- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
Економічна ефективність наукового дослідження є однією з його характеристик, яка відображає зниження витрат суспільної і живої праці на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджуються закінчені науково-дослідницькі роботи та дослідно-конструкторські розробки (НДР та ДКР). Економічна ефективність – це зростання національного доходу, підвищення продуктивності праці, якості продукції, зниження витрат на наукові дослідження.
Методологічні засади визначення економічної ефективності результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), нової техніки, інвестицій, капітальних вкладень, упровадження управлінських рішень повинні мати єдину основу. Ця єдність забезпечується спільними методами вимірювання результатів і витрат, одноразових і поточних витрат, врахування часових факторів, спільним критерієм економічної ефективності та принципами її визначення. Проте існують окремі види НДДКР, для яких характерні індивідуальні особливості, оскільки результат таких досліджень не зводиться до прямого економічного ефекту. У контексті такого розуміння ефективності НДДКР науковці розглядають такі її види, як економічну, а також соціальну і науково-технічну.
Економічна ефективність визначається у вартісних вимірниках показників живої та уречевленої праці у виробництві, яка одержана внаслідок використання результатів НДДКР та співставлення із витратами на виконані досліджень.
Відповідно до етапів проведення наукового дослідження та впровадження його результатів розраховують попередню, очікувану та фактичну ефективність.
Попередня економічна ефективність визначається при розробці техніко-економічного обґрунтування теми дослідження (ТЕО) і включення її до плану науково-дослідних робіт. Вона розраховується орієнтовано за укрупненими показниками на основі прогнозних обсягів упровадження результатів дослідження на конкретних підприємствах галузі.
Очікувану економічну ефективність визначають у процесі виконання НДДКР, керуючись прогнозними обсягами та термінами практичного впровадження досліджень. Очікувана ефективність є більш точною порівняно із попередньою, але вона може змінюватись через коригування обсягів упровадження. Вона розраховується на рік та більш тривалий період (інтегральний результат), який може становити до десяти років від початку впровадження нових матеріалів і до п’яти років для технологічних процесів, конструкцій, приладів.
Фактична економічна ефективність визначається після впровадження наукових досліджень у практику, але не раніше, ніж через рік після передачі замовнику. В основу її розрахунку закладаються фактичні витрати на наукові дослідження і їх впровадження на підставі конкретних вартісних показників підприємства (галузі), де впроваджені наукові результати. Фактична ефективність практично завжди дещо нижча за очікувану, оскільки очікувана розраховується орієнтовно дослідниками, іноді із завищенням. Фактичну визначає керівництво організації за місцем впровадження. Найбільш достовірно є саме фактична ефективність від впровадження наукової продукції.
Таким чином, економічна ефективність наукового дослідження виражається в економії витрат, пов’язаних із виконання досліджень і розроблень, отриманні ефекту у виробничій сфері завдяки використанню нової техніки і технології, вдосконаленню системи управління виробництвом, маркетингом, мотивації та інших результатів інноваційних дослідження.
