11. Фінанси феодальних міст (Ам’єн, Тулуза, Магдебург, Генуя, Флоренція та ін.).

Наприкінці Х ст. у Західній Європі виникають нові і відроджуються старі (переважно римські) міста як центри ремесла і торгівлі: Бордо, Тулуза, Марсель. Даному процесу сприяв розвиток сільського господарства, відокремлення від нього ремесла і ріст населення.

Міста, що виникли в середні віки на землях феодалів, опинялись під їх владою. У боротьбі міст з сеньйорами народжується нова форма міської організації – комуна. Більшість великих міст отримали статус комуни: Амьєн, Гент, Брюгге, Лілль, Тулуза та ін. і стали самоврядними (здійснювали вибори з числа городян міської ради, посадових осіб, власного міського суду, міського ополчення, мали свої фінанси, право податкового самообкладання). Своєму феодальному сеньйору (який хартією засвідчував права міста) вони були зобов’язані сплачувати щорічну ренту і посилати на допомогу під час війни військо.

У ХІІІ ст. у німецькому місті Магдебург склалась одна з найбільш відомих систем феодального права. Цією системою юридично закріплялись права і свободи городян, їх право на самоуправління. Магдебурзьке право носило універсальний характер, тобто трактувало різноманітні види правовідносин: діяльність міської влади, суду, його компетенцію і порядок судочинства, питання загальної власності «в межах міста», порушення володіння, захоплення рухомого майна, встановлювало покарання за різноманітні види злочинів.

У ХІІІ ст. завдяки розвитку передових міст-держав створились передумови ранньокапіталістичних відносин. Великого розвитку досягла банківська справа (Сієнна, Флоренція), заморська торгівля (Венеція, Генуя, Піза). Банківський і торговий капітал використовувались для розвитку промисловості. Розширення ремісничого виробництва сприяло звільненню містами-державами на підлеглих їм територіях селян від кріпацтва, що призвело до відокремлення безпосередньо виробника від засобів виробництва.

Розвиток міст сприяв формуванню і розвитку державних фінансів і фінансів міст; руйнуванню натурального господарства і переходу до ринкових відносин; розвитку виробництва та обміну; повній політичній незалежності і припиненню феодальної експлуатації, надзвичайно інтенсивному накопиченню багатств; перетворенню міст в ХIV – XV ст. в осередки ранньокапіталістичного розвитку.

12.Фінанси в умовах становлення (період первісного накопичення капіталу пнк).

ПНК – перехідний етап від феодалізму до капіталізму. Особливості 1). Процес ПНК перетворює, безпосередніх виробників у найманих робітників. 2). перетворює суспільні засоби виробництва і життєві ресурси у капітал.

Економічну основу процесу ПНК складала масова експропріація (примусове позбавлення власності) селян і дрібних ремісників Найважливішою умовою розвитку капіталістичного виробництва є наявність значного числа людей, позбавлених умов праці і усіх джерел існування, крім продажу своєї робочої сили

Первісне накопичення капіталу було підготовлено розвитком виробничих сил, зростанням товарно-грошових відносин і формуванням достатньо широких національних ринків. Разом з тим процеси первісного накопичення капіталу створили можливість подальшого розвитку внутрішнього ринку. Відокремлення безпосереднього виробника від засобів виробництва було в той же час найважливішою умовою розширення сфери товарно-грошових відносин.

Прискоренню процесу ПНК сприяли колоніальні війни і жорстка експлуатація населення захоплених колоній, ріст державних боргів і податкових поборів. Характерною рисою ПНК було виникнення акціонерних товариств. Акціонерне товариство – форма централізації капіталу і разом з тим основна організаційна форма крупних капіталістичних підприємств. Виникнення акціонерних товариств стало економічною передумовою зародження корпоративних фінансів і фінансового ринку. Акціонерна форма централізації капіталу відкриває великі можливості для функціонування і подальшого розвитку фінансового ринку становлення фінансів як системи грошових відносин.