- •Тема і. Філософія, її проблематика та функції
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання
- •2. Світогляд, його суть і структура
- •3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- •4. Соціальні функції філософії
- •Контрольні запитання:
- •Тема II. Філософія Стародавнього світу та Середньовіччя
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія Стародавнього сходу
- •2. Розвиток філософії у Стародавній Греції
- •3. Середньовічна філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема III. Європейська філософія XV - XIX ст.
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •2. Німецька класична філософія
- •3. Філософія марксизму
- •4. Українська філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема IV. Західна філософія XX ст.
- •Література:
- •1. Криза класичної філософії
- •2. Сучасні філософські течії та школи
- •Контрольні запитання:
- •Тема V. Новітні сфери філософування
- •Література:
- •1. Філософія постмодерну та діалогу
- •2. Екофілософія
- •3. Що чекає філософію
- •Контрольні запитання:
- •Тема VI. Філософське розуміння світу
- •Література:
- •1. Філософське розуміння буття
- •2. Матерія
- •3. Спосіб та форми існування матерії
- •Контрольні запитання:
- •Тема VII. Свідомість
- •Література:
- •1. Виникнення і природа свідомості
- •2. Структура свідомості, її основні рівні
- •Контрольні запитання:
- •Тема VIII. Проблема людини в філософії
- •Література:
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині
- •3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •Контрольні запитання:
- •Тема iх. Діалектика: принципи і категорії
- •Література:
- •1. Сутність діалектики та її принципи
- •2. Категорії діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема X. Діалектика: закони та альтернативи
- •1. Закони діалектики
- •2. Альтернативи діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема XI. Гносеологія
- •Література:
- •1. Природа та структура пізнавальної діяльності
- •2. Поняття практики, її структура
- •3. Методи та форми наукового пізнання
- •Контрольні запитання:
- •Тема XII. Соціальна філософія як осмислення суспільного буття
- •Література:
- •1. Суспільство як самоорганізована система. Основні філософські концепції пояснення суспільного розвитку
- •2. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
- •3. Стихійне і випадкове у розвитку суспільства та свобода людини
- •Тема XIII. Природні умови суспільного буття.
- •Література:
- •1. Поняття природи. Погляд на природу в історії філософської думки
- •2. Природа і суспільство
- •3. Сучасні екологічні і демографічні проблеми та шляхи їх вирішення
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIV. Суспільне виробництво та суспільний прогрес
- •Література:
- •1. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація виробництва. Структура суспільного виробництва
- •2. Проблема прогресу і періодизації суспільного розвитку
- •Контрольні запитання:
- •Тема XV. Філософський аналіз соціальної структури суспільства
- •Література:
- •1. Поняття соціальної структури суспільства та й основні елементи
- •2.Етносоціальді процеси в системі суспільних відносин
- •3. Функція організації дозвілля і відпочинку. Вільний час
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVI. Філософські аспекти політичної сфери суспільного буття
- •Література:
- •1. Політика як вид діяльності. Політика і влада
- •2. Політична система суспільства
- •3. Держава як соціальний університет політичної влади
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVII. Духовне життя суспільства
- •Література :
- •1. Поняття "дух", "душа", "духовність", "ментальність"
- •2. Цінності як ядро духовного світу людини
- •3. Суспільна свідомість та й рівні
- •4. Форми та функції суспільної свідомості
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVIII. Цінності і їх роль в житті суспільства та людини
- •Література:
- •1. Природа цінностей
- •2. Типологія ціннісних орієнтацій
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIX. Культура і цивілізація
- •Література:
- •1. Сутність, зміст і функції культури
- •2. Співвідношення культури і цивілізації
- •3. Соціальне прогнозування
- •40002, М. Суми, вул. Роменська, 87
4. Українська філософія
Українська філософія формувалася на підставі первісних міфологічних та релігійних уявлень. Праукраїнці вірили в безліч надприродних істот та божеств, що відображали явища природи. Від цього сама природа для автохтонного населення була головною умовою не лише життя та захисту, а й часткою особистого існування. Тому для українців поняття рідного краю, батьківщини завжди було і. є особливо цінними. Запроваджене з середини IX ст. православ'я несло аскетичне світоуявлення, але воно ні тоді, ні пізніше не побороло до кінця традиційного світоуявлення, проте сприяло формуванню державності, розгорненню духовної культури, освіти, донесло до праукраїнців подих високої старогрецької філософської думки. В патристиці Київської Русі з'явилися власні філософські роздуми (Іларіон Київський, Данило Заточеник та ін.) щодо сенсу людського життя. Перші світські твори: "Бджола", "Повчання Володимира Мономаха дітям" і, особливо, "Слово о полку Ігоревім", формували переконання щодо необхідності суспільної згуртованості та громадянської відповідальності.
Розбрат князів і монгольська навала з 1239 р. зупинили розквіт української філософської думки, але вже з другої половини XV ст. з'являються твори українців (Ю.Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського, І.Вишенського) з філософськими роздумами про світ, людину, її щастя, суспільний устрій та ін. Поштовх цим думкам надав культурно-освітній осередок у м. Острозі (1576-1639), що розвивав українську культуру і освіту на тодішньому західноєвропейському рівні.
Різким опором національному і духовному поневоленню став братський рух, що розгорнувся в XVII ст. і символізував відродження в народі власної гідності, своєї культури та її осередку - філософського осмислення світу і себе в ньому.
Класична українська філософія сформувалася в Києво-Могилянській академії (1632-1817), де її викладали професори І.Гізель, Ї. Кроковський, М. Козачинський, О. Дубневич, Г. Кониський та ін., спираючись на досягнення тодішньої західноєвропейської філософії. Архівні джерела вказують на досить чітке розмежування в академії філософії і богослов'я, своєрідне тлумачення теорії пізнання, наявність діалектики, глибоке соціальне звучання філософських курсів. Недаремно багато випускників академії виступали за незалежність України. Так, Ю.Немирич та П.Орлик обґрунтували це теоретично, а І.Виговський, І.Мазепа, Д.Нечай та інші спробували здійснити практично.
Ціла плеяда випускників академії сказала своє вагоме слово і в царині філософії. Найкращим з них був Г.Сковорода (1722-1794) - філософ, поет, перекладач, митець. Онтологічне його погляди будувалися на біблійній основі, а етичне та аксіологічне вчення є дуже сучасним. Його оспівування людини праці, природи добра та людяності і сьогодні слугують взірцем істинно філософських міркувань. Сучасник Сковороди, теж випускник академії, Я. Козельський (1729-1793) поширював гуманістичні ідеї, боровся за соціальну справедливість, розповсюджував наукові знання.
Особливо сильного звучання українська соціальна філософія набула завдяки кирило-мефодіївцям - Т.Шевченку, М.Костомарову, П.Кулішу, М.Гулаку, Б.Білозерському та ін. В "Законі Божому" кирило-мефодіївці глибоко обґрунтували українську національну ідею - український народ має історичне право на суверенне і незалежне життя. Її розгорнули культурно-просвітницькою діяльністю по всій Україні громадівці. Тому, незважаючи на постійні заборони Польщею, Австрією, Росією в Україні всього українського, серед народу поширювалися думки про свободу і власну державність.
Глибоко філософський зміст мають праці далеко до кінця не вивчених П.Юркевича, С.Подолинського і, як не дивно, навіть І.Франка. Останній у суто філософських творах "Що таке поступ?", "Мислі о еволюції...", "Про соціалізм" та багатьох інших висунув ідеї, що випередили свій час і є актуальними сьогодні. Такими є думки про "хвилі прогресу", а теорія розбудови демократичного суспільства мала б бути в основі сьогоднішнього становлення української державності.
Навіть в радянські часи українська філософська думка зуміла зберегти певну оригінальність, не кажучи про творчість представників діаспори: Д.Чижевського, філософів-державників Д.Донцова, В.Липинського, І.Мірчука та ін. Сьогодні ця думка хоча і повільно, але неухильно розгортаючись, невпинно наближається до рівня світової.
Таким чином, українська філософія має багату історичну традицію і суттєвий філософський доробок, завдяки чому займає гідне місце серед інших національних філософій.