- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
Промислові тверді каталізатори звичайно не є індивідуальними речовинами. Вони являють собою, як правило, складну суміш, яка називається контактною масою. У контактній масі одні речовини є власне каталізаторами, а інші служать активаторами (модифікаторами) і носіями.
Активаторами, або промоторами, називають речовини, що підвищують активність основного каталізатора. Активація може відбуватися внаслідок хімічної взаємодії добавок з каталітичною речовиною з утворенням продуктів, що мають підвищену каталітичну активність. Добавки можуть утворювати з каталізатором тверді розчини з електронною структурою, відповідною більшій каталітичній активності. Іноді активатор збільшує поверхню каталітично активної речовини або підвищує термостійкість каталізатора, а іноді служить захистом основного каталізатора від дії контактних отрут.
Носіями або трегерами називають термостійкі, міцні, пористі речовини, на які осадженням з розчину або іншим способом наносять каталізатор. Нанесення каталітичних речовин на пористий носій забезпечує їх тонке диспергування, створює велику питому поверхню при оптимальних розмірах пор і підвищує термостійкість -каталізатора. Крім того, досягається економія дорогих каталітичних речовин, таких, як платина, паладій, срібло і ін. Носій звичайно впливає і на активність каталізатора, діючи як активатор. Як носій найчастіше застосовують оксид алюмінію, силікагель, синтетичні алюмосилікати, каолін, азбест, різні солі, активоване вугілля.
До промислових каталізаторів ставляться такі основні вимоги: висока активність, стійкість до дії контактних отрут, селективність, стабільність у роботі, достатня теплопровідність, термостійкість, механічна міцність, низька вартість. До каталізаторів для реакторів з киплячим шаром ставиться додаткова вимога – висока зносостійкість зерен при ударах і терті один до одного, до стінок реактора і теплообмінних пристроїв.
Активність і інші властивості каталізатора залежать від його хімічного складу і пористої структури, а також розміру зерен. Зерна контактної маси звичайно пронизані дрібними порами, що створюють активну поверхню, яка, як правило, у декілька сотень разів більша від зовнішньої поверхні зерен. Поверхня одиниці маси або об'єму зерен для більшості промислових каталізаторів становить від декількох десятків до декількох сотень м2/г. Властивості каталізаторів залежать від способу їх приготування.
Основні способи приготування каталізаторів
1. Осадження гідроксидів або карбонатів з розчинів їх солей спільно з носієм або без носія з подальшим формуванням і прожарюванням контактної маси.
2. Змішування і пресування порошків з отриманням змішаних каталізаторів з активаторами і носіями, а також з в'яжучими речовинами.
3. Сплавлення декількох речовин (металів або оксидів) з подальшим відновленням металів з оксидів воднем. Іноді каталізатор готують у вигляді тонких сіток зі сплавів різних металів (платино-палладієво-родієві сітки для окиснення амоніаку).
4. Просочення пористого носія розчином, що містить каталізатор і активатор, з подальшим сушінням і прожарюванням. До каталізаторів даного типу належать металеві, оксидні, солеві, кислотні та основні.
Як каталізатори застосовують також деякі мінерали і суміші їх, наприклад алюмосилікати, оксиди заліза, боксити і т. ін.
