Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен з ІДПЗК.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
231.85 Кб
Скачать
  1. Війна за незалежність у північноамериканських колоніях як своєрідна американська революція.

У квітні 1775 р. розпочалася війна за незалежність колоній - своєрідна американська революція. Всі прогресивні кола Європи гаряче співчували американським повстанцям. Велику підтримку їм надали Франція та Іспанія - давні суперники Британської імперії. Немаловажну роль відіграла нейтральна позиція Росії, яку Англія намагалася втягнути у війну на своєму боці. Російська імперія ініціювала укладення так званого "збройного нейтралітету" (1780 p.), який значно утруднив морську блокаду колоній англійцями. Під смугастим прапором колоністів1 зібралися вірджинський плантатор Вашингтон, француз Лафайєт, поляк Костюшко, ірландець Монтгомері та інші. Армія повстанців збільшилася до півмільйона солдатів, що, врешті-решт, призвело до перемоги колоністів. Відповідно до мирного договору, підписаного у Версалі 9 вересня 1783 року, Англія визнала незалежність 13 колоній, залишивши за собою Канаду.

Американській революції були властиві певні особливості, які відрізняли її від європейських буржуазних революцій. По-перше, вона відбулася на території, яка не знала феодалізму як суспільно-економічної формації. Тому історія державності США розпочалася на більш сприятливій основі, ніж історія буржуазного суспільства у Старому Світі. Значну роль відіграло і те, що потік колоністів складався переважно з чисто буржуазних елементів: підприємців, купців, лихварів, ремісників. Американське суспільство революційного періоду не знало потомственої аристократії, поміщиків і кріпаків, державної бюрократії, придворної камарильї, цехів, гільдій, привілейованого духовенства та інших соціально-класових прошарків феодальної Європи.

По-друге, американське суспільство було в цілому демократичним за своїм духом, настроями і переконаннями. Соціальні суперечності тут були не такими загостреними, як у Європі. По-третє, революція переслідувала національно-визвольну мету, будучи подібною в цьому до революції в Нідерландах у XVI ст.

І хоча американська революція залишила недоторканною рабовласницьку систему Півдня, практично не зачепила відносини власності, ліквідувавши лише залишки феодалізму у поземельних відносинах, все ж не можна заперечити її великого досягнення - завоювання незалежності, створення єдиної федеративної республіки, конституційну і правову інституціоналізацію буржуазно-демократичних прав і свобод.

  1. «Декларація незалежності», 4 липня 1776 р.

Значний вплив на хід революційних подій справила Декларація незалежності, затверджена Третім континентальним конгресом 4 липня 1776 р. (автор - Т. Джефферсон). У ній:

- колишні колонії проголошувалися "вільними і незалежними штатами";

- заявлено про повне звільнення штатів від підданства британській короні і розрив будь-якого політичного зв'язку між колоніями і метрополією;

- проголошується рівність і невід'ємність прав людини, дарованих їй природою.

Проголошення Декларацією колишніх колоній "вільними і незалежними штатами" означало появу на американському континенті 13 незалежних суверенних держав. І хоча в першій тезі Декларації вживається термін "Сполучені Штати Америки", це не означало, що йдеться про державу як суб'єкт міжнародних відносин.

Ідеологи американської революції - Т. Джефферсон, Б. Франклін, Т. Пейн - були, безумовно, талановитими мислителями і державними діячами, які віддзеркалили в Декларації одну з найважливіших ідей державотворення Нового часу - ідею громадянського суспільства: "Ми дотримуємося цих істин..., що всіх людей створено рівними, що вони наділені їхнім Творцем певними невід'ємними і непорушними правами, між якими є життя, воля і пошуки щастя; що для забезпечення цих прав людьми засновуються уряди, котрі виводять свою владу із згоди з підвладними; що, коли якась форма правління стає згубною для цієї мети, право народу відмінити або скасувати її й заснувати новий уряд... Коли довга низка зловживань та утисків виказують намір призвести їх під цілковитий деспотизм, - їхнє право, "їхній обов'язок повалити такий уряд і вжити нових запобіжних заходів для своєї безпеки в майбутньому".

Юридично Декларація являє собою самостійний документ. Вона не є частиною Конституції США, хоча нерідко друкується разом з нею, не є джерелом права ні для федерального уряду, ні для Верховного Суду, ні для інших державних установ. Однак політичні та юридичні принципи, закладені в ній, стали тим революційним лозунгом, під яким було завершене визволення з-під британського гніту. Невипадково Декларацію називають "першою декларацією прав людини".