- •Тема і. Філософія, її проблематика та функції
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання
- •2. Світогляд, його суть і структура
- •3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- •4. Соціальні функції філософії
- •Контрольні запитання:
- •Тема II. Філософія Стародавнього світу та Середньовіччя
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія Стародавнього сходу
- •2. Розвиток філософії у Стародавній Греції
- •3. Середньовічна філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема III. Європейська філософія XV - XIX ст.
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •2. Німецька класична філософія
- •3. Філософія марксизму
- •4. Українська філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема IV. Західна філософія XX ст.
- •Література:
- •1. Криза класичної філософії
- •2. Сучасні філософські течії та школи
- •Контрольні запитання:
- •Тема V. Новітні сфери філософування
- •Література:
- •1. Філософія постмодерну та діалогу
- •2. Екофілософія
- •3. Що чекає філософію
- •Контрольні запитання:
- •Тема VI. Філософське розуміння світу
- •Література:
- •1. Філософське розуміння буття
- •2. Матерія
- •3. Спосіб та форми існування матерії
- •Контрольні запитання:
- •Тема VII. Свідомість
- •Література:
- •1. Виникнення і природа свідомості
- •2. Структура свідомості, її основні рівні
- •Контрольні запитання:
- •Тема VIII. Проблема людини в філософії
- •Література:
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині
- •3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •Контрольні запитання:
- •Тема iх. Діалектика: принципи і категорії
- •Література:
- •1. Сутність діалектики та її принципи
- •2. Категорії діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема X. Діалектика: закони та альтернативи
- •1. Закони діалектики
- •2. Альтернативи діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема XI. Гносеологія
- •Література:
- •1. Природа та структура пізнавальної діяльності
- •2. Поняття практики, її структура
- •3. Методи та форми наукового пізнання
- •Контрольні запитання:
- •Тема XII. Соціальна філософія як осмислення суспільного буття
- •Література:
- •1. Суспільство як самоорганізована система. Основні філософські концепції пояснення суспільного розвитку
- •2. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
- •3. Стихійне і випадкове у розвитку суспільства та свобода людини
- •Тема XIII. Природні умови суспільного буття.
- •Література:
- •1. Поняття природи. Погляд на природу в історії філософської думки
- •2. Природа і суспільство
- •3. Сучасні екологічні і демографічні проблеми та шляхи їх вирішення
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIV. Суспільне виробництво та суспільний прогрес
- •Література:
- •1. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація виробництва. Структура суспільного виробництва
- •2. Проблема прогресу і періодизації суспільного розвитку
- •Контрольні запитання:
- •Тема XV. Філософський аналіз соціальної структури суспільства
- •Література:
- •1. Поняття соціальної структури суспільства та й основні елементи
- •2.Етносоціальді процеси в системі суспільних відносин
- •3. Функція організації дозвілля і відпочинку. Вільний час
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVI. Філософські аспекти політичної сфери суспільного буття
- •Література:
- •1. Політика як вид діяльності. Політика і влада
- •2. Політична система суспільства
- •3. Держава як соціальний університет політичної влади
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVII. Духовне життя суспільства
- •Література :
- •1. Поняття "дух", "душа", "духовність", "ментальність"
- •2. Цінності як ядро духовного світу людини
- •3. Суспільна свідомість та й рівні
- •4. Форми та функції суспільної свідомості
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVIII. Цінності і їх роль в житті суспільства та людини
- •Література:
- •1. Природа цінностей
- •2. Типологія ціннісних орієнтацій
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIX. Культура і цивілізація
- •Література:
- •1. Сутність, зміст і функції культури
- •2. Співвідношення культури і цивілізації
- •3. Соціальне прогнозування
- •40002, М. Суми, вул. Роменська, 87
3. Суспільна свідомість та й рівні
Гранично широким поняттям соціальної філософії є категорія "суспільна свідомість". Суспільна свідомість - це сукупність поглядів, уявлень, настроїв, почуттів, ідей, теорій, які відбивають суспільне буття.
Подібно тому, що свідомість взагалі є відображенням матеріального буття, то суспільна свідомість є відбиттям суспільного буття. Але процес відображення суспільного буття у свідомості людей є досить складним і суперечливим.
У вирішенні проблеми співвідношення суспільної свідомості та суспільного буття слід подолати крайнощі ідеалізму і вульгарного матеріалізму. В ідеалістичних системах абсолютизується перетворююча роль свідомості. Але ідеалістичні системи поглядів не дають відповіді на такі, наприклад, запитання: чому за різних умов історичного розвитку суспільна свідомість набуває різного змісту? Чому одні і ті ж самі ідеї (політичні, правові, технічні, економічні) за різних об'єктивних умов реалізуються, а за інших ні?
Щоб відповісти на ці запитання, необхідно враховувати дію не тільки суспільної свідомості , а й дію суспільного буття.
Хибність вульгарного матеріалізму полягає в тому, що він не в змозі відповісти на інше запитання: чому за одних і тих самих об'єктивних умов у людей залишається можливість вибору? Чому в одних і тих самих обставинах одні люди творять нове, а інші його руйнують?
Щоб з'ясувати взаємодію суспільної свідомості і суспільного буття, слід врахувати ряд моментів.
По-перше, суспільна свідомість є адекватним відображенням суспільного буття. У даному аспекті саме об'єктивне суспільне буття визначає зміст суспільної свідомості. Демокріт, який жив у V ст. до нашої ери, не міг відкрити сучасну науку кібернетику. Для цього не було об'єктивних матеріальних умов буття.
По-друге, суспільна свідомість визначає хід суспільного буття. Історія людської цивілізації свідчить, що тільки те суспільство йшло прогресивним шляхом, яке керувалося передовими ідеями, планами, програмами.
По-третє, суспільна свідомість у певних умовах абсолютно не залежить від суспільного буття. Люди, які дотримуються певних моральних або релігійних норм, можуть обрати смерть, але не порушити своїх переконань.
Структура суспільної свідомості зумовлюється структурою суспільного буття. За глибиною, повнотою та систематизованістю відображення суспільного буття суспільна свідомість поділяється на два рівні: буденну та теоретичну.
Буденна свідомість - це сукупність знань, почуттів, настроїв, що виникають у процесі повсякденного життя. Вона включає в себе емпіричні знання (народну медицину, прикмети, погоду тощо).
Крім емпіричних знань до буденного рівня свідомості належить суспільна психологія і народна художня творчість (народна музика, народні пісні, казки, легенди, анекдоти тощо). Що ж таке теоретична свідомість?
Теоретична свідомість - це система знань, ідей, теорій, що розкриває сутність буття. Теоретичний рівень суспільної свідомості включає в себе всі природничі науки (хімія, фізика, біологія, географія та інші), а також ідеологію.
Ідеологія разом з суспільною психологією виступають дуже важливими елементами суспільної свідомості.
Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів , почуттів, емоцій, настроїв, традицій, що виникають під впливом, безпосередніх умов життя людини.
Це чуттєва сторона духовних цінностей людини. Вона відображає об'єктивну дійсність, як правило, в стихійній, несистематизованій формі (пікетування, мітинги, страйки тощо).
Суспільна психологія в певних умовах може приймати форму масової свідомості. Це широка сукупність поглядів, почуттів, настроїв, що охоплюють всі елементи соціальної структури суспільства. Існують масова політика, масова релігія, масова музика, масова пісня тощо.
Масовій свідомості протилежна спеціалізована свідомість. Спеціалізована свідомість - це ідеї, теорії, погляди, концепції, що до певного часу відомі лише вузькому колу спеціалістів. Так, мистецтво авангардизму (Сальвадор Далі, Казимир Малевич та ін.) довгий час цінувалося лише вузьким колом спеціалістів.
Суспільна психологія суттєво впливає на формування ідеології.
Ідеологія - це система ідей, поглядів, теорій, що у логічно стрункій формі відображає соціально-економічні і духовні умови життя людей. Як свідома, суспільна і діяльна істота людина завжди прагне теоретично обґрунтувати вибір мети свого життя і шлях її досягнення. Ідея шляху до мети потребує логічного визначення . А те, що робить будь-яку ідею логічно визначеною, постає як ідеологія. Інколи говорять, що ідеологія - це теоретично оздоблена мрія. Оскільки без мрії людина жити не може, то закономірним буде висновок, що людське буття без ідеології неможливе.
Ідеологія здатна проникати в усі сфери суспільного життя. Тому ми можемо виділити економічну, політичну, правову, моральну, педагогічну, релігійну та інші види ідеологій.
Економічна ідеологія - це система ідей, теорій, поглядів на відносини власності.
Політична ідеологія - теоретичне окреслення практичного шляху реалізації влади певної соціальної сили у суспільстві.
Правова ідеологія — логічно обґрунтована система ідей про взаємні обов'язки держави і громадян. Правова ідеологія вирішує питання прав і обов'язків людини, свободи слова, свободи совісті, власності, особистої недоторканності тощо.
Ідеологія моралі окреслюс. практичні шляхи захисту суспільства від морального розкладу.
Педагогічна ідеологія - система ідей із проблем освіти, соціалізації людини.
Релігійна ідеологія торкається сфери потойбічного буття, вирішує проблему суперечності між всемогутністю Божої волі та свободою волі особистості.
Будь-яка ідеологія може бути прогресивною чи реакційною, конструктивною чи деструктивною.
Слід відзначити, що найбільш впливовою з наведених видів є політична ідеологія. Адже політика, завдяки владі, охоплює усі сфери суспільного буття.
Як особливе явище політична ідеологія може бути власністю держави і недержавних утворень, наприклад, політичних партій. Коли та чи інша політична партія, отримавши державну владу, починає використовувати політичну ідеологію у суто власних інтересах, то починається процес ідеологізації суспільства.
Ідеологізація — це духовний процес, в результаті якого ідеологія певної соціальної сили починає проникати в усі сфери суспільного буття, знищуючи інші ідеологічні системи. А коли ідеологія починає панувати, то вона втрачає працездатність і приречена на загибель.
Таким чином, ідеологія здатна жити і постійно вдосконалюватися тільки у взаємодії, конкуренції з іншими видами ідеологій. Що стосується політичних ідеологій, то тільки та з них буде життєздатною, яка не тільки привабливо показує людям шлях до щастя, а й не менш вагомо підтверджується реальним сьогоденним життям більшості людей.