Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке договір?

2. Між ким укладається договір?

3. Які є типи договорів?

4. Які реквізити має договір?

5. За яких умов договір вважають укладеним?

6. Що таке трудова угода?

7. Між ким укладається трудова угода?

8. Назвіть реквізити трудової угоди.

9. Як творяться складні прикметники, що пишуться разом?

10. Як творяться складні прикметники, що пишуться через дефіс?

11. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим і виправте помилки. Поясніть написання складних слів.

Це прамісто-премісто Кий з братами творив.

Київ... Місто славнозвісне, оспіване багатьма поетами і письменниками, композиторами і художниками. Кожен, хто побував у Києві, зачарований світло-зеленими схилами пра­вого берега, банями стародавньої Лаври, золотим чолом Софійського собору, Хрещатиком, могутнім плином Дніпра... Приїхавши до Києва, побачите багато учнів, які під час ка­нікул наповнюють місто радісно-веселим гомоном і милують­ся його вічною красою. До дітей промовляє Київ своєю бага­товіковою історією. Тут початки звершень східного слов'ян­ства. У Киево-Могилянській академії формувалося могуття ідей видатного українського просвітителя, філософа і поета XVIII століття Григорія Сковороди. Київ освітлений генієм Тараса Шевченка і талантом всесвітньо відомих діячів нау­ки і культури.

Київ багато віків стоїть над могутнім Дніпром-Славутичем. Археологи вважають, що місто виникло приблизно у V столітті. Пізніше, з утворенням давньоруської держави — Київської Русі, Київ став її політичним центром, «матір'ю містам руським».

Походження назви «Київ» цікавило давньоруських літо­писців, високоосвічених людей свого часу. У Києві жив і творив славнозвісний літописець Нестор, який з 1073 року став ченцем Києво-Печерського монастиря. Його «Повість временних літ» містить оповідь про заснування Києва. За легендою, три брати Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь були засновниками Києва. Брати стояли на чолі східносло­в'янського племені полян (За І. Вихованцем).

Увага! Культура мовлення! Запам'ятайте значення термінів

Агент — комерційний посередник; представник установи, який виконує різні доручення.

Аквізитор — агент транспортних або страхових органі­зацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів або страхувань.

Акредитив — платіжний документ, за яким одна кре­дитна установа дає розпорядження іншій згідно із заявою клієнта за його рахунок сплатити певну суму грошей пред'яв­никові.

Акція — цінний папір, що свідчить про внесення акціо­нером певного паю у підприємство і дає йому право на ди­віденд.

Брокер — посередник під час укладання різних угод на біржі, який спеціалізується з певних видів товарів чи по­слуг.

Вексель — письмове боргове зобов'язання, яке дає його власникові право вимагати від боржника сплати зазначеної суми грошей у вказаний термін.

Давальна угода — угода, згідно з якою продукція має виготовлятися із сировини замовника.

Дебітор — боржник (юридична чи фізична особа), що має грошову заборгованість підприємству, організації, установі.

Депозит — гроші або цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.

Емісія — випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів державними установами та акціонерними товарист­вами.

Імміграція — в'їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання.

Інвестиція — довготермінове вкладення коштів у певну справу, підприємство, у різні галузі економіки, переважно за межами країни.

Інвестор — особа або організація, що надала інвестицію.

Інструкція — керівні вказівки, докладні настанови, зведення правил для виконання певної роботи.

Камбіо — вексель, позиковий лист.

Камбіст — торговець векселями.

Касація — 1) форма оскарження і перевірки судом вищої інстанції рішень, вироків, ухвал чи постанов суду, які ще не набули законної чинності; 2) процесуальний документ, у якому заявник оскаржує вирок, рішення, ухвалу чи поста­нову суду.

Каф — вид договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, коли до ціни товару включають і вартість морських перевезень до порту призначення.

Кворум — визначена законом, статутом кількість присутніх на зборах якогось органу, достатня для визнання їх правочинними.

Кодекс — 1) сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в певному суспільстві; 2) збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності.