Увага! Культура мовлення Вітання та побажання

Добрий ранок!

Добрий день (добридень, здрастуйте, здорові будьте)!

Добрий вечір (добривечір)!

Доброго здоров'я!

Привіт!

Вітаю!

Вітаю Вас з...

Віншую Вас з...

Здоровлю з...

Прийміть вітання (поздоровлення) з...

З приїздом Вас!

Поздоровляю Вас!

Зі святом Вас!

Вітаю з днем народження!

З Новим роком!

З Різдвом Христовим!

Бажаю (зичу) Вам здоров'я, щастя, успіхів!

Щасливих Вам свят!

Дозвольте вітати Вас від імені...

Наше щире вітання...

Хай збудуться всі Ваші мрії!

Хай щастить Вам!

Бажаю щастя й добра Вам!

З води й роси!

Зичу радості, успіхів!

Дай, Боже, здоров'я!

Хай Бог помагає!

Загальні вимоги до складання і оформлювання документів

§ 1. Класифікація документів

Документ — основний вид ділового мовлення, що міс­тить інформацію, «зафіксовану на матеріальному носії, ос­новною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі».

Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони — писемний доказ, джерело відомо­стей довідкового характеру. Оформляють їх на папері, фо­топлівці, магнітній та перфострічці, дискеті, перфокарті.

У практичній діяльності установ, організацій і підприємств найпоширенішим є текстовий документ, зміст якого — мов­на інформація, зафіксована будь-яким типом письма або пев­ною системою звукозаписування.

Документи поділяються на види за кількома ознаками.

1. За найменуванням розрізняють: заяви, листи, телегра­ми, довідки, службові записки, інструкції, протоколи та ін.

2. За походженням документи поділяються на службові (офіційні) й особисті.

Службові документи створюються організаціями, підприєм­ствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються відповідно до єдиних вимог.

Особисті документи створюють окремі особи поза сферою їх службової діяльності. До особистих належать також і ті документи, які містяться в приватному зібранні особи.

3. За місцем виникнення документи поділяють на внут­рішні й зовнішні. До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено; до зовнішніх — документи, які є результатом спілкування установи з іншими установа­ми або організаціями.

4. За призначенням розрізняють документи організа­ційні, розпорядчі, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу, інформаційні.

5. За напрямком документи поділяють на вхідні й ви­хідні.

Вхідний — це службовий документ, що надійшов до установи.

Вихідний — це службовий документ, який надсилають іншій юридичній чи фізичній особі.

6. За формою документи бувають стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні).

Стандартні документи мають однакову форму і заповню­ються у певній послідовності й відповідно до обов'язкових правил (типові листи, типові інструкції, типові положення).

Індивідуальні документи створюються в кожному конкрет­ному випадку для розв'язання окремих ситуацій. їх друку­ють або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви).

7. За термінами виконання документи є звичайні без­строкові, термінові й дуже термінові.

Звичайні безстрокові документи виконуються в порядку загальної черги. Для термінових установлено строк виконання. До них належать також документи, які є терміновими за спосо­бом відправлення (телеграма, телефонограма). До дуже термі­нових належать документи з позначкою «дуже терміново».

8. За ступенем гласності документи поділяються на загальні, таємні, для службового користування (ДСК). Таємні документи мають угорі праворуч позначку «Таємно». Розго­лошення змісту такого документа веде до кримінальної відпо­відальності. Конфіденційним документам надається гриф обмеженого доступу «Для службового користування», який проставляють у правому верхньому куті першої сторінки на відстані 104 мм від межі лівого берега.

9. За стадіями створення розрізняють оригінали, копії й виписки.

Оригінал — це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи й за потреби завірений штампом і печаткою. Оригінал пер­шим набуває юридичної сили.

Копія — це точне знакове відтворення змісту оригіна­лу чи іншого документа. На копії документа вгорі праворуч обов'язково робиться помітка «Копія». Листуючись із підприємствами, організаціями й установами, у справах зав­жди залишають потрібні для довідок копії. Такі копії нази­ваються відпуском.

Коли треба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться виписка (витяг) з нього.

Якщо документ загублено, видається його повторний при­мірник — дублікат. Юридично оригінал і дублікат рівноцінні.

10. За складністю документи поділяються на прості (од­носкладові) і складні.

11. За термінами зберігання документи бувають постій­ного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання.

12. За технікою відтворення документи можуть бути рукописними й відтвореними механічним способом.

Сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організування роботи зі служ­бовими документами, називається діловодством.

Сукупність взаємопов'язаних службових документів, за­стосовуваних у певній сфері діяльності чи галузі, називається системою документації.