівлі.
Економіка Гетьманщини традиційно мала тісні зв’язки з Польщею, Литвою, з німецькими землями. Українське купецтво ходило на захід по здавна второваних, звичних шляхах: через Волинь – до Сілезії й до Гданська, через литовсько-білоруські землі – до Кенігсберга. Традиційно велась торгівля з Кримом через Запорожжя. Характерною для української торгівлі була поява скупників (з числа старшин, які скуповували худобу, збіжжя, прядиво, коноплі. А потім із зиском це продавали). Закордонну торгівлю вели і купці.
Московський уряд прагнув повернути напрям української торгівлі у російські порти в Прибалтиці. Царизм здійснив низку гальмівних заходів для української торгівлі: 1) видана низка указів із забороною вивозити певні товари традиційними шляхами і до традиційних ринків збуту; 2) заборонено довозити деякі закордонні товари в Гетьманщину, аби утворити в ній ринок збуту для новостворених російських мануфактур; 3) зобов’язано місцеву владу в Україні суворо слідувати цим указам.
Порушення правил вільної торгівлі, як однієї з економічних «прав і вольностей» Гетьманщини пришвидшувало занепад державно-правової окремішності гетьманщини.
У третьому питанні потрібно нагадати, що завдяки діям гетьмана П. Скоропадського і вимогам козацтва, у 1620 р. в Україні було відновлено православну ієрархію. Київським митрополитом став Й. Копинський (1631-1633), а потім П. Могила (1633-1647), С. Косів (1647-1657), Д. Балабан (1657-1663), Й. Тукальський-Нелюбович (1663-1675). У 1675-1685 р. містоблюстителем митропольної Київської кафедри був чернігівський архієпископ Л. Баранович. У 1685 р. митрополитом став Г. Святополк-Четвертинський (1685-1690), який прийняв посвяту в Москві, і який склав присягу на вірність та підпорядкував Київську Митрополію Московській Патріархії. З 1688 р. було заборонено вживати титул «Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі». У 1721 р. згідно з «Духовним Регламентом» Київська митрополія була формально ліквідована як автономна церковна область і стала звичайною єпархією Московського Патріархату. В 1722-1743 рр. у Київських митрополитів було відібрано митрополичний титул і вони залишилися тільки архієпископами.
Розгляд четвертого питання передбачає обговорення проблеми «Правобережне козацтво», як сукупності козацьких формувань, що існували в Правобережній Україні упродовж 1686-1714 років. Збереження його польським урядом зумовлювалось потребою у дешевому і ефективному війську. У 1684 р. польський король Ян ІІІ Собеський універсалом відновив Військо Запорозьке, а польський сейм підтвердив козацькі права і вольності. На Правобережжі існували Богуславський, Брацлавський, Білоцерківський полки. Гетьманом цього козацтва у 1686 р. був затверджений Андрій Могила, якого змінив Гришко Іванович, а останнього – Самійло Самусь.
Відновлення козацького устрою на Правобережжі сприяло відродженню краю. Та після укладання Карловицького мирного договору (1699 р.) Туреччина уступила Правобережну Україну Речі Посполитій, а це означало, що відпадала необхідність у козацтві, яке відбивало турецько-татарські вторгнення. У 1699 р. польський сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козацтва.
Козацтво чинило опір польській владі і восени 1700 р. коронний гетьман вирядив 4 тис. військо з метою захопити Фастів (центр Фастівського, а згодом Білоцерківського полку), але зустрів потужну відсіч населення. До літа 1702 р. від польської шляхти була звільнена Черкащина, Київщина, Поділля. 10 листопада 1702 р. штурмом була захоплена білоцерківська фортеця і національно-визвольний рух охопив Поділля, Волинь і Північну Київщину. Шляхетське військо у січні 1703 р. розпочало наступ на Поділля. Полковники С. Самусь, А. Абазин вели виснажливі бої з ворогом. Під Ладижином повстанці зазнали поразки. У січні-лютому 1703 р. була відновлена річпосполитівська влада в Подільському та Брацлавському воєводствах.
Лівобережні козацькі полки взяли участь у придушенні повстання. Фастівський полковник С. Палій намагався залучити до повстання Запорожжя. Та з наказу І. Мазепи у липні 1704 р. він був заарештований і у 1705 р. – засланий до Сибіру. Після антимосковського виступу Мазепи його повернули із Тобольська і призначили полковником Білоцерківського полку. Помер у 1710 р.