- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
14.2. Виробництво кальцію карбіду
Для виробництва кальцію карбіду використовується вапно, антрацит, кокс або їх суміші, які не повинні містити домішок фосфору і сірки, тому що фосфор утворює вибухо- і отруйно-небезпечний фосфін, а сірка – сірководень. Кількісне співвідношення сировинних матеріалів пов'язане з якістю добутого кальцію карбіду. Із збільшенням у шихті вуглецю збільшується літраж карбіду, але зменшується його вихід, при збільшенні у шихті вмісту вапна, навпаки, зменшується літраж карбіду.
Кальцію карбід утворюється при відновленні СаО вуглецем:
СаО + 3С = СаС2 + CO + 452 кДж.
Реакція починається при 1700‑1800 °С, але уже при 2200 °С кальцію карбід розкладається і випаровується, тому процес ведуть при температурах, близьких до 2000 °С. Процес здійснюється у великих електропечах при напрузі струму 50‑90 В. Потужність печей досягає 50 000 кВт і більше, при густині струму 10 А/см2 електрода і більше. У карбідних печах застосовують комбіноване нагрівання шихти дугою та опором, у безперервно діючих печах з електродами, які самі спікаються. Періодично через льотку з печі випускається розплавлений кальцію карбід у виливниці або обертові барабани, які ззовні охолоджуються водою. На 1 т карбіду утворюється 150‑250 м3 газу, до складу якого входить у середньому близько 65 % CO, 15 % Н2, 4 % СО2, 0,5 % О2 і решта N2. Ця газова суміш використовується у промисловості органічного синтезу або як горючий газ. На 1 т кальцію карбіду витрачається у середньому 900‑950 кг вапна, 600‑650 кг коксу, 20-40 кг електродів і 3000‑3200 кВт·год електроенергії. Кальцію карбід кристалізується у вигляді безбарвних кристалів, але технічний продукт має темно-сірий колір з різними відтінками залежно від його чистоти.
Якість кальцію карбіду визначають кількістю літрів ацетилену (літражем) при нормальних умовах, який утворюється від розкладання 1 кг кальцію карбіду. Літраж хімічно чистого кальцію карбіду становить 346,8 л/кг, а технічного – змінюється у межах 230‑280 л/кг. До останнього часу кальцію карбід був основною сировиною для добування ацетилену, який утворюється за реакцією
СаС2 + 2Н2О = С2Н2 + Са (ОН)2 + Q.
З кальцію карбіду виробляють також кальцію ціанамід та ціанід, його застосовують у металургії як розкислювач.
14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
Кальцію ціанамід застосовують як азотне добриво та як дефоліант, наприклад для завчасного опадання листя бавовнику перед збиранням бавовни. З кальцію ціанаміду добувають також ціаніди, амоніак, диціандинамід H2C2N2, який застосовується при виробництві меламінових пластмас, вибухових речовин, фармацевтичних препаратів та ін.
Кальцію ціанамід добувають азотуванням подрібненого кальцію карбіду у печах різної конструкції за реакцією
СаС2 + N2 = CaCN2 + C + 293 кДж.
Технічний продукт чорного кольору містить, як це видно з рівняння реакції, вуглець, що виділяється у процесі реакції.
Кальцію ціанамід виробляється у печах періодичної і безперервної дії. Перші з них – це металеві циліндри, футеровані вогнетривкою цеглою, в які завантажується подрібнений кальцію карбід. У центрі маси встановлюєтеся електрод для нагрівання суміші до початку реакції при 800 °С, а далі реакція здійснюється автотермічно. Маса дуже розігрівається і приблизно через добу процес закінчується. Після охолодження з печі виймають гарячий блок чорного кальцію ціанаміду, який подрібнюють, добавляють до нього води для розкладання залишків кальцію карбіду, обробляють олією, щоб ціанамід не розпилювався, і відправляють на склад.
Печі безперервної дії є канальними або тунельними печами. Це довгий канал з рейками, в одному напрямку якого повільно рухаються платформи з карбідом, а у протилежному пропускається N2. У зоні нагрівання відбувається азотування, яке закінчується під час руху платформи. Платформа виходить з каналу з застиглим блоком ціанаміду.
Рис. 14.4. Поздовжній (а) і поперечний (б) розріз тунельної печі: 1 – канали для подачі повітря до пальників; 2 – пальники; 3 – вагонетки з виробами; 4 – закрив з піску; 5 – димохід
