- •Т. В. Кузнець
- •Гриф подано Міністерством освіти і науки України Лист № 14 / 18 – г – 954 від 18.06.07
- •Isbn 966-594-955-1
- •І. Структура програми навчальної дисципліни
- •До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 11. Боротьба за „галицьку спадщину” Литви, Польщі та Угорщини (1325 – 1350-ті роки).
- •Змістовий модуль 3. Становище українських земель в другій половині хіv – хvі ст.
- •Тема 12. Визволення України з-під влади Золотої Орди та встановлення в ній удільного устрою династією Ольгердовичів (1362 – 1470 рр.).
- •Тема 13. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі та Литви (хіv – хvі ст.).
- •Тема 14. Слобожанщина, Галичина, Північна Буковина, Закарпаття і Крим в хіv–хvі ст.
- •Змістовий модуль 4. Феномен козацтва в історії України в першій половині хvіі ст.
- •Тема 15. Козацтво України (середина хv – хvі ст.)
- •Тема 16. Конфесійна ситуація в хіv – хvі ст. Відродження та піднесення культури в хіv – хvі ст.
- •Змістовий модуль 5.
- •Змістовий модуль 6. Національно-визвольна революція та воєнні дії 1648-1676 рр.
- •Тема 20. Україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •Тема 21. Визвольний 1648 рік і створення нової Української держави.
- •Тема 22. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1649 – 1654 рр.)
- •Тема 23. Війна за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •Тема 24. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини. Руїна (1660-1676 рр.)
- •Змістовий модуль 7. Стабілізація внутрішнього становища України і спроби Гетьманщини добитися незалежності чи зберегти автономію в складі Російської імперії
- •Тема 25. Становище України наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Тема 26. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині хvіі ст.
- •Тема 27. Культура другої половини хvіі ст.
- •Тема 30. Діяльність уряду п.Орлика в екзилі (1710-1714 рр.)
- •Тема 31. Посилення наступу царизму на права Гетьманщини.
- •Тема 32. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727 – 1764 рр.)
- •Змістовий модуль 9. Остаточна інкорпорація окремих українських земель до складу Російської імперії
- •Тема 33. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764 – 1799 рр.)
- •Тема 34. Нова Запорозька Січ 1734-1775 рр. Нові козацькі військово-політичні утворення наприкінці хvііі ст.
- •Тема 35. Історична доля Криму, Північного Причорномор‘я, Приазов‘я, Правобережної України та Західної Волині.
- •Змістовий модуль 10. Соціально-економічне та національне становище українських земель у хvііі ст.
- •Тема 36. Соціально-економічний розвиток у хvііі ст.
- •Тема 37. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •Тема 38. Еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •Тема 39. Культура України.
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •IV. Теми семінарсьКих занять
- •До кінця хvііі ст.” (для заочного відділення)
- •Теми семінарсьКих занять
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (для заочного відділення) (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.” (для студентів заочного відділення)
- •Vі. Навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Форми контролю знань студентів і оцінювання
- •Vіі. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Оцінювання студентів з навчальної дисципліни
- •І і іі семестри
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Матеріали для семінарських занять
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 2
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 3
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •(80-І рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни
- •Література:
- •Семінар № 6
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 7
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 9-10
- •Та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 11
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінар № 12
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 13-14 "козацтво україни (середина хv-хvі ст.)"
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 15
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 16
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 17
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 18
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 19
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 20-21
- •Основна хронологія:
- •Періодизація Української національної революції:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 22-23
- •Молодої республіки (1654-1660 рр.)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 24
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 25-26
- •Старшини (1660-1676)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 27-28
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 29
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 30
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Іі курс
- •Основна хронологія
- •Література:
- •Семінари № 2-3
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •Та поступова втрата її автономії”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 6-7
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Література:
- •Семінар № 9
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 10-11
- •Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 12-13
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 14
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Теми рефератів з історії україни і курс
- •Теми рефератів з історії україни
- •Питання для повторення курсу «історія україни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.» іі курс
- •Хрестоматія1* розділ і. Найдавніші часи. Початок людської цивілізації на території україни
- •1./ Геродот2 про скіфію
- •2./ Життя і звичаї скіфів (V ст. Д. Н. Є.)
- •3./ Прокопій кесарійський10 про війну з готами
- •4./ Розселення слов'ян, їхні заняття та побут
- •Розділ II східнослов'янська держава київська русь (VI cт. – перша половина XIII cm.)
- •3./ «Повість временних літ» про заснування києва і княжіння кия
- •4./ Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •5./ Похід олега на київ. Перенесення олегом столиці з новгорода до києва (882 р.)
- •6./ Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців до київської русі
- •7./ Договір київського князя олега з греками
- •8./ Історичний портрет князя олега
- •9./ Початок княжіння ігоря рюриковича в києві і похід його проти древлян
- •10./ Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •11./ Похід київського князя святослава на греків
- •12./ Початок князювання володимира у києві
- •13./ Походи київського князя володимира
- •14./ Вибір володимиром віри
- •15./ Похід володимира на корсунь. Охрещення володимира
- •16./ Хрещення русі (988 р.)
- •17./ Заходи князя володимира з розвитку освіти
- •18./ Будівнича діяльність володимира
- •19./ Перемога володимира над печенігами. Закладення переяслава
- •20./ Похід ярослава на святополка і початок його князювання в києві
- •21./ Діяльність київського князя ярослава мудрого щодо поширення освіти в київській русі
- •11./ Розгром ярославом мудрим печенігів під києвом (1036 р.)
- •23./ Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •24./ Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •25./ Напад половців на руську землю. Перемога святослава над половцями
- •26./ Розбрат між ярославичами
- •27./ Напади половців на київ і переяславщину. Перемога половців князями – київськимсвятополком і переяславським володимиром мономахом (1096 р.)
- •28./ З'їзд князів у любечі щодо міжкнязівських відносин (1097 р.)
- •29./ Княжий з'їзд в долобську. Боротьба з половцями
- •30./ Спільний похід дружин руських князів на половців. Перша літописна згадка назви «україна»
- •31./ Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь (1238 р.)
- •32./ Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •33./ Поїздка князя данила романовича до хана батия
- •34./ Із «поучення дітям» володимира мономаха
- •35./ Із «слова о полку ігоревім»
- •36./ Костянтин багрянородний26 про печенігів і русів
- •37./ З «книги країн» (X ст.)
- •38./ З «книги дорогоцінних скарбів» абу-алі ахмеда ібн-омар ібн-даста (30-ті pp. X ст.)
- •Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва
- •1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
- •2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.
- •3./ Кревська унія 1385 р. Та її мотиви
- •4./ З грамоти польського короля сигізмунда і м. Львову (1525 р.)
- •5./ З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання польщі і литви в одну державу – річ посполиту
- •Обрання короля
- •7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті
- •8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.
- •9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)
- •10./ Про становище селян україни в першій половині XVII ст.
- •11./ Характеристика української шляхти першої половини XVII ст.
- •12./ Із записок іноземного дипломата с. Герберштайна про україну (початок XVI ст.)
- •13./ Відомості про україну дипломата литовського великокнязівського двору м. Литвина (середина XVI ст.)
- •14./ Про звичаї запорозького низового товариства
- •15./ Військові ради запорозьких козаків та поділ угідь
- •16./ Про закони запорозьких козаків у малоросії та злочини, які вони вважали за найгірші
- •17./ Легенда про походження запорожців
- •18./ Чумаки і запорозька сторожа у степу
- •19./ Про початок турецько-татарської агресії в українські землі
- •20./ Дмитро байда-вишневецький в боротьбі проти турок і татар
- •21./ Невільницький торг у кафі
- •22./ Про славетного гетьмана п. Конашевича-сагайдачного
- •23./ Із народної думи про марусю богуславку
- •24./ Про боротьбу повсталих селян і козаків на чолі з с. Наливайком проти польсько-шляхетських військ у 1596 р.
- •25./ Із промови волинського українського шляхтича л. Деревинського на варшавському сеймі про національний гніт в україні (1620 р.)
- •26./ Про хотинську битву (1621 р.)
- •27./ Із куруківської угоди між представниками польського уряду і запорозькими козаками (1625 р.)
- •28./ З ординації 1638 р.
- •29./ Про видання біблії князем костянтином острозьким
- •30./ Про київського митрополита п. Могилу
- •31./ Про шкільну освіту в козацькі часи
- •Розділ IV. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Руїна
- •3./ З універсалу б. Хмельницького із закликом до українського народу до повстання (1648 р.)
- •4./ З листа б. Хмельницького до коронного великого гетьмана м. Потоцького з викладом причин переходу на запорожжя
- •5./ З літопису гадяцького полковника г. Грабянки
- •6./ З листа богдана хмельницького до царя
- •Олексія михайловича з повідомленням
- •Про перемоги козаків
- •Над польсько-шляхетськими військами
- •7./ Про розгром польського війська під пилявцями (1648 р.)
- •8./ Б. Хмельницький у києві
- •9./ З вимог запорозького війська, переданих королю яну казиміру (1649 р.)
- •10./ Намір б. Хмельницького довести визвольну війну до переможного кінця (1649 р.)
- •11./ • Із зборівського договору (1649 p.).
- •12./ З білоцерківського трактату (1651 р.)
- •13./ Про розгром польського війська під батогом (1652 р.)
- •14./ Із статей б. Хмельницького (1654 р.)
- •15./ Із рішення земського собору 1 жовтня 1654 р.
- •16./ Павло алепський про освіту в україні в XVII ст. (1654 p.)
- •17./ З листа богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про союз зі швецією (1657 р.)
- •18./ Універсал богдана хмельницького про висилку на допомогу юрію ракоці козацького війська (1656 р.)
- •19./ Лист богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про дружбу (1656 р.)
- •20./ З листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава про дружбу (1656 р.)
- •21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
- •22./ Із гадяцького трактату (1658 р.)
- •23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)
- •24./ З «вічного миру» між росією і польщею
- •Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.
- •1./ Із звернення і. Мазепи до війська і народу (1708 р.)
- •2./ З листа французького дипломата жана балюза (1704 р.)
- •3./ Із спогадів вейге67 (і пол. XVIII ст.)
- •4./ Указ петра і про утворення малоросійської колегії (1722 р.)
- •5./ З опису запорозької січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •6./ З угоди та конституції п. Орлика (1712 р.)
- •7 З «виводу прав україни» п. Орлика (1712 р.)
- •8./ Із листа французького дипломата де монті (9 листопада 1729 р.)
- •9./ З універсалу гетьмана к. Розумовського про обмеження права переходу селян на лівобережній україні (1760 р.)
- •10./ З указу катерини II про остаточне закріпачення селян на лівобережній і слобідській україні (1783 р.)
- •11./ З постанови катерини II князю о. О. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 р.)
- •12./ З указу катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення малоросійської колегії (1764 р.)
- •13./ З таємної настанови катерини II п. О. Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.)
- •14./ З маніфесту катерини II про ліквідацію запорозької січі (1775 р.)
- •Т. В. Кузнець історія уКраїни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.
Семінар № 15
„КОНФЕСІЙНА СИТУАЦІЯ ХІУ-XVI СТ.”
Мета: З’ясувати становище Православної Церкви в умовах посилення позицій католицької релігії, розглянути форми реформаційних течій в Україні з метою визначення передумов укладення та наслідків Берестейської унії. Розуміння конфесійної ситуації в Україні слугуватиме поясненням багатьох соціально-політичних процесів в Україні.
План
Поділ Київської митрополії. Становище української Православної Церкви у Великому Князівстві Литовському в ХІУ – першій половині XVI ст.
Посилення позицій католицької церкви. Реформаційні течії в Україні. Загострення кризи в українському православ’ї у 50-70-х роках XVI ст.
Поширення братств в Україні, їх суспільно-конфесійна діяльність.
Передумови й активізація унійного руху в Україні в останній чверті XVI ст. Берестейська унія.
ІНДЗ
Законспектувати артикули (умови), на яких було укладено Берестейську унію.
Пояснити терміни: митрополія, Реформація, реформаційні течії, братства.
Реферат:
Берестейська церковна унія.
Рекомендації для підготовки відповідей:
У відповіді на перше питання доцільно нагадати, що Київська митрополія була однією з церковних провінцій Константинопольського Патріархату, котра утворилася в результаті хрещення Русі князем Володимиром у 988 р. Духовна влада Київської митрополії поширювалась на всі єпархії, що були утворені на землях Київської держави. Напередодні монголо-татарської навали їх налічувалось 16, з них 10 – на етнічних українських землях: чернігівська, білгородська, володимиро-волинська, турівська, переяславська, галицька та ін. Після зруйнування Києва монголо-татарами, київські митрополити обрали місцем свого перебування Владимир на Клязьмі. Це послаблювало їх зв’язок з українськими землями і змусило галицько-волинських князів розпочати утворення окремої Галицької митрополії.
У XIV-XV ст. на українські та білоруські землі у складі Великого князівства Литовського поширювалася духовна влада митрополитів, які, перебуваючи в Москві, продовжували титулуватися „митрополит Київський і всієї Русі”. Їх намагалися використати у своїх політичних цілях московські князі. Це послужило тому, що у 1458 р. утворилася Київська митрополія, незалежна від Московських митрополитів. Київські митрополити другої половини XV ст. були прихильниками Флорентійської унії 1439 р. про об’єднання католицької і православної церков і підтримували зв’язки з Римськими Папами. Та з часом ці відносини були перервані і Київська митрополія вступила в період глибокої кризи.
Чинниками, котрі її викликали були процеси ополячення і окатоличення серед православних, активна діяльність різних орденів (домініканці, францісканці, бернардинці). Трагедією Православної Церкви було і те, що вона поступалася перед католицькою своєю освітою. З XV до середини XVI ст. Східна Церква культурно зубожіла і її література обмежувалася церковно-богослужебними книгами, що явно було замало для культурно розвиненої людини. Неосвічене православне духовенство втрачало авторитет, відмирала виборність духовенства громадою, її заміняло призначення патронами.
У боротьбі за піднесення Православної Церкви в XVI ст. виступили собори та брацтва.
Друге питання є логічним продовженням першого, а тому відразу потрібно відмітити, що занепад Православної Церкви в Україні відбувався із поступовим, після величезного піднесення, занепадом і Католицької Церкви. На папському престолі з’являлися антипапи, кардинали і єпископи водночас були світськими володарями і рядом своїх вчинків компрометували керівництво Церкви. Реакцією на подібні явища стала поява різного роду єресей, а також домагання реформ церковно-релігійного життя. З такими домаганнями виступив Мартін Лютер, який 1517 р. відкрито засуджував Католицьку Церкву, заклавши тим самим основи Реформації.
З середини XV ст. в Литовському князівстві поширювалися мало не всі європейські реформаційні рухи, які проникали через Польщу. Першими прийшли ідеї гуситства, основу для яких створювали зв’язки України з Чехією (українські студенти навчались в Празькому університеті). Для України ідеї гуситського руху були близькими не лише в релігійній площині, а й завдячуючи тому, що гусити висували національні мотиви боротьби.
Сильнішим був вплив німецької реформації. В Україні та Литві ширилися протестантські вчення переважно лівих течій – кальвінізму, соцініанства тощо. Соцініани (за ім’ям Кальвінового учня Соція) мали впливових покровителів. З 1553 р. ними стали воєвода Віленський Микола Радзівілл, канцлер Великого князівства Литовського та його двоюрідний брат – теж Микола Радзівілл (Рудий), гетьман Великого князівства Литовського. Покровителями були і менші литовські шляхтичі: Вишневецькі, Сапіги, Ходкевичі та ін. Головними осередками соцініанства на українських землях були: м. Киселин Володимирського повіту, Гоща та Ляхівці Острозького повіту, Берестечко Дубенського повіту. В цілому ж, протестантські рухи не мали значного поширення на українських землях: їх підтримувала невелика група аристократії. М.С. Грушевський нараховував, що в часи найбільших успіхів протестанти мали коло ста осідків.
Як позитивний наслідок реформаційних рухів, варто відмітити пробудження інтересу до рідної мови, появу перекладів Святого Письма (Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр.) та появу друкарень (в Несвіжу заснована М. Радзивілом).
Дальший розвиток реформаційного руху в Литві та Україні був спинений натиском з боку католицької реакції.
Протестантизм викликав могутню реакцію Католицької Церкви, котра повела боротьбу з ним з допомогою інквізиції, яка діяла терором, а також заснованого в 1540 р. ордену Єзуїтів. Саме він скупчив видатні інтелектуальні сили і взяв під свій контроль виховання молоді з допомогою видатних педагогів у школах різних ступенів. Після Люблінської унії єзуїти поширили свою діяльність на Литву і Україну. Єзуїтські школи були відкриті у Вільно (1570 р.), в Ярославі (1571 р.), Львові, Кам’янці, Перемишлі. Вінниці, Фастові, Острозі, Новгороді-Сіверському та ін. містах. До них вступали і діти православних, які за словами І. Огієнка, разом з наукою виносили з них католицьку пропаганду. Єзуїти захоплювали вищі шари суспільства, ставали духівниками, опікунами.
Королівська влада була прихильною до єзуїтів. Стефан Баторій відверто взяв їх під свою опіку. Віленську колегію було перетворено на академію і зрівняно в правах з Краківською. Ще більше уваги єзуїтам приділяв їх вихованець Сигізмунд ІІІ.
Паралельно з державною політикою протегування Католицькій Церкві і єзуїтам тривав процес утисків православних: їх позбавляли права займати вищі посади, православних єпископів позбавляли права засідати в Сенаті з католицькими єпископами, у православних відбиралися права відбувати церковні процесії до похоронних включно, міщани не допускалися до участі в самоуправлінні.
Третє питання – розповідь про релігійні культурно-просвітницькі організації – братства, які виникали при церковних парафіях в XV-XVII ст. Їх завданням було дбати про зовнішній порядок у храмі, про задоволення його матеріальних потреб, піклуватися про хворих. Вони допомагали зубожілим членам, виступали перед судами і перед королем в обороні Православної Церкви, організовували братські школи. Спочатку це були організації міщан, які поволі набули всестанового характеру. Вони рішуче виступали проти патронату, проти польсько-католицької пропаганди, проти національних і релігійних обмежень українців, проти неморального життя духовенства. У 1589 р. константинопольський патріарх Єремія затвердив права братств на духовну цензуру Церкви. Про підтримку братств керівництвом Православної Церкви свідчить надання Львівському братству ставропігії.
З кінця XVI ст. братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність: відкриваючи школи, друкарні, збирали бібліотеки. Діяли у Львові, Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі та ін. містах України.
Відповідь на четверте питання доцільно розпочати з підсумування попередніх знань про становище Православної Церкви в Україні і визначення передумов пожвавлення унійного руху. Необхідність унії зумовлювалася прагненням виправити наслідки церковного розколу між Римським Престолом та Константинопольським Патріархатом, який відбувся у 1054 р. Ідея унії розколотого християнства не згасала, але реальні можливості здійснення унії склалися лише в XVI ст. Цьому сприяла, в першу чергу, кризова ситуація, що охопила Православну Церкву в Україні (її проявами були занепад церковної дисципліни, непорозуміння між церковними братствами та ієрархією, зазіхання новоствореного у 1589 р. Московського Патріархату, непродумані кроки Константинопольського та інших східних патріархів тощо). Важливим спонукальним чинником до унії була необхідність протистояти латинізації та полонізації української світської еліти, а також добитися зрівняння в правах українського духовенства з латинським.
Прихильники ідеї унії були і серед католиків, і серед єзуїтів, і серед православних. Костянтин Острозький (1526-1608), „некоронований король України”, один з наймогутніших магнатів, власник значної частини Волині і великих посілостей в Галичині, патрон понад 100 церков у своїх маєтках бачив занепад Православної Церкви і прагнув її об’єднати з Католицькою церквою, але не у формі підкорення, а з метою зміцнення.
Для обговорення і вирішення цього питання упродовж 1590-1595 рр. було проведено п’ять соборів і після погодження основних питань єпископи Іпатій Потій і Кирило Терлецький у червні 1595 р. розпочали переговори в Римі про об’єднання церков. У грудні 1595 р. обох єпископів прийняв папа Климент VIII і вони склали визнання віри й визнали його примат. Папа урочисто прийняв Українську православну Церкву із збереженням її обрядів. Згодом було видано документ, який встановлював права та привілеї Української Греко-Католицької Церкви (уніатської).
Урочисте проголошення унії з ініціативи київського митрополита Михайла Рогози та польського короля Сигізмунда ІІІ відбулося на соборі у Бресті, який відбувся 16-20 жовтня 1596 р. Згідно з умовами Берестейської унії Українська Греко-Католицька Церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську літургічну мову, право на заміщення митрополичої та єпископських кафедр, вживання старого (юліанського) календаря, нижче духовенство і надалі зберігало право одружуватись. Водночас визнавалась зверхність Римського Папи як першоієрарха всієї Християнської Церкви та були прийняті догми Католицької Церкви.
Головним наслідком Берестейського собору була поява Греко-Католицької Церкви і початок тривалого протистояння католицької, православної і уніатської церков. Для поглиблення уявлень про ці процеси варто опрацювати статтю С. Плохія „Причини і наслідки Берестейської унії” // Пам’ятки України. – 1992. - № 2. – С. 7-13; № 3. – С. 110-112.