Передракові захворювання гортані

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — З ГОД.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитись з етіологією, патогенезом, клінікою, діагностикою, диференціальною діагностикою, методами консервативного та хірургічного лікування передракових станів гортані.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Проблема раннього розпізнавання і лікування передпухлинних захворювань посідає важливе місце в запобіганні злоякісним новоутворенням.

До передракових захворювань гортані належать: хронічний гіпертрофічний ларингіт, дискератози (лейкоплакія, пахідермія), папіломатоз після закінчення статевого розвит­ку — це так звані облігатні передракові захворювання гортані. До облігатної форми передраку відносять ті стани, які часто (не менше як у 15 % випадків) переходять у рак, а до факультативної — ті, що малігнізуються рідко. Інші хронічні захворювання гортані належать до фонових станів.

До морфологічних особливостей передрану відносять проліферативні явища в епітелії, прискорений мітоз, утворення тяжів епітелію, що проникають у глибину, реактивні явища з боку судинної системи.

Для діагностики широкого застосування набули методи цитологічного, радіоізотопного та оптичного досліджень. Слід підкреслити особливу значимість мікроларингоскопії для диференціальної діагностики передракових станів та ранньої діагностики раку гортані. Принцип мікроларингоскопії полягає у вивченні стану слизової оболонки гортані за допомогою операційного мікроскопа. За низкою ознак — кольором слизової оболонки, зміною ступеня прозорості епітелію внаслідок його потовщення, особливостями рельєфу, розмірами, формою і розташуванням кровоносних судин — мікроларингоскопія дає можливість відмежувати доброякісні зміни та зміни, підозрілі на рак, провести прицільну біопсію, що значно підвищує цінність цитологічних досліджень. Розрізняють світлову мікроларингоскопію — дослідження в світлі різного спектрального складу та флюоресцентну мікроларингоско­пію — огляд гортані після введення в організм одного з флюорохромів. Ці методи є доповненням до звичайної мікроларингоскопії, вони дають можливість глибше вивчити різні патологічні стани гортані.

Ознаки малігнізації папілом гортані підтверджені клінічними спостереженнями. Папіломатоз гортані з малігнізацією відрізняється від звичайного перебігу за значною активністю росту. Про злоякісний характер свідчить інфільтрація навколишніх тканин, порушення моторики

гортані, вибіркове депонування флюоресцеїну в ділянках малігнізації, але остаточний діагноз ґрунтується на даних патогістологічних досліджень. Лікування хворих з малігнізованими папіломами, мас бути комплексним. Поряд із хірургічним втручанням використовують променеву та хіміотерапію.

З групи хронічних ларингітів велику увагу приділяють хронічному гіперпластичному ларингіту, який призводить до дифузного розповсюдження запального процесу слизової оболонки з явищами гіперплазії епітелію. Виявлення при хронічному гіперпластичному ларингіті на фоні гладкої гіперплазії ділянок папілярної гіперплазії, лейкоплакії, піднятої над поверхнею, ерозування епітелію і особливо атипової форми судин завжди є показником малігнізації.

На фоні хронічних гіперпластичних ларингітів часто виявляють дискератози. При лейкоплакії на перший плай виступає процес зроговіння багатошарового плоского епітелію. Гладка лейкоплакія виглядає блідою плямою із сіруватим або перламутровим відтінком, може мати вигляд бляшок або вогнища зроговіння. Пахідермія частіше локалізується в ділянці задніх відділів голосових складок у вигляді блюдцеподібних потовщень епітелію навколо голосових відростків черпакуватих хрящів. Оперативне лікування при хронічному гіперпластичному ларингіті та явищах дискератозу є доцільним. Ендоларингеально під контролем мікроскопа видаляється ділянка дискератозу або гіперплазований епітелій. Його видалення є профілактикою раку.

Хворі на передракові стали гортані підлягають обов'язковому диспансерному спостереженню.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Передракові патологічні стани гортані.

2. Облігатні та факультативні передракові захворювання.

3. Найчастіша локалізація передпухлинних процесів у гортані.

4. Клінічні ознаки передпухлинних захворювань гортані.

5. Діагностика та диференціальна діагностика передракових захворювань гортані.

6. Принципи лікування передракових захворювань гортані.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Мітін Ю.В., Юр’єв Л.П., Гладуш 10.1. Передракові захво­рювання ЛОР-органів. — К., 1992. — 48 с.

2. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 229—232.

________________________________________________МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 10