- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
Важливе місце серед електротермічних процесів посідає електротермічна сублімація фосфору з природних фосфатів. Цей спосіб полягає у тому, що при 1500–1600 °С SiO2 заміщує Р2О5 в його сполуках, а наявний тут вуглець відновлює Р2О5 до фосфору.
Сублімація фосфору здійснюється в електропечах або у печах типу домен, куди завантажується суміш з кусків фосфату, піску або подрібненого кварцу і коксу чи антрациту. При відповідній температурі відбувається процес сублімації який можна зобразити такою сумарною реакцією:
2Ca3(PO4)2 + nSiO2 + 10С = Р4 + 10СО + 6СаО ∙ nSiO2 – Q.
Залежно від складу шихти значення п змінюється від 4 до 7. При п=6 реакція відбувається з поглинанням 3557 кДж теплоти на 1 моль Р4.
Крім основної реакції у печі відбуваються також реакції відновлення заліза:
Fe2O3 + 3С = 2Fe + 3СО.
Відновлене залізо реагує з фосфором, утворюючи ферофосфор:
2Fe + Р = Fe2P.
Тому у нижній частині печі разом з рідким шлаком збирається рідкий фосфористий чавун (ферофосфор). Через нижню льотку періодично випускається з печі рідкий сплав, а зверху безперервно відводяться пари фосфору і гази. Після електрофільтрів парогазова суміш охолоджується, і пари фосфору конденсуються під водою у білий фосфор. Рідкий фосфор, що утворюється внаслідок сублімації, перекачують насосами на склад і у цистерни для транспортування або переробляють тут же на заводі у фосфатну кислоту. Білий фосфор через його отруйність і здатність самозайматись широкого застосування не знаходить. Тому основну його масу переробляють на червоний фосфор – найбільш стійку алотропічну видозміну. Для цього білий фосфор поміщають у закритий обертовий барабан і поступово нагрівають. Оскільки леткість парів білого фосфору дуже висока, то спочатку нагрівають його до 270‑280 °С і тільки після того, як значна частина білого фосфору перетвориться у червоний, температуру підвищують до 330‑340 °С. Процес перетворення білого фосфору у червоний – екзотермічний триває 40‑60 год. Галогени дещо прискорюють цей процес. Для очищення червоного фосфору від білого його обробляють розчином лугу, який реагує тільки з білим фосфором.
Виробництво термічної фосфатної кислоти з фосфору здійснюють у спеціальних колонах, футерованих кислототривкою керамікою, двома способами. За першим (одноступеневим) способом гази, що виходять з печі для виробництва фосфору, спалюють повністю. За другим (двоступеневим) – фосфор спочатку відділяють конденсацією, а потім спалюють. Розплавлений фосфор подається у форсунки з хромонікелевої сталі і розпилюється повітрям, яке подається з надлишком у два-три рази проти стехіометричної кількості, потрібної для реакції:
2Р2 + 5О2 = 2Р2О5.
Надлишок повітря дає змогу уникнути утворення нижчих оксидів фосфору. Кількість води, що впорскується для утворення кислоти, розраховується так, щоб утворювалась приблизно 90 %-на ортофосфорна кислота:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4.
Кислота виводиться у гумовані стальні збирачі, футеровані кислототривкими плитами. У башті заввишки 10 м, діаметром 2,5 м виробляють за добу близько 38 т 100 %-ої фосфатної кислоти, переробляючи 12 т фосфору.
Окиснення фосфору можна вести водяною парою за такими рівняннями реакцій:
Р2 + 5Н2О = P2O5 + 5Н2,
або
P2 +8H2O=2Н3РO4 + 5Н2.
Ці процеси відбуваються при високих температурах (близько 1000 °С) і наявності каталізаторів. Водень, що утворюється під час окиснення фосфору, можна використовувати для виробництва NH3. Виробництво фосфатної кислоти термічним способом дає змогу добувати чисту кислоту будь-якої концентрації (до 100 %).
Питання до розділу 14
1. Які процеси називаються електротермічними?
2. На основі якого закону проводяться електротермічні розрахунки?
3. Які переваги електричних печей?
4. Дати характеристику основних типів електричних печей.
5. Описати технологію виробництва кальцію карбіду.
6. Як отримують кальцію ціанамід?
7. Як отримують фосфор?
8. Описати виробництво фосфатної кислоти з фосфору.
Розділ 15. ОСНОВНІ ВИРОБНИЦТВА У ХІМІЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ДЕРЕВИНИ
