- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
Процес спалювання S, яка не містить домішок As і Se, відбувається швидко і до кінця. Сірчистий ангідрид можна відразу ж спрямовувати на контактування для виробництва H2SO4 за "короткою" технологічною схемою.
Природну сірку, хоч у ній і немає домішок As та Se, треба очищати від мінеральних і органічних домішок, бо при їх спалюванні утворюється ряд продуктів і вода, яка з SO3 утворює туман H2SO4. У природній S, очищеній від органічних і мінеральних домішок, повинно бути не більш як 0,5 % золи, яка при спалюванні S виноситься з печі, засмічуючи форсунки і контактну масу. Для очищення природну S розплавляють і відстоюють при 140 °С протягом 60 год, після чого фільтрують. Чисту розплавлену S переробляють на H2SO4 за "короткою" технологічною схемою (рис. 11.6).
Розплавлена сірка самопливом надходить у збірник 1, який обігрівається парою, звідти насосом 2 подається у форсункову піч 3 для спалювання (рис. 11.6). Гази, що утворюються від спалювання чистої сірки, містять 11‑12 % SO2 і приблизно 11 % О2, температура їх 1000‑1100 °С. Для використання теплоти реакції сірчистий газ надходить у котел-утилізатор 4, розміщений безпосередньо за піччю, після чого розбавляється сухим повітрям до концентрації 7,5 % SO2. При температурі близько 440 °С він за допомогою повітродувки 9 входить у перший контактний шар п'ятишарового контактного апарата 5 (діаметром 8 і висотою 17,5 м). Після пароперегрівача 6 і виносного теплообмінника газ охолоджується від 600 до 450 °С і надходить у другий шар контактної маси, де нагрівається до 520 °С. У зовнішньому теплообміннику 7 газ охолоджується до 440 °С і надходить у третій і четвертий шари контактної маси, після яких охолоджується до 430 °С, сухим повітрям. З контактного апарата газ подається в ангідридні холодильники 8 і далі у сушильно-абсорбційне відділення для переробки за звичайною технологічною схемою (рис. 11.5) в H2SO4 або олеум.
Рис. 11.6. "Коротка" схема виробництва H2SO4 з S: 1 – збірник; 2 – заглибний насос; 3 – форсункова піч; 4 – котел-утилізатор; 5 – контактний апарат; 6 – пароперегрівач; 7 – теплообмінник; 8 – ангідридні холодильники; 9 – повітродувка
Сульфатну кислоту виробляють також з H2S, який добувають під час очищення промислових і коксових газів, газів нафтопереробки, газифікації твердого палива та ін. Сірководневі гази з вмістом 85‑98 % H2S використовуються для виробництва S або H2SO4 за "короткою" схемою або мокрим каталізом. Суть його полягає у тому, що утворений SO2 окиснюється на ванадієвому каталізаторі при наявності водяної пари.
Виробництво H2SO4 цим методом відбувається у три стадії:
спалювання H2S
2H2S + 3O2 = 2SO2 + 2H2O + Q;
окиснення SO2 до SO3;
конденсація SO3 та водяної пари з утворенням H2SO4.
Питання до розділу 11
1. Які властивості має сульфатна кислота і для чого її використовують?
2. Які сполуки є сировиною для сульфатно-кислотного виробництва?
3. Які сполуки входять до складу сульфітного газу?
4. Записати рівняння реакції для процесу випалювання колчедану.
5. Які чинники впливають на швидкість процесу випалювання колчедану?
6. Які печі використовують для випалювання колчедану?
7. В яких печах спалюють природну сірку?
8. Які каталізатори використовують при окисненні SO2 до SO3?
9. Які чинники впливають на ступінь окиснення SO2 до SO3?
10. Від чого залежить швидкість реакцій окиснення двооксиду сірки до триоксиду?
11. З яких стадій складається виробництво H2SO4?
12. Опишіть принципову схему виробництва H2SO4 контактним способом.
13. Як отримують H2SO4 з сірки і сірководню?
Розділ 12. ВИРОБНИЦТВО КАЛЬЦИНОВАНОЇ СОДИ
