- •Вступ до спеціальності психолог, практичний психолог
- •Розділ і. Загальні засади курсу
- •1.1. Міфи про психологію та психологічну практику
- •Історичні аспекти розвитку і становлення психологічної науки та психологічної практики
- •Психологічна діагностика
- •Р.Іі. Професійна діяльність психолога Про професії і професіоналізм в цілому і про професійну психологію зокрема
- •2.1. Загальне уявлення про професію практичного психолога
- •2.2. Професійна і «любительська» практична психологія
- •Професійний психолог як вчений-дослідник
- •Основні завдання практичної психології
- •Структура та основні розділи практичної психології
- •Психопрофілактика і психогігієна Найважливіші завдання психопрофілактичної роботи
- •Психічне здоров’я як мета діяльності психологічної служби
- •Соціальне замовлення і завдання, що виникають перед практичним психологом при роботі з клієнтом
- •Психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і психологічний супровід
- •Психодіагностика як один з напрямів діяльності практичного психолога
- •Класифікація психодіагностичних методів, їх загальна характеристика і психологічне обгрунтовування
- •Загальне уявлення про психокорекцію як напрям практичної психології
- •Загальна характеристика методів і прийомів психокорекції
- •Теоретичні і методологічні основи психологічного консультування
- •Види і методи психологічного консультування
- •Стадії і прийоми консультування
- •Психотерапія в діяльності практичного психолога
- •Основні завдання немедичної психотерапії
- •Коротка характеристика основних психотерапевтичних напрямів
- •Поведінковий підхід
- •Загальне уявлення про групову психотерапію
- •3. Форми практичної психологічної роботи Порівняльний аналіз групової та індивідуальної форм психологічної роботи.
- •Психологічний тренінг як метод практичної психології
- •Основні види тренінгових груп в західній і вітчизняній практичній психології
- •4. Основні сфери діяльності практичних психологів
- •Основні проблеми та завдання психологічної служби у системі освіти
- •Уявлення про практичну психологію бізнесу, реклами і менеджменту
- •Психологічна допомога сім'ям
- •Специфіка психодіагностичної і психокорекційної роботи з сім'ями
- •«Малодоступні» сфери для практичного психолога
- •Деякі загальні питання діяльності практичного психолога Проблема оцінки ефективності діяльності практичного психолога
- •Практичний психолог як творець
- •Основи організації роботи психолога та його взаємодії з суміжними фахівцями
- •1. Основні варіанти розгляду складних психологічних проблем
- •Особливості організації ділових взаємостосунків
- •Проблема формування «команди» психологів-однодумців
- •Проблема самотності і «невизнаного генія» у психології
- •Розвиток особистості психолога у професії
- •1. Проблема «моделі фахівця» та індивідуального стилю діяльності психолога
- •Модель діяльності практичного психолога за Алленом – Абрамовою
- •Основні етапи розвитку психолога-професіонала та «кризи розчарування»
- •Проблема професійних деструкцій у розвитку психолога
- •Розвитку та саморозвитку психолого-професіонала Ідеал «природнього» розвитку психолога. Проблема дилетантизму у психології
- •Ідеал цілеспрямованого навчання та виховання психолога
- •3. Типи і рівні професійного самовизначення як можливі орієнтири саморозвитку психолога
- •5. Інтелігентність як орієнтир професійного і особистого розвитку психолога
- •Етичні проблеми професійного самовизначення психолога
- •Основні варіанти і рівні розгляду етичних проблем у психології
- •2. Головний «етичний парадокс» психології
- •3. Етичні проблеми в науково-дослідній діяльності психолога
- •4. Основні етичні проблеми і «спокуси» практичної психології
- •Оплата психологічних послуг
- •5. Основні етичні принципи в роботі психолога
- •6. Проблема загальнолюдських цінностей в роботі психолога. Головний етичний орієнтир психолога-практика
- •Студент-психолог як суб'єкт навчально-професійної діяльності Про розвиток і саморозвиток: професійне становлення студента як розвиток особистості
- •Особливості підготовки психологів в освітніх установах
- •2. Формальні і змістовні аспекти вищої психологічної освіти
- •3. Соціально-організаційна специфіка навчання у внз
- •4. Особливості побудови взаємостосунків студента-психолога ї з викладачами та адміністрацією факультету
- •5. Особливості міжособистісних стосунків студентів
- •6. Особливості організації дозвілля і позанавчальної діяльності студента
- •Шляхи професійного вдосконалення психолога
- •1. Загальна типологія шляхів професійного вдосконалення психолога
- •2. Спрямованість професійного самовдосконалення психолога.
- •3. «Неформальні шляхи» професійного саморозвитку психологів
- •4. Професійне самовдосконалення психолога після закінчення внз
- •Психологічна служба у системі освіти україни
- •Учитель і шкільна психологічна служба
- •Етичний кодекс психолога
- •І. Відповідальність
- •Іі. Компетентність
- •Ііі. Захист інтересів клієнта
- •Іv. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •Додаток № 3
- •Товариства психологів України
- •І. Загальні положення
- •Іі. Цілі і завдання Товариства
- •Ііі. Порядок прийому в товариство і умови вибуття з нього
- •Іv. Права і обов’язки членів Товариства
- •V. Керівні органи і структура Товариства
- •Програмний матеріал до вивчення дисципліни
- •Тема 2. Психолог як професійний діяч
- •Тема 3. Зміст діяльності психолога. Психодіагностична функція психолога
- •Тема 4. Психологічна корекція. Психопрофілактика. Розвивальна функція психолога
- •Навчально - тематичний план вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності»
- •Словник термінів
- •Список літератури з курсу “Вступ до спеціальності”
Загальне уявлення про психокорекцію як напрям практичної психології
Психологічна корекція визначається як спрямована психологічна дія на ті чи інші психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості. Термін «корекція психічного розвитку» як позначення певної форми психологічної діяльності вперше виник в дефектології у ситуації аномального розвитку. Там він означає виправлення недоліків, відхилень в розвитку дитини. У психології психокорекцію стали трактувати як сукупність заходів психологічної дії, впливу, спрямованих на доформування відсутніх психічних функцій, а також усунення відставання, відхилень, порушень психічного розвитку. Надалі в міру розвитку прикладної вікової психології відбулося розширення сфери застосування поняття «корекція» на сферу нормального психічного розвитку. Психокорекцією в даний час стали називати чи не будь-який прояв активності психолога-практика, що виходить за межі діагностики.
Близьким за значенням є термін «компенсація» - урівноваження, вирівнювання, розвиток порушених функцій та перебудова збережених для заміщення порушених, внаслідок чого усуваються нерівномірності психічного розвитку.
«КУорекція» - це зовнішня психологічна дія, цілеспрямована на призведення психічного стану людини у відповідність з наперед відомою «нормою психічного розвитку». Це означає зовнішнє, стороннє втручання, деколи достатньо жорстке, в ті чи інші психічні прояви людини. Залежно від змістово-психологічної спрямованості у межах нормального онтогенетичного розвитку виділяють корекцію розумового розвитку, розвитку особистості, корекція і профілактика невротичних станів і неврозів).
Здійснення психокорекційної роботи може відбуватися у трьох найважливіших позиціях:
1. «Роби як я!» (психолог бере відповідальність на себе і пропонує досить жорстку схему роботи);
2. «Давай зробимо разом!» (психолог ділиться відповідальністю з клієнтом);
3. «Вибирай з цих способів сам!» (клієнту пропонується самому взяти відповідальність на себе).
Не слід категорично стверджувати безумовну перевагу якій-небудь однієї позиції в порівнянні з іншими. Конкретні завдання, що виникають в ході психокорекційної роботи, диктують вибір тактики та уподобань професійної діяльності практичного психолога.
Психокорекційна робота проводиться в двох основних формах: групова і індивідуальна. Програма психокорекції створюється, як правило, на основі результатів психодіагностичного обстеження і грунтується на тих методологічних принципах, яких дотримується практичний психолог. Поняття психокорекції, як у найбільш розповсюдженому його трактуванні, тісно пов'язане з поняттям норми психічного розвитку. Оскільки «норма» для того чи іншого віку, тих або інших психічних функцій досить часто трактується дослідниками по-різному, то межі «нормального» не є в науці чітко визначеними. У зв'язку з відносністю поняття «норма» виникає питання про можливі шляхи здійснення психокоректуючої роботи. Стратегічно можна позначити два основні підходи:
1. Реалізація корекції як приведення до середньої норми, яка визначена статистично, на основі виробленої єдиної для всіх «універсальної психотехнології»;
2. Надання психологічної допомоги, зорієнтованої на індивідуальні особливості людини, її специфічні можливості і, в цілому, на унікальність її психічного та особистісного розвитку.