![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Предмет науки про фінанси. Фінансові відносини на макро- та мікро-рівні.
- •2. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).
- •3.Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання).
- •4.Методологія фінансової науки. Методи емпіричного дослідження(спостереження,експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).
- •5. Фінансові категорії, поняття і терміни.
- •6. Історичні передумови виникнення фінансів. Етапи їх розвитку.
- •7. Фінанси як економічна категорія (об’єкт, суб’єкти, сутність).
- •8. Функції фінансів, їх зміст.
- •9. Розвиток фінансів у країнах Давнього Сходу та Римській імперії (Спарта, Аттика, Афіни).
- •10. Доходи та видатки феодальної держави(Франція, Німеччина, Італія).
- •11. Фінанси феодальних міст (Ам’єн, Тулуза, Магдебург, Генуя, Флоренція та ін.).
- •12.Фінанси в умовах становлення (період первісного накопичення капіталу пнк).
- •13. Фінанси в період розвитку капіталізму (індустріальний період, фпг).
- •14.Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці (тнк,тнб).
- •15.Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (у. Петті, а. Сміт, д.Рікардо ).
- •16. Концепція державних фінансів Дж. М. Кейнса.
- •17. Фінансова наука в умовах демократизації суспільства (теорії суспільного вибору в.Паретто, Дж. Б’юкенен, ідеї а. Вагнера).
- •18. Фінансова система як взаємодія ланок фінансових відносин. Організаційна будова фінансової системи.
- •19. Характеристика сфер фінансової системи України (фінанси держави, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок, міжнародні фінанси).
- •20. Характеристика ланок державних фінансів (державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди,державний і комунальний кредит ) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •22. Характеристика ланок фінансового ринку (рцп, кредитний ринок, валютний ринок, ринок фінансових послуг ринок дорогоцінних металів) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •24. Фінансова криза. Ознаки наявності кризи. Причини їх виникнення.
- •25. Фінансова наука – основа фінансової політики.
- •26. Фінансова політика – складова політики держави.
- •27. Основні напрямки фінансової політики . Головна мета.
- •28. Сутність фінансової стратегії та фінансової тактики.
- •29. Сутність бюджетної політики.
- •30.Сутність податкової політики
- •31. Сутність грошово-кредитної політики.
- •32. Сутність митної політики
- •33. Сутність боргової політики.
- •34. Сутність інвестиційної політики.
- •35. Сутність фінансового механізму, його складові (фінансові методи, фінансові інструменти, фінансові важелі, нормативно-правове забезпечення).
- •36. Фінансові важелі та фінансові інструменти (податкові пільги, норми амортизації, фінансові резерви, стимули, санкції, штрафи, ліміти, пеня тощо).
- •41. Класифікація податків.
- •37. Нормативно-правове забезпечення фінансового механізму
- •38. Сутність фінансового права (суб’єкти, джерела фінансового права).
- •39. Економічна сутність податків: визначення поняття, характеристика функцій.
- •40. Характеристика елементів оподаткування (суб’єкт, об’єкт, база, одиниця оподаткування, ставка).
- •41. Класифікація податків
- •42. Характеристика видів податків в залежності від форми оподаткування (пряма, непряма).
- •43. Характеристика видів податків в залежності від об’єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно).
- •44. Характеристика видів податків в залежності від державних структур, що їх встановлюють (загальнодержавні, місцеві).
- •45. Характеристика податку на прибуток підприємств (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •46. Характеристика податку на доходи фізичних осіб (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •47. Характеристика податку на додану вартість (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •48. Характеристика акцизного податку (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •213.1. Об'єктами оподаткування є операції з:
- •213.2. Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:
- •213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
- •49. Характеристика мита (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •50. Сутність податкової системи (система оподаткування, платники податків, контролюючі органи).
- •5 1. Принципи побудови податкової системи України (єдність, стабільність, раціональність, ефективність, централізація).
- •52. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби в Україні (суб’єкти податкової роботи, система органів державної податкової служби).
30.Сутність податкової політики
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил.
Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій зобов’язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджету. Через прибутки та видатки центрального уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему, здійснюється пряме державне регулювання економіки.
Джерелом формування коштів бюджету є:
- по-перше власні доходи держави, тобто надходження платежів за ресурси, що належать їй відповідно до законодавства;
- по-друге, податки, які сплачують юридичні і фізичні особи зі своїх доходів.
Перехід до ринкових відносин, розвиток нових форм власності зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті податки стають основних джерелом формування коштів бюджету.
Ефективність державного регулювання за допомогою податків вирішальною мірою залежить від вибору системи оподаткування, висоти податкових ставок (ставки ПДВ, податку на прибуток, прибуткового податку з громадян та інші повинні ретельно і обґрунтовано обраховуватись і бути оптимальними за даної економічної ситуації), видів і розмірів податкових пільг (необґрунтоване і безсистемне надання пільг веде до втрати державою значних фінансових ресурсів).
Функції податків як фінансової категорії випливають з функцій фінансів. Фінанси в цілому виконують дві функції – розподільну і контрольну.
Податки безпосередньо пов`язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.
Фіскальна функція є основною у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати не просто достатньо податків, але, головне, – надійних. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися в регіональному розрізі.
Економічна функція податків полягає в тому, що за їх допомогою держава впливає на процес відтворення, стимулює або стримує темпи розвитку окремих підприємств, галузей і економіки в цілому.
Регулююча функція податків полягає у їх впливі на різні сторони діяльності їх платників.
Рівномірність розподілу податків у територіальному розрізі необхідна для забезпечення достатні ними доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.