Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен з ІДПЗК.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
232 Кб
Скачать
  1. Механізм якобінської диктатури та її законодавство.

Сам механізм якобінської диктатури відзначався простотою і чіткістю. Найвищим органом державної влади залишався Конвент, якому надавалися законодавчі повноваження. Він же зосередив і всю верховну виконавчу владу. Тим самим було конституйовано, що революційний уряд не знає поділу влади. Управління країною здійснювалося за допомоги різних комітетів і комісій (рис. 10).

Робочим ядром влади, її штабом, центром управління став комітет громадського порятунку, який здійснював урядову владу в системі революційно-демократичної диктатури. Його склад у кількості від 9 до 16 осіб щомісячно переобирався Конвентом. Він посідав провідне місце серед інших комітетів і мав досить широкі повноваження - від дипломатичних до адміністративних. Комітет очолював М. Робесп'єр.

Структурною частиною революційного уряду був комітет громадської безпеки, який теж обирався Конвентом і щомісячно перед ним звітував. Він підпорядковувався комітету громадського порятунку, керував поліцією і вів боротьбу з контрреволюцією. Роль комітету різко зросла після 17 вересня 1793 р., коли був прийнятий декрет "Про підозрілих". Він оголошував підозрілими всіх, хто не міг надати достатніх доказів своєї революційності, або тих, хто не міг довести, на які кошти він живе. Декрет предписував арештовувати всіх підозрілих. Якщо на них мали обвинувачувальні матеріали, арештовані підлягали суду. Якщо ж їх не було, такі особи залишалися під арештом на невизначений термін.

У системі органів якобінської диктатури важливу роль відігравав революційний трибунал. Він був створений жирондистським Конвентом ще навесні 1793 р., але знаряддям революційного терору став з осені того самого року. Судді, присяжні засідателі, громадські обвинувачі призначалися Конвентом. Процедура судочинства в трибуналі характеризувалася спрощеністю і швидкістю. До 10 червня 1794 р. за вироком революційного трибуналу було страчено 2607 осіб.

10 червня 1794 р. Конвент прийняв декрет "Про ворогів народу", який ще більше спрощував судову процедуру. Відкидалися будь-які демократичні основи судочинства. Звинувачений допитувався лише на судовому засіданні у присутності присяжних і публіки. Він позбавлявся права на захист. При винесенні вироку присяжні керувалися лише власною совістю і "революційною свідомістю". За злочини, які підлягали суду революційного трибуналу, виносився виправдувальний вирок або смертна кара. За цим декретом за 48 днів диктатури було страчено 1350 осіб.

Під час революції склалося у своїх головних рисах буржуазне право, яке закріпило нові виробничі відносини у суспільстві. Наріжним каменем правової системи став інститут приватної власності.

Він пронизує обидві Декларації, дві Конституції (1791 р. та 1793 р.). В основу зобов'язального права покладені принципи свободи і рівності, зокрема свободи договірних відносин і формальної рівності сторін в договорах.

У сфері кримінального права відбулися суттєві зміни. На основі висунутих в Декларації 1789 р. прогресивних принципів кримінального права був виданий перший кримінальний кодекс. Він встановив суворі санкції за зазіхання на приватну власність. Всякий виступ проти існуючого порядку, проти влади супроводжувався тяжкою карою, яка нерідко мала публічно-залякувальну форму. Були зроблені перші кроки у напрямі реорганізації судової системи: встановлений єдиний для всіх громадян світський суд; всі інститути інквізиційного феодального процесу ліквідовувалися; закріплювалася презумпція невинуватості.