2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва

Основними показниками, якими характеризується техніко-економічна ефективність і доцільність кожного раціонального технологічного процесу, є:

• витрата сировини і енергії на одиницю продукції;

• вихід і якість продукції;

• інтенсивність процесу;

• капітальні витрати на організацію виробництва;

• собівартість продукції.

Вирішальне значення для раціонального ведення виробництва та створення правильного сталого технологічного режиму має організація праці і управління виробництвом, а також здійснення швидкого і систематичного контролю виробництва. Для забезпечення високої економічності у хімічній промисловості на сучасному етапі її розвитку необхідно при здійсненні технологічного процесу систематично і планомірно використовувати найбільш продуктивну техніку, здатну забезпечити максимальний випуск високоякісної продукції за одиницю робочого часу при найменших витратах.

Щоб обґрунтувати необхідність застосування нової техніки і технології, потрібно визначити ефект від їх застосування і витрати, пов'язані з цим.

Для оцінки нового технологічного "процесу "треба виявити його доцільність, порівнюючи такі основні техніко-економічні показники: вихід готової продукції; кількість відходів взагалі і таких, що їх можна використати; витрату палива та електроенергії на одиницю продукції; трудомісткість процесу; рівень механізації і автоматизації; тривалість процесу; корозійні властивості і вимоги до апаратурного оформлення; безпечність процесу та ін.

Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва, тісно пов'язані і випливають із загальних тенденцій технічного прогресу, тобто наскільки нові техніка та технологія збігаються із загальними тенденціями технічного прогресу у хімічній технології (зростання швидкостей реакцій, збільшення потужності машин і агрегатів, підвищення якості продукції, застосування нових матеріалів, використання нових методів при переробці сировини).

У хімічній промисловості зростання швидкостей процесів полягає в інтенсифікації виробництва. На певному етапі зростання швидкостей виникає невідповідність будови машин і апаратів з вимогами до них. Тому для того, щоб досягти зростання швидкостей процесів, потрібні перебудова методів і конструктивне вирішення завантаження та вивантаження, перехід від періодичних процесів до безперервних, розробка нових технологічних схем тощо.

Зростання потужностей веде до високої економічності виготовлення машин і апаратів. Так, збільшення потужності агрегату значно зменшує витрати матеріалів на одиницю потужності, затрати праці та експлуатаційні витрати. Наприклад, собівартість NH₃ при збільшенні потужності установки від 30 до 90 тис. т зменшується на 19 %, а до 180 тис. т – на 32 %. Збільшення потужностей агрегатів зменшує також кількість обслуговуючого персоналу. У хімічній промисловості потужність апаратури і установок дедалі зростає в усіх її галузях. Але, безумовно, зростання потужностей має свої технічні і економічні межі, пов'язані насамперед з конструктивними ускладненнями.

Підвищення якості і надійності – це одна з найважливіших ознак сучасної хімічної технології, пов'язана з підвищенням технологічної дисципліни.

Нові матеріали, які застосовуються у сучасній технології, повинні мати високу жаростійкість, міцність, бути стійкими проти корозії і одночасно легкими та гнучкими. Важливою вимогою сучасної технології є застосування нових методів обробки сировини. Нині відкриваються широкі можливості використання ультразвуку, опромінювання, радіації та інших фізичних методів впливу з метою підвищення економічності при переробці сировини і виготовленні високоякісної продукції.