4. Соціальні функції філософії

Філософія, як сфера духовної культури, виконує певні со­ціальні функції. Найважливішими з них є світоглядна, мето­дологічна, гносеологічна, ціннісна та праксиологічна. Світо­глядна функція філософії виявляється в тому, що вона осмис­лює й обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення. У філософії відбувається рефлексія світоглядних проблем, виробляється понятійний інструментарій для аналізу і порівняння різних світоглядів, для обґрунтування переваг одно­го світогляду над іншими.

Прагнення обґрунтувати різні концепції, ідеали ставлення до світу потребує різних філософських підходів. Так, релігійне і матеріалістичне відношення до світу виходять з принципово протилежних засад. Проте порівняння і обґрунтування неодна­кових підходів до світу здійснюється за допомогою загальних законів мислення, що й дає філософії можливість виконувати світоглядну функцію.

Методологічна функція виявляється передусім в тому, що філософ виробляє загальні принципи і норми пізнавальної дія­льності. Однак методологічна функція не зводиться до методо­логії пізнання: у ній йдеться про стратегічний рівень методоло­гії людської діяльності в цілому. Філософія повинна зіставити й оцінити різні засоби цієї діяльності, вказати найбільш оптима­льні з них. Філософія, як методологія пізнання і соціальної дії, окреслює магістральні шляхи розвитку суспільства, визначає основні тенденції духовно-практичного осягнення світу, постій­но актуалізує докорінні проблеми людини і буття на шляхах утвердження високих загальнолюдських цінностей.

Суттєвою функцією філософії є пізнавальна. Теорія пізнан­ня, гносеологія - розділ філософії, в якому досліджуються про­блеми джерела, форм, можливостей, вірогідності та істинності пізнання і критерії форм останніх. Найважливішими критерія­ми теорії пізнання є категорії форм чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного пізнання в науці: істина, помилка, абстракція, узагальнення та ін. Хоча теоретико-пізнавальна проблематика почала розроблятись ще в античній філософії, чітко відокремлено вона була поставлена у філософії Нового ча­су.

Контрольні запитання:

1. Які джерела та особливості філософського знання?

2. У чому полягає сутність картини світу?

3. Яка структура та основні функції філософії?

4. Які основні історичні типи світогляду?

5. Які основні структурні елементи світогляду?

Тема II. Філософія Стародавнього світу та Середньовіччя

1. Філософія Стародавнього сходу.

2. Розвиток філософії у Стародавній Греції.

3. Середньовічна філософія.

Література:

1. Брайчевський М. Середньовіччя і сучасність / Наука і куль­тура. Україна. - 1989.- №23.

2. Кессиди. Об одной особенности менталитета древних греков //Вопросы философии. - 1996.- №2.

3. Філософія: Навчальний посібник /І.Ф. Надольний та ін. -К.: Вікар. - 1997. - С. 31-57.

4. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. - М.:

Высш. школа. -1981.

5. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней й средневековой философии. - М.: Высш. школа. - 1991.

6. Відповідні статті у філософських словниках та енциклопе­дії.