- •Т. В. Кузнець
- •Гриф подано Міністерством освіти і науки України Лист № 14 / 18 – г – 954 від 18.06.07
- •Isbn 966-594-955-1
- •І. Структура програми навчальної дисципліни
- •До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 11. Боротьба за „галицьку спадщину” Литви, Польщі та Угорщини (1325 – 1350-ті роки).
- •Змістовий модуль 3. Становище українських земель в другій половині хіv – хvі ст.
- •Тема 12. Визволення України з-під влади Золотої Орди та встановлення в ній удільного устрою династією Ольгердовичів (1362 – 1470 рр.).
- •Тема 13. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі та Литви (хіv – хvі ст.).
- •Тема 14. Слобожанщина, Галичина, Північна Буковина, Закарпаття і Крим в хіv–хvі ст.
- •Змістовий модуль 4. Феномен козацтва в історії України в першій половині хvіі ст.
- •Тема 15. Козацтво України (середина хv – хvі ст.)
- •Тема 16. Конфесійна ситуація в хіv – хvі ст. Відродження та піднесення культури в хіv – хvі ст.
- •Змістовий модуль 5.
- •Змістовий модуль 6. Національно-визвольна революція та воєнні дії 1648-1676 рр.
- •Тема 20. Україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •Тема 21. Визвольний 1648 рік і створення нової Української держави.
- •Тема 22. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1649 – 1654 рр.)
- •Тема 23. Війна за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •Тема 24. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини. Руїна (1660-1676 рр.)
- •Змістовий модуль 7. Стабілізація внутрішнього становища України і спроби Гетьманщини добитися незалежності чи зберегти автономію в складі Російської імперії
- •Тема 25. Становище України наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Тема 26. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині хvіі ст.
- •Тема 27. Культура другої половини хvіі ст.
- •Тема 30. Діяльність уряду п.Орлика в екзилі (1710-1714 рр.)
- •Тема 31. Посилення наступу царизму на права Гетьманщини.
- •Тема 32. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727 – 1764 рр.)
- •Змістовий модуль 9. Остаточна інкорпорація окремих українських земель до складу Російської імперії
- •Тема 33. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764 – 1799 рр.)
- •Тема 34. Нова Запорозька Січ 1734-1775 рр. Нові козацькі військово-політичні утворення наприкінці хvііі ст.
- •Тема 35. Історична доля Криму, Північного Причорномор‘я, Приазов‘я, Правобережної України та Західної Волині.
- •Змістовий модуль 10. Соціально-економічне та національне становище українських земель у хvііі ст.
- •Тема 36. Соціально-економічний розвиток у хvііі ст.
- •Тема 37. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •Тема 38. Еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •Тема 39. Культура України.
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •IV. Теми семінарсьКих занять
- •До кінця хvііі ст.” (для заочного відділення)
- •Теми семінарсьКих занять
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (для заочного відділення) (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.” (для студентів заочного відділення)
- •Vі. Навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Форми контролю знань студентів і оцінювання
- •Vіі. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Оцінювання студентів з навчальної дисципліни
- •І і іі семестри
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Матеріали для семінарських занять
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 2
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 3
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •(80-І рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни
- •Література:
- •Семінар № 6
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 7
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 9-10
- •Та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 11
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінар № 12
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 13-14 "козацтво україни (середина хv-хvі ст.)"
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 15
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 16
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 17
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 18
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 19
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 20-21
- •Основна хронологія:
- •Періодизація Української національної революції:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 22-23
- •Молодої республіки (1654-1660 рр.)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 24
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 25-26
- •Старшини (1660-1676)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 27-28
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 29
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 30
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Іі курс
- •Основна хронологія
- •Література:
- •Семінари № 2-3
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •Та поступова втрата її автономії”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 6-7
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Література:
- •Семінар № 9
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 10-11
- •Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 12-13
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 14
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Теми рефератів з історії україни і курс
- •Теми рефератів з історії україни
- •Питання для повторення курсу «історія україни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.» іі курс
- •Хрестоматія1* розділ і. Найдавніші часи. Початок людської цивілізації на території україни
- •1./ Геродот2 про скіфію
- •2./ Життя і звичаї скіфів (V ст. Д. Н. Є.)
- •3./ Прокопій кесарійський10 про війну з готами
- •4./ Розселення слов'ян, їхні заняття та побут
- •Розділ II східнослов'янська держава київська русь (VI cт. – перша половина XIII cm.)
- •3./ «Повість временних літ» про заснування києва і княжіння кия
- •4./ Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •5./ Похід олега на київ. Перенесення олегом столиці з новгорода до києва (882 р.)
- •6./ Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців до київської русі
- •7./ Договір київського князя олега з греками
- •8./ Історичний портрет князя олега
- •9./ Початок княжіння ігоря рюриковича в києві і похід його проти древлян
- •10./ Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •11./ Похід київського князя святослава на греків
- •12./ Початок князювання володимира у києві
- •13./ Походи київського князя володимира
- •14./ Вибір володимиром віри
- •15./ Похід володимира на корсунь. Охрещення володимира
- •16./ Хрещення русі (988 р.)
- •17./ Заходи князя володимира з розвитку освіти
- •18./ Будівнича діяльність володимира
- •19./ Перемога володимира над печенігами. Закладення переяслава
- •20./ Похід ярослава на святополка і початок його князювання в києві
- •21./ Діяльність київського князя ярослава мудрого щодо поширення освіти в київській русі
- •11./ Розгром ярославом мудрим печенігів під києвом (1036 р.)
- •23./ Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •24./ Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •25./ Напад половців на руську землю. Перемога святослава над половцями
- •26./ Розбрат між ярославичами
- •27./ Напади половців на київ і переяславщину. Перемога половців князями – київськимсвятополком і переяславським володимиром мономахом (1096 р.)
- •28./ З'їзд князів у любечі щодо міжкнязівських відносин (1097 р.)
- •29./ Княжий з'їзд в долобську. Боротьба з половцями
- •30./ Спільний похід дружин руських князів на половців. Перша літописна згадка назви «україна»
- •31./ Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь (1238 р.)
- •32./ Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •33./ Поїздка князя данила романовича до хана батия
- •34./ Із «поучення дітям» володимира мономаха
- •35./ Із «слова о полку ігоревім»
- •36./ Костянтин багрянородний26 про печенігів і русів
- •37./ З «книги країн» (X ст.)
- •38./ З «книги дорогоцінних скарбів» абу-алі ахмеда ібн-омар ібн-даста (30-ті pp. X ст.)
- •Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва
- •1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
- •2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.
- •3./ Кревська унія 1385 р. Та її мотиви
- •4./ З грамоти польського короля сигізмунда і м. Львову (1525 р.)
- •5./ З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання польщі і литви в одну державу – річ посполиту
- •Обрання короля
- •7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті
- •8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.
- •9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)
- •10./ Про становище селян україни в першій половині XVII ст.
- •11./ Характеристика української шляхти першої половини XVII ст.
- •12./ Із записок іноземного дипломата с. Герберштайна про україну (початок XVI ст.)
- •13./ Відомості про україну дипломата литовського великокнязівського двору м. Литвина (середина XVI ст.)
- •14./ Про звичаї запорозького низового товариства
- •15./ Військові ради запорозьких козаків та поділ угідь
- •16./ Про закони запорозьких козаків у малоросії та злочини, які вони вважали за найгірші
- •17./ Легенда про походження запорожців
- •18./ Чумаки і запорозька сторожа у степу
- •19./ Про початок турецько-татарської агресії в українські землі
- •20./ Дмитро байда-вишневецький в боротьбі проти турок і татар
- •21./ Невільницький торг у кафі
- •22./ Про славетного гетьмана п. Конашевича-сагайдачного
- •23./ Із народної думи про марусю богуславку
- •24./ Про боротьбу повсталих селян і козаків на чолі з с. Наливайком проти польсько-шляхетських військ у 1596 р.
- •25./ Із промови волинського українського шляхтича л. Деревинського на варшавському сеймі про національний гніт в україні (1620 р.)
- •26./ Про хотинську битву (1621 р.)
- •27./ Із куруківської угоди між представниками польського уряду і запорозькими козаками (1625 р.)
- •28./ З ординації 1638 р.
- •29./ Про видання біблії князем костянтином острозьким
- •30./ Про київського митрополита п. Могилу
- •31./ Про шкільну освіту в козацькі часи
- •Розділ IV. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Руїна
- •3./ З універсалу б. Хмельницького із закликом до українського народу до повстання (1648 р.)
- •4./ З листа б. Хмельницького до коронного великого гетьмана м. Потоцького з викладом причин переходу на запорожжя
- •5./ З літопису гадяцького полковника г. Грабянки
- •6./ З листа богдана хмельницького до царя
- •Олексія михайловича з повідомленням
- •Про перемоги козаків
- •Над польсько-шляхетськими військами
- •7./ Про розгром польського війська під пилявцями (1648 р.)
- •8./ Б. Хмельницький у києві
- •9./ З вимог запорозького війська, переданих королю яну казиміру (1649 р.)
- •10./ Намір б. Хмельницького довести визвольну війну до переможного кінця (1649 р.)
- •11./ • Із зборівського договору (1649 p.).
- •12./ З білоцерківського трактату (1651 р.)
- •13./ Про розгром польського війська під батогом (1652 р.)
- •14./ Із статей б. Хмельницького (1654 р.)
- •15./ Із рішення земського собору 1 жовтня 1654 р.
- •16./ Павло алепський про освіту в україні в XVII ст. (1654 p.)
- •17./ З листа богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про союз зі швецією (1657 р.)
- •18./ Універсал богдана хмельницького про висилку на допомогу юрію ракоці козацького війська (1656 р.)
- •19./ Лист богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про дружбу (1656 р.)
- •20./ З листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава про дружбу (1656 р.)
- •21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
- •22./ Із гадяцького трактату (1658 р.)
- •23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)
- •24./ З «вічного миру» між росією і польщею
- •Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.
- •1./ Із звернення і. Мазепи до війська і народу (1708 р.)
- •2./ З листа французького дипломата жана балюза (1704 р.)
- •3./ Із спогадів вейге67 (і пол. XVIII ст.)
- •4./ Указ петра і про утворення малоросійської колегії (1722 р.)
- •5./ З опису запорозької січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •6./ З угоди та конституції п. Орлика (1712 р.)
- •7 З «виводу прав україни» п. Орлика (1712 р.)
- •8./ Із листа французького дипломата де монті (9 листопада 1729 р.)
- •9./ З універсалу гетьмана к. Розумовського про обмеження права переходу селян на лівобережній україні (1760 р.)
- •10./ З указу катерини II про остаточне закріпачення селян на лівобережній і слобідській україні (1783 р.)
- •11./ З постанови катерини II князю о. О. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 р.)
- •12./ З указу катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення малоросійської колегії (1764 р.)
- •13./ З таємної настанови катерини II п. О. Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.)
- •14./ З маніфесту катерини II про ліквідацію запорозької січі (1775 р.)
- •Т. В. Кузнець історія уКраїни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.
Семінар № 18
«КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ РУХИ В 20-30-Х РОКАХ XVIІ ст.»
Мета: З’ясувати причини та особливості козацьких рухів першої половини ХVІІ ст., які стали наслідком загострення стосунків козацтва з польськими властями. Ознайомитись з основними положеннями Куруківської угоди та Ординації Війська Запорозького, які упокорювали козацтво і не дозволяли перетворитися йому із впливової військової сили у воєнно-політичний чинник суспільного життя.
План
Відміна баніції козацтва і повернення йому деяких прав і привілеїв на початку XVIІ ст. Самійло Кішка.
Селянсько-козацьке повстання 1625 р. під проводом Марка Жмайла. Куруківська угода.
Козацько-селянське повстання 1630-1631 рр. під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
Козацьке повстання 1635 р. під проводом Івана Сулими.
Козацько-селянське повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Карпа Скидана.
«Ординація Війська Запорозького» 1638 р.
ІНДЗ
Скласти хроніку бойових дій повстань.
Виписати пункти «Ординації Війська Запорозького», що обмежували самоврядування реєстровців і права козацтва.
Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
У відповіді на перше питання необхідно підкреслити, що після поразки повстань кінця ХVІ ст., які закінчилися баніцією козацтва, Річ Посполита з початку ХVІІ ст. вступила у період активної зовнішньополітичної діяльності і стала відчувати потребу у військовій силі козаків. Тому вона від репресій перейшла до привілегій, чим прихилила на свій бік легітимне козацтво. В першій чверті ХVІІ ст. у козацькому середовищі верховодила поміркована течія, найяскравішими представниками якої були гетьмани Самійло Кішка (1600-1602 рр.) та Петро Канашевич-Сагайдачний (1616-1622 рр.). Їм вдалося досягти успіхів у легітимізації козацтва, а саме: підняти його престиж, посилити його вплив та розширити права; перетворити козацтво з тимчасових напівпартизанських формувань на боєздатне регулярне військо; збільшити чисельність козацького війська до 40 тис.; трансформувати козацтво з чисто воєнного у активний воєнно-політичний чинник суспільного життя; шляхом вступу Війська Запорозького до Київського братства створити своєрідний союз козацтва, духовенства та міщанства.
В липні 1600 р. на заклик великого коронного гетьмана Яна Замойського С. Кішка із запорозькими козаками виступив у похід на Молдову, де польське військо вело бої з військами господаря Михая Хороброго. В цей же час С. Кішка послав до короля Сигізмунда ІІІ свою депутацію, яка мала добиватися повернення старих прав і вольностей, а також платні реєстровому козацтву, зняття баніції з учасників повстання під проводом С. Наливайка. У цьому молдовському поході С. Кішку запідозрили у симпатіях до господаря М. Хороброго і скинули з гетьманства. Та у 1601 р. він знову був гетьманом і повів козаків на боротьбу з шведськими військами у Лівонію. Звідти С. Кішка вислав нове посольство до польського короля, яке наполягало на задоволенні вимог щодо «прав і вольностей» козацтву.
Послідовнішим у виборюванні поступок українському козацтву був П. Канашевич-Сагайдачний, котрий виражав погляди тієї чпстини козацтва, що тяжіла до союзу з Річчю Посполитою як союзниці по антиосманському фронту. Окрім переговорів з польським королем про повернення «прав і вольностей» козацтву, він забезпечив висвячення у 1620 р. православного митрополита і єпископів. Висвячення митрополитом І. Борецького відбувалось під охороною козаків у Богоявленській церкві братського монастиря, збудованої Сагайдачним для Київської братської школи. Перед загрозою нової турецької навали польський король змушений був з цим погодитися і особисто звернутись до козаків про допомогу.
Готуючи відповідь на друге питання, необхідно пам’ятатти, що в 20-х роках ХVІІ ст. Річ Посполита вела безперервні війни, залучаючи у союзники козацтво. В результаті цього на Східній Україні фактично встановилося козацьке панування. Аби відновити польсько-шляхетський режим туди було відправлене коронне військо під командуванням С. Конєцпольського. Це підсилило козацьке незадоволення, яке виникло з приводу невиплати польським урядом зароблених в військових виправах грошей. Склалася виразна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальним становищем.
У вересні 1625 р. коронне військо рушило з Поділля на Поросся. На початку жовтня воно підійшло під Канів. Козацька залога звідти відступила до Маслового Ставу, де стояли головні сили козацтва. З наближенням польського війська, козацькі загони відступили під Крилів, куди вів запорожців Марко Жмайло. У козацькому таборі під Криловом зібралося 20-30 тис. чол., а польське військо разом з прислугою нараховувало 30-тис. чол. 19 жовтня 1625 р. С. Конєцпольський розпочав наступ на козацький табір. Після перших військових дій, М. Жмайло вирішив відійти з табором в урочище Ведмежі Лози над Куруковим озером. Військові дії затягувались. В козацькому таборі посилились суперечності між поміркованими і непримиренними. М. Жмайла усунули від керівництва і гетьманом обрали М. Дорошенка. Жодна із сторін не отримала перемоги. Була укладена компромісна Куруківська угода.
27 жовтня 1625 р. – Куруківська угода, за якою: польський уряд гарантував амністію усім учасникам повстання; реєстр збільшувався до 6 тис.; новий реєстр мав складатися упродовж 3-х місяців під наглядом польських комісарів; упродовж 12 тижнів нереєстрові козаки мали виселитися зі шляхетських маєтків; щорічна платня реєстровцям – 60 тис. злотих; реєстровці обирали старшого, якого мав затверджувати король; тисячна залога реєстровців вводилась на Запорожжя, щоб не допускати туди втікачів з «волості». За угодою козаки мали припинити будь-які зносини з іншими державами, припинити походи з власної волі, свій флот спалити, не втручатись у справи місцевої адмістрації і виявляти послух урядам.
Куруківська угода не задовольняла більшості повстанців, які мали повертатись у кріпацтво. Вона пришвидшила розмежування козацтва на заможне реєстрове пропольської орієнтації і нереєстрове, котре мало радикальну позицію.
Третє питання – розповідь про козацько-селянське повстання під проводом Тараса Федоровича, основними причинами якого були посилення кріпосницького гніту та загострення релігійного питання. Напруження між польською владою і козацтвом підсилювалось тим, що у 1629 р. із шведсько-польської війни в Україну повернулися черговий раз обмануті козаки і жовніри, котрі ставши на постій, грабували місцевий люд. Ревізія реєстру старшим Г. Чорним і виключення з нього 300 осіб послужила поштовхом до повстання.
У березні 1630 р. козаки обрали гетьманом Тараса Федоровича (Трясила), який був прихильником рішучих дій. Запорожці стратили Г. Чорного, а близько 3 тис. реєстровців втекли під охорону коронного війська в Корсунь. Запорожці вимагали видати реєстрову старшину і вивести жовнірів за межі Подніпров’я. Отримавши відмову, вони виступили із Запорожжя на Корсунь. Т. Федорович закликав до загального повстання. Військо зростало, повстанці зайняли Корсунь, в районі Стайок-Трипілля воно перейшло на Лівобережжя. Повстанський табір (бл. 30 тис. чол.) розташувався під Переяславом, куди в перші дні травня підійшли каральні війська під командуванням Конєцпольського. Упродовж трьох тижнів точилися важкі бої. У ніч проти 20 травня козацькі відчайдухи проникли в польський табір і знищили «Золоту роту», яка складалася із 150 шляхтичів із знатних родин (охороняли штаб Конєцпольського). Перемога схилялася на бік повстанців, але вони не змогли її закріпити і стали шукати шляхів до примирення.
У четвертому питанні потрібно відзначити, що у 1635 р. на правому березі Дніпра біля першого порогу (Кодацького) розпочалося будівництво фортеці. (Назва «Кодак» – з тюркської – поселення, пагорб чи посилення на горі). Це будівництво було реалізацією двох планів: 1) посилення захисту від ординських нападів; 2) прагнення взяти під контроль Запорозьку Січ. Фортеця розташувалась на стратегічно важливому місці і мала перешкоджати зв’язку Запорожжя з «волостю». Це останнє найбільше непокоїло козаків.
У фортеці розташувалась залога з 200 найманців-драгунів. Начальник фортеці полковник Ж. Маріон чинив козакам усяки прикрості (забороняв рибалити і полювати). Скориставшись тим, що польська влада була зайнята пруською воєнною кампанією, реєстрові козаки з Іваном Сулимою вчинили напад на фортецю. В ніч проти 12 серпня 1635 р. козаки оволоділи Кодацькою форьецею і частково зрунували її.
Річ Посполита якраз уклала перемир’я зі Швецією і коронний гетьман С. Конєцпольський повернувся з військом на Україну. З метою уникнення розправи, козацька старшина відкупилася видачею Івана Сулими і активних учасників повстання. Їх відправили до Варшави і стратили.
Відповідь на п’яте питання являє собою розповідь про козацькі рухи 1637-1638 років. На початковому етапі цього народного руху лідером був гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк). Під гаслами боротьби з «ляхами», захисту православної віри, розправи із зрадниками – старшинами-реєстровцями зібралося майже 10 тис. повстанців. Наприкінці липня 1637 р. П. Бут виступив на «волость», виславши поперед себе до Переяслава 3 тисячний козацький загін під командуванням Карпа Скидана і Семена Биховця. На початку листопада 6 тисячне польське військо наближалося до Білої Церкви, де до нього приєднувались магнатські загони. Польний гетьман М. Потоцький зайняв майже все Правобережжя.
6 грудня 1637 р. між повстанцями і польським військом відбулася жорстока битва під Кумейками (село між Россю і Мошнами). Козацьке військо зазнало поразки і відступило до Боровиці. П. Павлюка козаки видали полякам і він з чотирма соратниками був страчений у Варшаві. 14 грудня під Боровицею була скликана козацька рада і комісія на чолі з А. Кисилем і С. Потоцьким (братом польного гетьмана М. Потоцького) відібрала козацькі клейноди, призначила нових полковників, а козацьким старшим призначила Ілляша Караїмовича. М. Потоцький з польським військом пройшовся каральним походом Лівобережжям до Ніжина, а потім відбув на Поділля. У Східній Україні на постій стали жовніри, що викликало ще більшу ненависть місцевого люду і спричиняло до нового піднесення повстанського руху.
У березні 1638 р. після чергової ревізії реєстру польський сейм прийняв «Ординацію Війська Запорозького», чим реалізувалась мета упокорення реєстрового козацтва. Гетьман запорожців Яків Острянин 10 березня видав універсал, закликаючи до боротьби за визволення від «тиранії ляховськоії». У другій половині березня із Запоржжя лівим берегом Дніпра виступили головні козацькі сили з Я. Острянином. До Чигирина Правобережжям рухалися загони К. Скидана, а кілька сотень повстанців під керівництвом Д. Гуні піднімались вгору човними до Дніпра.
26 квітня 1638 р. під Говтвою повстанці завдали поразки польському війську, яке відступило до Лубен. Не чекаючи поповнення із Запорожжя, Я. Острянин повів повстанське військо слідом за польським військом.
3 червня 1638 р. у битві під с. Жовнином зав’язалася жорстока битва і польська кіннота розірвала козацький табір. Я. Острянин з кінним законом залишив табір, а гетьманом був обраний Д. Гуня. Майже два місяці в урочищі Старець тривали кровопролитні бої. Зневірившись у можливості перемоги повстанці 28 липня 1638 р. капітулювали. Д. Гуня з частиною повстанців відступив на Запорожжя.
Обидві сторони домовись, що повстанці і реєстровці проведуть спільну раду у Корсуні, на якій складуть петицію до короля, а поки-що будуть під владою Потоцького. Почала діяти «Ординація Війська Запорозького».
У шостому питанні потрібно розкрити основні положення «Ординації Війська Запорозького Реєстрового», що являла собою постанову польського сейму, прийняту після придушення виступу козаків під проводом П. Бута. Вона була складена на підставі записки коронного гетьмана С. Конєцпольського і ухвалена в січні 1638 р.
За цією постановою козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч і до нього мали можливість потрапити лише ті козаки, котрі не брали участі у повстанні. Всі випищики мали повертатись до своїх шляхтичів. В річищі упокорення козацтва були положення про ліквідацію виборності козацької старшини і скасування козацького судочинства. Замість старшого реєстру король призначав комісара із шляхтичів, який брав під свою юрисдикцію суд над козаками. Із шляхтичів призначалися полковники і осавули. Тільки сотники і отамани могли обиратися з козаків. Реєстрові полки мали по черзі вартувати кордон між «волостю» і Запорожжям. Без паспорта комісара на Запоржжя нікого не пропускали. Міщанам заборонялось вступати до козацтва. Для проживання козакам виділялись міста Чигирин, Черкаси, Корсунь і відповідно їх староста.
У присутності коронного гетьмана М. Потоцького і комісара у козацьких справах Станіслава Потоцького на військовій раді під Масловим Ставом козаки прийняли «Ординацію...»,їм були повернені клейноди і все військо склало присягу на вірність королю.