- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
14.1. Основні електротермічні закони
В електротермічних процесах електрична енергія використовується переважно для виробництва теплоти, під впливом якого відбуваються хімічні реакції. Але у багатьох випадках одночасно відбуваються та електрохімічні процеси, як, наприклад, при виробництві рідкісних, легких, лужних і лужноземельних металів.
Електротермічні розрахунки провадять на основі закону Джоуля, за яким кількість виділеної змінним струмом теплоти визначається рівнянням:
Q = 0.293 Ul соs φ,
де: U – напруга, В; I – сила струму, А; – час, с; cos φ – коефіцієнт потужності.
Кількість теплоти, що виділяється у провіднику, залежить від електричного опору провідника R (Ом), який обчислюють за законом Ома:
Потужність печі W (Вт) визначають за таким рівнянням:
.
Чим менший кут зсуву фази φ, тим ближче до одиниці значення cos φ і тим вищий ступінь перетворення електричної енергії у теплову.
Електричні печі мають ряд істотних переваг: можливість досягати високих температур у малому об'ємі печі, велику швидкість нагрівання, виділення теплоти у самому матеріалі, що підлягає нагріванню, відсутність забруднення матеріалу продуктами горіння палива, найширша можливість автоматизації процесу, високий к. к. д. установок.
Електричні печі поділяються на печі опору, дугові, комбіновані та індукційні.
У печах опору прямого нагрівання (рис. 14.1, а) провідником струму є матеріал, який підлягає обробці і має великий опір.
Рис. 14.1. Печі опору: а – прямого нагрівання; б – непрямого нагрівання
У печах опору непрямого нагрівання (рис. 14.1, б) струм проходить через дротяний, стрічковий або стрижневий провідник з великим опором і виділена при цьому теплота передається матеріалу теплопередачею або випромінюванням.
У дугових печах прямого нагріву електрична дуга утворюється між електродами у масі самого матеріалу, що нагрівається.
У дугових печах непрямого нагріву (рис. 14.2) електрична дуга утворюється між двома електродами і матеріал нагрівається внаслідок теплоти випромінювання. У комбінованих печах (рис. 14.3) нагрівання матеріалу здійснюється завдяки утворенню електричної дуги і внаслідок проходження електричного струму через твердий або розплавлений матеріал. Це трифазні печі змінного струму, які за своєю конструкцією, формою перетину і відповідним розміщенням електродів поділяються на круглі, еліптичні і прямокутні. У великих електричних печах електроди автоматично опускаються у міру згоряння і безперервно нарощуються без припинення роботи печі.
Електротермічні процеси широко використовують у металургійній промисловості при виробництві спеціальних сталей, феросплавів, кольорових і рідкісних металів, для добування фосфору, кальцію ціанаміду, кальцію карбіду та інших карбідів, при виплавлянні кварцового скла, кислото- і вогнетривких матеріалів та ін. Особливого значення набувають електротермічні процеси у металургії рідкісних металів для виробництва високочистих металів і сплавів, а також у технології органічного синтезу.
|
|
Рис. 14.2. Дугова піч непрямого нагрівання: 1 – кожух; 2 – електроди; 3 – матеріал, що нагрівається; 4 – теплоізоляція |
Рис. 14.3. Комбінована електрична піч: 1 – труби для відсмоктування газів; 2 – отвори для завантаження матеріалу; 3 – склепіння; 4 – електроди; 5 – електродотримачі; 6 – стальний кожух |
