- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
Суть економічного ефекту в отриманні додаткових економічних результатів: зростання національного доходу, продуктивності праці, ресурсозбереження.
Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в загальних показниках на очікувальний об'єкт впровадження.
Очікуваний економічний ефект визначається в процесі проведення наукового дослідження на основі прогнозування термінів впровадження отриманих результатів у виробництво. Очікуваний ефект розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від 5-ти до 10-ти років від початку їх впровадження у виробництво.
У прикладних темах застосовують показник перспективності (П), в основу якого покладено економічні показники:
П=V * С* Рн* Рв* √T) / (Зн + 3д +Зр)
де
V - обсяг продукції після впровадження результатів теми;
С - вартість одиниці продукції, грн;
Рн - імовірність наукового успіху в розробці теми;
Рв - імовірність впровадження наукових розробок;
Т - тривалість виробничого впровадження в роках;
Зн - затрати на наукове дослідження, грн;
Зд - затрати на дослідне і промислове освоєння;
Зр - щорічні затрати на виробництво продукції, грн.
Чим вищий показник перспективності (П), тим перспективніша тема, що планується до розробки.
Показник перспективності теми можна визначити і за такою формулою:
П = Ео/ Зн(1-Рр)
де Ео - загальний очікувальний економічний ефект;
Рр - імовірність ризику.
У формулах (1,2) Рн, Рв і Рр - величини прогнозні. Вони встановлюються на основі наукових прогнозів.
Фактичний ефект визначається після впровадження наукових результатів у виробництво і має конкретний характер. Розрахунок економічного ефекту ведеться за фактичними витратами на дослідження і впровадження з урахуванням економічних показників галузі, де ці результати впроваджено.
Існує багато методик визначення економічної ефективності в різних галузях, але всі вони зводяться до того, що основною оцінкою реальної економічної ефективності НДР за рік виступає коефіцієнт економічної ефективності, який визначається за формулою:
Кеф= Е/В
де Е, В - відповідно сума реального економічного ефекту від впровадження результатів НДР за рік і загальна сума затрат на НДР за цей же період, тис. грн.
68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
Впровадження- це процес передачі замовнику наукової продукції у вигляді звітів, аналітичних записок, інструкцій, методичних рекомендацій і вказівок, технічних умов, технічних завдань у зручному для реалізації вигляді, що забезпечує техніко-економічний або соціальний ефект.
Наукові результати – нові знання, отримані в ході виконання наукового дослідження. Мають відповідати таким вимогам:
-актуальність досліджуваної проблеми;
-новизна;
-однозначність, конкретність формулювань і визначень;
-достовірність;
-точність виконання розрахунків;
-повторюваність у процесі експерименту;
-практична значущість.
Наукові результати мають пройти апробацію, бути опубліковані у спеціальних наукових джерелах, мати відповідні рецензії та документально підтверджені щодо впровадження.
Напрямами впровадження результатів НДР є методичні розробки і рекомендації, які можуть бути використані в навчальному процесі або в умовах виробництва.
Замовниками можуть бути різні управління і департаменти міністерств, відомств, підприємства, асоціації, корпорації, холдинги, науково-дослідні установи тощо. Підрядником – науково-дослідною організацією, яка виконує НДР з підрядною двосторонньою угодою, мають бути запропоновані пропозицій та рекомендації для впровадження. Умови договору мають містити технічні умови, технічне завдання, проектну документацію, методичні вказівки тощо. Передача замовнику кінцевої наукової продукції оформлюється відповідними документами – актом впровадження результатів НДР, копіями документів, які підтверджують ефект впровадження розробок за офіційними формами Держкомстату України. В акті зазначаються: строки виконання, кошторисні і фактичні витрати, основні відомості про виконавців, терміни початку та завершення дослідження, апробація отриманих результатів, патентування та ліцензування винаходів та відкриттів, інформація про публікацію статей, монографій та ін.
Процес впровадження наукових результатів складається з 2х етапів: дослідно-виробничого впровадження та серійного впровадження (впровадження досягнень науки, нової техніки, інформаційних технологій).
Дослідне випробування здійснюється комісією за наказом замовника та погоджена з виконавцем. Результати експериментального впровадження оформлюються відповідними документами. За умови виявлення недоробок, виконавець виправляє їх. Після доопрацювань та усунення недоліків комісія складає акт впровадження результатів НДР за виконаною темо. Його підписує керівник організації замовника та виконавець.
Впровадження результатів НДД у практичні сфери завершується складанням пояснювальної записки, до якої крім акта впровадження і описів експериментального випробування додаються розрахунки економічної ефективності.
Використання результатів НД у навчальному процесі відбувається шляхом створення пропозицій щодо підготовки та перепідготовки спеціалістів за новими напрямами; розроблення нових і модернізація існуючих курсів лекцій, написання підручників, навчальний і навчально-методичних підручників, збірників задач, практикумів і тд. Найбільш поширеною формою впровадження наукових результатів є довідки про депонування звіту про наукову роботу, публікація статей у журналах і наукових працях ВНЗу, реферату в реферативних журналах.
