66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.

Економічна ефективність наукового дослідження є однією з його характеристик, яка відображає зниження витрат суспільної і живої праці на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджуються закінчені науково-дослідницькі роботи та дослідно-конструкторські розробки (НДР та ДКР). Економічна ефективність – це зростання національного доходу, підвищення продуктивності праці, якості продукції, зниження витрат на наукові дослідження.

Методологічні засади визначення економічної ефективності результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), нової техніки, інвестицій, капітальних вкладень, упровадження управлінських рішень повинні мати єдину основу. Ця єдність забезпечується спільними методами вимірювання результатів і витрат, одноразових і поточних витрат, врахування часових факторів, спільним критерієм економічної ефективності та принципами її визначення. Проте існують окремі види НДДКР, для яких характерні індивідуальні особливості, оскільки результат таких досліджень не зводиться до прямого економічного ефекту. У контексті такого розуміння ефективності НДДКР науковці розглядають такі її види, як економічну, а також соціальну і науково-технічну.

Економічна ефективність визначається у вартісних вимірниках показників живої та уречевленої праці у виробництві, яка одержана внаслідок використання результатів НДДКР та співставлення із витратами на виконані досліджень.

Відповідно до етапів проведення наукового дослідження та впровадження його результатів розраховують попередню, очікувану та фактичну ефективність.

Попередня економічна ефективність визначається при розробці техніко-економічного обґрунтування теми дослідження (ТЕО) і включення її до плану науково-дослідних робіт. Вона розраховується орієнтовано за укрупненими показниками на основі прогнозних обсягів упровадження результатів дослідження на конкретних підприємствах галузі.

Очікувану економічну ефективність визначають у процесі виконання НДДКР, керуючись прогнозними обсягами та термінами практичного впровадження досліджень. Очікувана ефективність є більш точною порівняно із попередньою, але вона може змінюватись через коригування обсягів упровадження. Вона розраховується на рік та більш тривалий період (інтегральний результат), який може становити до десяти років від початку впровадження нових матеріалів і до п’яти років для технологічних процесів, конструкцій, приладів.

Фактична економічна ефективність визначається після впровадження наукових досліджень у практику, але не раніше, ніж через рік після передачі замовнику. В основу її розрахунку закладаються фактичні витрати на наукові дослідження і їх впровадження на підставі конкретних вартісних показників підприємства (галузі), де впроваджені наукові результати. Фактична ефективність практично завжди дещо нижча за очікувану, оскільки очікувана розраховується орієнтовно дослідниками, іноді із завищенням. Фактичну визначає керівництво організації за місцем впровадження. Найбільш достовірно є саме фактична ефективність від впровадження наукової продукції.

Таким чином, економічна ефективність наукового дослідження виражається в економії витрат, пов’язаних із виконання досліджень і розроблень, отриманні ефекту у виробничій сфері завдяки використанню нової техніки і технології, вдосконаленню системи управління виробництвом, маркетингом, мотивації та інших результатів інноваційних дослідження.