Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник до практичних занять з оториноларингології для викладання за кредитно-модульною системою .doc
Скачиваний:
526
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
1.07 Mб
Скачать

Додаток Задача 1

Через 3 тижні після перенесеної ангіни у хворого залишаються слабкість, субфебрильна температура, збільшені защелепні лімфатичні вузли. Мигдалики рихлі, зрощені з дужками, в лакунах - гнійні пробки. Який Ваш діагноз?

*A. Хронічний тонзиліт.

B. Хронічний фарингіт.

C. Лакунарна ангіна.

D. Паратонзиліт.

E. Пухлина мигдалика.

Задача 2

Хворий, 23 років, звернувся до оториноларинголога зі скаргами на загальну слабкість, субфебрильну температуру тіла протягом 2 міс, періодичні ангіни. На ангіни хворіє з дитинства, по 2—3 рази иа рік. Об'єктивно: в защелепній ділянці пальпуються збільшені регіонарні лімфатичні вузли з обох боків. Під час огляду глотки піднебінні мигдалики розпушені, спаяні з дужками, у лакунах рідкнй гній, гіперемія і потовщення країв передніх піднебінних дужок. Який Ваш діагноз?

*A. Хронічний тонзиліт.

B. Хронічний фарингіт.

C. Лакунарна ангіна.

D. Паратонзиліт.

E. Пухлина мигдалика.

Задача 3

Хвора, 31 року, направлена на консультацію до оториноларинголога терапевтом, у якого вона перебувас на диспансерному обліку з приводу ревматизму протягом 5 років. Скаржиться на періодичні ангіни по 3—4 рази на рік, що перебігають з високою темпсратурою, болем у горлі, серці, суглобах. Об'сктивно: піднебінні мигдалики маленькі, спаяні з дужками, краї дужок гіперемовані, в лакунах гнійні пробки. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені. Яке лікування необхідно провести?

A. Курс протиревматичного лікування.

B. Тонзилотомія.

C. Курс антибіотиків та імуномодуляторів.

*D. Тонзилектомія.

E. Промивання лакун, фізіотерапія.

.

Задача 4

Хворий, 21 року, звернувся зі скаргами иа часті ангіни по 3—4 рази на рік; тричі за останні 5 років йому розтинали абсцеси в глотці. Об'єктивно: піднебінні мигдалики дещо збільшені, спаяні з дужками, на передніх піднебінних дужках рубці — місця розтину абсцесів, у лакунах гиійні пробки. Піднебінні дужки потовщені, з проявами застійної гіперемії. Яка тактика лікування?

A. Курс протиревматичного лікування.

B. Тонзилектомія безпосередньо після виникнення чергового абсцесу.

C. Курс антибіотиків та імуномодуляторів.

*D. Тонзилектомія в плановому парядку.

E. Промивання лакун, фізіотерапія.

Задача 5

Дитина 5 років, зі слів батьків погано спить вночі, дихання шумне, рот завжди широко відкритий. Голос гугнявий, тверду їжу ковтає із зусиллям, їсть повільно і довго. Об'єктивно неправильний прикус, твердє піднебіння високе. Піднебінні мигдалики гладкі, великих розмірів, сходяться по серсдній лініі. Піднебінні дужки не змінені, лакуни чисті, регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Під час пальцевого дослідження у склепінні носоглотки виявлсно утворення м'яко-еластичної консистенції, яке прикриває хоани. Який Ваш діагноз?

A. Хронічний тонзиліт.

B. Аденоїдні вегетації.

C. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів.

*D. Гіпертрофія піднебінних та глоткового мигдаликів.

E. Пухлина мигдаликів.

Заняття 11 Гострі та хронічні захворювання гортані.

  1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Гострі захворювання гортані є досить частою патологією верхніх дихальних шляхів, тому лікарі різних спеціальностей повинні орієнтуватися в клініці, діагностиці та принципах лікування цієї патології. Набряк і стеноз гортані, що ускладнюють різноманітну патологію гортані (у тому числі і такі тяжкі захворювання, як гортанна ангіна, флегмонозний ларингіт, хондроперихондрит гортані та інші), відносяться до ускладнень, що загрожують житію людини. Тому знання клініки, діагностики, загальних принципів терапії та невідкладної допомоги при цих захворюваннях є необхідними в роботі не тільки лікарів-оториноларингологів, але й педіатрів, терапевтів, інфекціоністів та інших спеціалістів.

  2. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 академічні години.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчитися виявляти стеноз і набряк гортані, ставити попередній діагноз гострого ларингіту, гортанної ангіни, флегмонозного ларингіту, хондроперихондрит гортані, гострого ларинготрахеїту, дифтерії гортані, хронічного ларингіту проводити диференціальну діагностику, призначити лікування цих хвороб

  1. проводити диференціальну діагностику цієї патології та визначати раціональну тактику лікування хворих.

  2. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

1. Причини та клініку набряку і стенозу гортані.

2. Методи невідкладної допомоги при набряку і стенозі гортані.

  1. Етіологію, патогенез, "фактори ризику" гострого ларингіту, гортанної ангіни, флегмонозного ларингіту, хондроперихондриту гортані.

  2. Клініку та діагностику цих захворювань.

  3. Принципи лікування гострого ларингіту, гортанної ангіни, флегмонозного ларингіту та хондроперихондриту гортані.

  4. Етіологію, патогенез, патоморфологічні зміни при гострому ларинготрахеїті, дифтерії, хронічному ларингіті та передпухлинних захворюваннях гортані.

  5. Клінічну класифікацію хронічних ларингітів. Види передракових процесів.

  6. Принципи лікування гострого ларинготрахеїту у дітей, дифтерії гортані, хронічного ларингіту, передпухлинних захво­рювань.

  7. Техніку виконання трахеостомії, конікотомії.показання до подовженої інтубації та трахеостомії.