Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке акт?

2. У яких випадках і хто його складає?

3.Які дві частини містить акт і які його основні реквізити?

4. Які сполучники пишуться разом?

5. Які сполучники пишуться окремо?

6. Які розділові знаки ставляться у безсполучникових реченнях?

7. Коли у безсполучникових реченнях ставиться кома? Крапка з комою?

8. Коли у безсполучникових реченнях ставиться двокрапка? На­ведіть приклади?

9. Коли у безсполучникових реченнях ставиться тире? Наведіть приклади.

10. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим, опрацюйте помилки.

У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе слово, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби вічно існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і воно повністю переходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового-пречудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівне народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмемо «Кобзар» основоположника нашої сучасної мови, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Пере­горніть сторінки «Кобзаря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія» нема навіть у Тараса Шевченка. У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, що осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити...

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник М. П. Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетич­ного натхнення.

Чудове слово «мрія», витворене за всіма найвищими мірка­ми майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому необхідною і помітною золотою краплиною. Слово стало потрібним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити... (За І. Вихованцем).

Увага! Культура мовлення! Запам'ятайте значення термінів

Тираж — 1) розиграш облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних вкладів; 2) кількість при­мірників друкованого видання.

Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супро­воджувана погрозами; 2) у міжнародних відносинах диплома­тична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання в певний строк тих чи тих дій або утриман­ня від них, супроводжувана погрозою застосувати санкції.

Ультимо — у біржовій технології остання дата виконан­ня певної угоди.

Фактотум — довірена особа, яка безвідмовно виконує будь-які доручення, завдання.

Фактура — рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фермер — орендар або власник землі.

Фірма — господарське, промислове або торговельне підприємство, об'єднання, що користується правами юри­дичної особи, під маркою якої випускаються вироби, прода­ються товари.

Фірмове ім'я — позначення товарної марки словом, бук­вою чи групою слів і букв.

Фонд — 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або матеріальні засоби, призначені для певної мети.

Фондова біржа — ринок цінних паперів.

Фондовий капітал — капітал, вкладений у цінні папе­ри (придбання акцій, облігацій).

Формуляр — бланк, до якого вносять основні відомості про щось.

Франчайзі — дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом великої торговельної або промисло­вої фірми.

Ф'ючерсна угода — угода про купівлю-продаж товарів, цінних паперів у визначений наперед термін за ціною, яка діє на момент укладання угоди.