Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет

ім. А.С.Макаренка

Качуровський М.0., Тарєлкін Ю.П., Цикін В.0.

ФІЛОСОФІЯ

Навчальний посібник

для студентів заочної форми навчання

Суми

СумДПУ ім. А.С.Макаренка

2001

УДК 101 - 057.87

БЕК 87я73

Ф56

Авторський колектив:

кандидат філософських наук, доцент Качуровський М.0.

(вступ, теми II, III, IV, V, IX, X, XIX);

кандидат філософських наук, доцент Тарєлкін Ю.П.

(теми XII, XIII, XIV, XV, ХУГ, XVII);

доктор філософських наук, професор Цикін В.0.

(теми І, VI, VII, VIII, XI, XVIII)

Рецензенти:

Вандишев В.М. – доктор філософських наук, професор (Сумсь­кий державний аграрний університет);

Ведмедєв М.М. – кандидат філософських наук, доцент (Сумсь­кий державний педагогічний університет).

Качуровський М.0., Тарєлкін Ю.П., Цикін В.0.

Ф56 Філософія: Навчальний посібник для студентів заочної фо­рми навчання. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2001. – 212 с.

І8ВМ 966-7413-65-9

Автори навчального посібника в стислому вигляді виклали курс філософії за програмою для вищих навчальних закладів. Він дає можливість читачеві активно осмислити сучасні про­блеми буття, діалектичне пізнавати світ і творчо розуміти та оцінювати різноманітні соціальні процеси.

Посібник підготовлено для студентів заочної форми навчан­ня. Він може бути корисним для всіх, кого цікавлять філософ­ські знання.

І8ВМ 966-7413-65-9 УДК 101 – 057. 87

ББК 87я73

© Качуровськнй М.0., Тарєлкін Ю.П.,

Цикін В.0., 2001

© СумДПУ, 2001

Зміст

Вступ .........................................................................................................................4

Тема І. Філософія, її проблематика та функції......................................................5

Тема II. Філософія Стародавнього світу і Середньовіччя....................................9

Тема III. Європейська філософія ХV-ХІХ ст. .....................................................16

Тема IV. Західна філософія XX ст. ......................................................................23

Тема V. Новітні сфери філософування.................................................................30

Тема VI. Філософське розуміння світу.................................................................36

Тема VII. Свідомість..............................................................................................40

Тема VIII. Проблема людини в філософії ...........................................................46

Тема IX. Діалектика: принципи і категорії..........................................................51

Тема X. Діалектика: закони і альтернативи.........................................................58

Тема XI. Гносеологія..............................................................................................64

Тема XII. Соціальна філософія як осмислення суспільного буття....................72

Тема XIII. Природні умови суспільного буття ...................................................81

Тема XIV. Суспільне виробництво та суспільний прогрес ...............................88

Тема XV. Філософський аналіз соціальної структури суспі­льства. .................97

Тема XVI. Філософські аспекти політичної сфери суспільно­го буття ..........107

Тема XVII. Духовне життя суспільства .............................................................116

Тема XVIII. Цінності і їх роль в житті суспільства і людини..........................131

Тема XIX. Культура і цивілізація.......................................................................135

ВСТУП

Серед безлічі проблем, що постійно бентежать суспільство, є багато таких, які не в змозі розкрити ні одна галузь наукових знань. Це так звані "вічні запитання". Як засвідчує історія, люди в усі часи думали не лише про те як вижити, але й зами­слювалися над тим, для чого вони живуть. "Звідки ми, хто ми, куди йдемо?" — і є ті вічні проблеми, над якими роздумує кож­на людина. Над відповідями на них билося не одне покоління кращих мислителів усіх народів, проте до цих пір жодну з них ще однозначно і завершено не пояснено.

Життєвий досвід підказує, що на згадані та інші подібні запитання можна шукати відповіді лише за умови розуміння світу як цілісної системи в усій його багатомірності та різнома­нітності. Цього не може здійснити ні наукове пізнання, ні інші способи світорозуміння: міфологічний, художньо-образний, по­всякденний тощо. Це здатна зробити лише філософія. Тільки вона може сформувати цілісну уяву про буття природного, соці­ального, духовного і індивідуального людського.

Образно цей процес пояснив А. Азімов, американський вче­ний і популяризатор науки. Він в роботі "Вид з височіні" порів­нює науку з великим садом, де багато груп науковців у різних куточках ретельно досліджують щось своє. Але, занурившись у роботу, кожен працівник втрачає можливість побачити і зрозу­міти все, що роблять сусіди, не кажучи про те, щоб оглянути весь сад.

Ось тут і приходить на допомогу філософія. Вона являє со­бою погляд на світ ніби зверху і де є можливість скласти цілісну уяву про нього, про його зв'язки та закономірності. При тому це робиться на підставі узагальнення всієї багатовікової діяль­ності людського пізнання. Відтак філософія є історією і підсум­ком діяльності людського мислення, націленого в майбутнє. Вона є своєрідним способом знання того, чого ще не осягла на­укова думка і, можливо, не осягне. Той факт, наприклад, що розвиток світобудови, нескінченний у просторі і часі, не може бути доведений практично, проте його пояснено філософськи. Також філософськи пояснено і місце людини в світі та сенс її існування. Отже, філософія зв'язує пройдешнє з дійсним та майбутнім.

Ці та інші проблеми вивчаються в курсі "Філософія" в ко­жному вищому навчальному закладі. Для кращого його засво­єння студентами заочної форми навчання, група викладачів ка­федри філософії та соціології СумДПУ підготовила цей навча­льний посібник. Його написали завідувач кафедри філософії та соціології доктор філософських наук, професор Цикін В.О. (те­ми І, VI, VII, VIII, XI, XVIII), доценти кафедри, кандидати фі­лософських наук Тарєлкін Ю.П. (XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII) і Качуровський М.0. (вступ, теми II, III, IV, V, IX, X, XIX).

У посібнику в стислому вигляді аналізується природа філо­софського знання, розкривається зміст і суть вітчизняного та світового історико-філософського процесу, акцентується увага на онтологічних проблемах, виникненні і природі свідомості та мислення, людському бутті і сенсі життя. В ньому з'ясовується зміст гносеологічних проблем, висвітлюються форми і методи пізнавальної діяльності, а також роль практики в ній. Значну увагу автори звертають на діалектику як загальний спосіб сві­тосприйняття і світорозуміння.

Найширше в роботі висвітлено розділ соціальної філософії. В ньому розкриваються суспільно-історичні і природні причини творення соціуму, його структура, умови людської життєдіяль­ності та розвитку. Пояснено також філософські аспекти полі­тичного і духовного життя. Здійснено сучасний підхід до аналі­зу кризових соціальних ситуацій, культурно-цивілізаційного процесу, науково-технічного розвитку суспільства та прогнозу­вання його майбутнього.

До всіх тем, для їх глибокого засвоєння, у посібнику пода­ється перелік необхідної літератури. Крім того, в кожній темі окремо згруповані основні поняття, без засвоєння котрих немо­жливо зрозуміти викладені в ній філософські проблеми. Ці по­няття в тексті виділено жирним шрифтом і розкрито їх сут­ність. В кінці теми сформульовані питання для самоконтролю щодо якості її засвоєння.

Слід зауважити, що для повного засвоєння програмного ку­рсу філософії даного навчального посібника недостатньо. Для цього необхідно використати твори видатних філософів, різно­манітні сучасні підручники, журнали філософського змісту, фі­лософські словники та енциклопедію.

Автори посібника бажають всім, хто його засвоює, творчих успіхів на шляху філософського осмислення дійсності.

Тема і. Філософія, її проблематика та функції

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знан­ня.

2. Світогляд, його суть і структура.

3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

4. Соціальні функції філософії.

Література:

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. - М.: Проспект. -2000.-С.4-88.

2. Ахиезер А. С. Об особенностях современного философствования //Вопросы философии. - 1995. - № 12; 1998. - № 2;

1999. - № 8.

3. Библер В.С. Что есть философия? //Вопросы философии. -1995. - № 1.

4. Горбачев В.Г. Основы философии. - М.: Владос. - 1998. -

С.4-18.

5. Философия (Под редакцией Лавриненко В.Н.) -М: Юристь. -2001. - С. 9-29.

6. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф.Надольний та ін. -К.:

Вікар, - 1999. - С.5-31.

7. Философия. Курс лекций (Под редакцией Калашникова В. Л.)-М.: Владос. - 1999. - С.6-42.

8. Философия, культура, образование (круглий стол) //Вопросы философии. - 1999. - № 3.

9. Шинкарук В. І. Філософія і нові історичні реалії //Філософська і соціологічна думка. - 1991.- №1.

Знати основні поняття:

Світогляд, філософія, функції філософії, онтологія, методо­логія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, знання, цінності, почуття, переконання, оцінка, воля, міфологія, релігія.

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх лю­дей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософсь­ких школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттє­во важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в фі­лософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання, це "софічне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення тер­міну філософія (грецькою "філео" - любов, "софія" - мудрість (любов до мудрості). Отже, в філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оцінюючим.

Специфіка філософського знання в значній мірі визначаєть­ся тими проблемами, які досліджуються в філософії. До найва­жливіших проблем філософії відносяться такі:

- хто така людина, і яке місце займає вона в світі?

- яка природа світу? В чому полягає причина і основа йо­го існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існу­вання Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? в чому полягає сенс людського життя і людства в ціло­му? І чи існує цей сенс взагалі?

- в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

- як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті інди­віда і людських спільнот?

- людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею па­нує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях за­здалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозна­чні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей намагається відшукати своє власне тлумачення цих життєвос-мислових проблем людського існування.

Історично поняття предмета філософії змінювалось, що має як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних при­чин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філо­софських знань про навколишній світ (природу, людину, суспі­льство), про духовні, в першу чергу пізнавальні можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб'єктивних причин відносяться, насамперед, своєрідність форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією. Річ у тому, що зміст і форма тієї чи іншої концепції предмета філософії далеко не завжди збігаються. Во­ни залежать від історико-філософської рефлексії виявлення ре­ального, об'єктивного змісту тієї чи іншої концепції предмета філософії, певної інтерпретації в нових історичних умовах.

Предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку при­роди, людського суспільства, мислення, всієї духовної культу­ри.

Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана зі світоглядом.