![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Предмет науки про фінанси. Фінансові відносини на макро- та мікро-рівні.
- •2. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).
- •3.Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання).
- •4.Методологія фінансової науки. Методи емпіричного дослідження(спостереження,експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).
- •5. Фінансові категорії, поняття і терміни.
- •6. Історичні передумови виникнення фінансів. Етапи їх розвитку.
- •7. Фінанси як економічна категорія (об’єкт, суб’єкти, сутність).
- •8. Функції фінансів, їх зміст.
- •9. Розвиток фінансів у країнах Давнього Сходу та Римській імперії (Спарта, Аттика, Афіни).
- •10. Доходи та видатки феодальної держави(Франція, Німеччина, Італія).
- •11. Фінанси феодальних міст (Ам’єн, Тулуза, Магдебург, Генуя, Флоренція та ін.).
- •12.Фінанси в умовах становлення (період первісного накопичення капіталу пнк).
- •13. Фінанси в період розвитку капіталізму (індустріальний період, фпг).
- •14.Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці (тнк,тнб).
- •15.Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (у. Петті, а. Сміт, д.Рікардо ).
- •16. Концепція державних фінансів Дж. М. Кейнса.
- •17. Фінансова наука в умовах демократизації суспільства (теорії суспільного вибору в.Паретто, Дж. Б’юкенен, ідеї а. Вагнера).
- •18. Фінансова система як взаємодія ланок фінансових відносин. Організаційна будова фінансової системи.
- •19. Характеристика сфер фінансової системи України (фінанси держави, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок, міжнародні фінанси).
- •20. Характеристика ланок державних фінансів (державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди,державний і комунальний кредит ) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •22. Характеристика ланок фінансового ринку (рцп, кредитний ринок, валютний ринок, ринок фінансових послуг ринок дорогоцінних металів) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •24. Фінансова криза. Ознаки наявності кризи. Причини їх виникнення.
- •25. Фінансова наука – основа фінансової політики.
- •26. Фінансова політика – складова політики держави.
- •27. Основні напрямки фінансової політики . Головна мета.
- •28. Сутність фінансової стратегії та фінансової тактики.
- •29. Сутність бюджетної політики.
- •30.Сутність податкової політики
- •31. Сутність грошово-кредитної політики.
- •32. Сутність митної політики
- •33. Сутність боргової політики.
- •34. Сутність інвестиційної політики.
- •35. Сутність фінансового механізму, його складові (фінансові методи, фінансові інструменти, фінансові важелі, нормативно-правове забезпечення).
- •36. Фінансові важелі та фінансові інструменти (податкові пільги, норми амортизації, фінансові резерви, стимули, санкції, штрафи, ліміти, пеня тощо).
- •41. Класифікація податків.
- •37. Нормативно-правове забезпечення фінансового механізму
- •38. Сутність фінансового права (суб’єкти, джерела фінансового права).
- •39. Економічна сутність податків: визначення поняття, характеристика функцій.
- •40. Характеристика елементів оподаткування (суб’єкт, об’єкт, база, одиниця оподаткування, ставка).
- •41. Класифікація податків
- •42. Характеристика видів податків в залежності від форми оподаткування (пряма, непряма).
- •43. Характеристика видів податків в залежності від об’єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно).
- •44. Характеристика видів податків в залежності від державних структур, що їх встановлюють (загальнодержавні, місцеві).
- •45. Характеристика податку на прибуток підприємств (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •46. Характеристика податку на доходи фізичних осіб (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •47. Характеристика податку на додану вартість (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •48. Характеристика акцизного податку (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •213.1. Об'єктами оподаткування є операції з:
- •213.2. Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:
- •213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
- •49. Характеристика мита (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •50. Сутність податкової системи (система оподаткування, платники податків, контролюючі органи).
- •5 1. Принципи побудови податкової системи України (єдність, стабільність, раціональність, ефективність, централізація).
- •52. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби в Україні (суб’єкти податкової роботи, система органів державної податкової служби).
5. Фінансові категорії, поняття і терміни.
Поступово розвиваючись, фінансова наука набула і розвинула свій понятійний апарат, визначила фінансові категорії, фінансові терміни.
Поняття – форма мислення, що відображає суттєві властивості, зв’язки і відносини предметів і явищ (бюджетний процес, фінансові потоки, страхування).
Категорії – (грецьк. – висловлювання, ознака) – найбільш фундаментальні поняття, що відображають суттєві загальні властивості.. Основними категоріями фінансів є: податок, ціна, кредит, дохід, бюджет тощо. З розвитком об’єктивної дійсності фінансові категорії розвиваються і збагачуються.
Термін – (лат.–межа) – слово або словосполучення, що використовується з відтінком спеціального наукового знання. Система термінів – термінологія (фінанси місцевого самоврядування, бюджетна система, інфляційні процеси).
Способом або інструментом наукового пізнання виступають саме фінансові категорії, за допомогою яких досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонування.
Поняття, категорії, терміни – це саме те, з допомогою чого розкривається сутність фінансів як наукової дисципліни. Скажімо, категорія «фінанси» трактується як сукупність економічних відносин, що відображають створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення виконання державою її функцій. Вихідною, найдавнішою та найпростішою первинною фінансовою категорією є податок, в якому сфокусовані основні сутнісні ознаки фінансів. Спочатку в натуральній, а з появою держави, у грошовій формі, податок став виступати носієм фінансових відносин.
Із реального економічного життя з’являються інші, складніші фінансові категорії, такі як державні доходи і державні видатки. Обидві категорії утворюють більш складну категорію – державний бюджет. Фінансові категорії характеризуються ієрархічністю елементів (місцеві бюджети, державний бюджет).
Якщо податок є вихідною категорією державних фінансів (макрорівень), то на мікрорівні існують інші вихідні категорії фінансів. Так, зокрема, вивчаючи корпоративні фінанси також виділяють вихідну категорію, що розкриває сутність абстрактних фінансових відносин у даній галузі. Такою категорією є акція – фінансова клітинка акціонерного товариства.
6. Історичні передумови виникнення фінансів. Етапи їх розвитку.
Фінанси виникли одночасно з державою. Саме для утримання державного апарату і використовуються податки як важіль вилучення частини виробленої вартості або доходу. Кошти, отримані від податків, спрямовувались на задоволення потреб держави. Фінанси пройшли декілька етапів розвитку:
1-й етап – характеризується непродуктивним характером фінансів. На ранніх стадіях розвитку державності більша частина потреб держави задовольнялась шляхом встановлення різноманітних натуральних податків і трудових повинностей. Не існувало розмежування між ресурсами держави та її глави. Грошове господарство було розвинуте тільки в армії. Поступово податки в натуральній формі заміняються грошовими, влада монарха значно обмежується. В період XVI-XVII ст. була виділена державна скарбниця з повним відокремленням її від власності монарха. Виникло поняття «державний бюджет».
2-й етап – період феодалізму. Характеризується вузькістю фінансової системи, вона складається тільки з однієї ланки – бюджету і обмежених фінансових відносин. Однак, формування і використання бюджету вже носить системний характер, що законодавчо закріплено. З розвитком приватної власності виникають і різні форми мобілізації коштів до бюджету у вигляді промислового, поземельного, домового податків.
3-й етап – кінець ХVIII – початок ХІХ сторіччя. Фінанси стають універсальним і дуже активним елементом економічного життя, вдосконалюється фінансове і бюджетне право. Мобілізація і використання фінансових ресурсів стають об’єктом контролю з боку законодавчих структур. Предметом вивчення стають державні доходи і видатки.
В сучасних умовах, фінанси вступили в новий етап свого розвитку (постіндустріальний). Це зумовлено складністю і різноманітністю фінансових систем, високим ступенем впливу на економіку, багатогранністю фінансових відносин. На цьому етапі фінанси стають одним з важливих засобів опосередкованого впливу на системне відтворення матеріальних благ, робочої сили і виробничих відносин.
З подальшим розвитком держави фінансові відносини вдосконалюються, збагачуються новими формами прояву і вже не уособлюються лише в податках.