![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Предмет науки про фінанси. Фінансові відносини на макро- та мікро-рівні.
- •2. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).
- •3.Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання).
- •4.Методологія фінансової науки. Методи емпіричного дослідження(спостереження,експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).
- •5. Фінансові категорії, поняття і терміни.
- •6. Історичні передумови виникнення фінансів. Етапи їх розвитку.
- •7. Фінанси як економічна категорія (об’єкт, суб’єкти, сутність).
- •8. Функції фінансів, їх зміст.
- •9. Розвиток фінансів у країнах Давнього Сходу та Римській імперії (Спарта, Аттика, Афіни).
- •10. Доходи та видатки феодальної держави(Франція, Німеччина, Італія).
- •11. Фінанси феодальних міст (Ам’єн, Тулуза, Магдебург, Генуя, Флоренція та ін.).
- •12.Фінанси в умовах становлення (період первісного накопичення капіталу пнк).
- •13. Фінанси в період розвитку капіталізму (індустріальний період, фпг).
- •14.Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці (тнк,тнб).
- •15.Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (у. Петті, а. Сміт, д.Рікардо ).
- •16. Концепція державних фінансів Дж. М. Кейнса.
- •17. Фінансова наука в умовах демократизації суспільства (теорії суспільного вибору в.Паретто, Дж. Б’юкенен, ідеї а. Вагнера).
- •18. Фінансова система як взаємодія ланок фінансових відносин. Організаційна будова фінансової системи.
- •19. Характеристика сфер фінансової системи України (фінанси держави, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок, міжнародні фінанси).
- •20. Характеристика ланок державних фінансів (державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди,державний і комунальний кредит ) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •22. Характеристика ланок фінансового ринку (рцп, кредитний ринок, валютний ринок, ринок фінансових послуг ринок дорогоцінних металів) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
- •24. Фінансова криза. Ознаки наявності кризи. Причини їх виникнення.
- •25. Фінансова наука – основа фінансової політики.
- •26. Фінансова політика – складова політики держави.
- •27. Основні напрямки фінансової політики . Головна мета.
- •28. Сутність фінансової стратегії та фінансової тактики.
- •29. Сутність бюджетної політики.
- •30.Сутність податкової політики
- •31. Сутність грошово-кредитної політики.
- •32. Сутність митної політики
- •33. Сутність боргової політики.
- •34. Сутність інвестиційної політики.
- •35. Сутність фінансового механізму, його складові (фінансові методи, фінансові інструменти, фінансові важелі, нормативно-правове забезпечення).
- •36. Фінансові важелі та фінансові інструменти (податкові пільги, норми амортизації, фінансові резерви, стимули, санкції, штрафи, ліміти, пеня тощо).
- •41. Класифікація податків.
- •37. Нормативно-правове забезпечення фінансового механізму
- •38. Сутність фінансового права (суб’єкти, джерела фінансового права).
- •39. Економічна сутність податків: визначення поняття, характеристика функцій.
- •40. Характеристика елементів оподаткування (суб’єкт, об’єкт, база, одиниця оподаткування, ставка).
- •41. Класифікація податків
- •42. Характеристика видів податків в залежності від форми оподаткування (пряма, непряма).
- •43. Характеристика видів податків в залежності від об’єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно).
- •44. Характеристика видів податків в залежності від державних структур, що їх встановлюють (загальнодержавні, місцеві).
- •45. Характеристика податку на прибуток підприємств (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •46. Характеристика податку на доходи фізичних осіб (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •47. Характеристика податку на додану вартість (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •48. Характеристика акцизного податку (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •213.1. Об'єктами оподаткування є операції з:
- •213.2. Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:
- •213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
- •49. Характеристика мита (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).
- •50. Сутність податкової системи (система оподаткування, платники податків, контролюючі органи).
- •5 1. Принципи побудови податкової системи України (єдність, стабільність, раціональність, ефективність, централізація).
- •52. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби в Україні (суб’єкти податкової роботи, система органів державної податкової служби).
22. Характеристика ланок фінансового ринку (рцп, кредитний ринок, валютний ринок, ринок фінансових послуг ринок дорогоцінних металів) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
Фінансовий ринок як засіб перерозподілу фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання, між ними і державою, між державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу і окремими міжна родними фінансовими організаціями за видами застосування фінансо вих активів поділяється на валютний ринок, ринок кредитів, цінних паперів і фінансових послуг. Кожен з цих ринків відображає окремий бік перерозподілу фінансових ресурсів на умовах платності.
Фінансовий ринок є важливою складовою фінансової та економічної систем. З одного боку, це елемент насамперед фінансової системи, який займає в ній особливе місце. По-перше, він являє собою своєрідну надбудову, через яку координується діяльність усієї фінансової системи. По-друге, це сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Тобто, якщо фінанси суб’єктів господарювання виконують роль двигуна, а державні фінанси — функції системи керування, то фінансовий ринок можна порівняти з трансмісією. Образно кажучи, це кровоносна система, яка живить весь фінансовий організм. З іншого боку, фінансовий ринок поряд з ринками праці, товарів та послуг, засобів виробництва і технологій, духовних благ є надзвичайно важливою складовою ринкової економіки, її визначальним елементом, без якого не може працювати весь механізм. Усе починається з фінансового забезпечення діяльності суб’єктів господарювання.
Сутність відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів. Їх ціною є плата за користування ресусами, насамперед у вигляді процента.
Фінансовий ринок поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.
Ринок грошей — це сфера, де можна їх купити. Його функціонування забезпечується насамперед кредитною системою — сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та їх надання в кредит. Кредитна система складається з двох частин: банківської системи і небанківських кредитних установ (кредитні спілки, ломбарди, каси взаємодопомоги та ін.)
Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності. Інструментом ринку капіталів є спеціальні цінні папери —акції. Крім того, до ринку капіталів належать середньо- та довгострокові кредитні зобов’язання. Акції та інші цінні папери, що не дають права власності, у тому числі ті, що випускаються державою, формують ринок цінних паперів. За його допомогою здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл ресурсів між окремими суб’єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами. Причому на відміну від сфери державних фінансів, насамперед бюджету держави, де подібний перерозподіл має певні ознаки суб’єктивізму, перерозподіл через ринок цінних паперів завжди має об’єктивний характер, оскільки визначається критеріями ефективності використання фінансових ресурсів.
Валю́тний ри́нок — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.
Невід'ємною ланкою міжнародної валютної системи є валютний ринок. Сучасний валютний ринок — система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.
Слід також зауважити, що на валютному ринку здійснюється широке коло операцій з туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими і банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різні заходи валютного втручання.
У сучасних умовах розвинений ринок цінних паперів є необхідним елементом ефективно функціонуючої національної економіки. Ринок цінних паперів – це специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом операцій є цінні папери. На ньому здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважуються попит і пропозиція.
Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об’єктів реального інвестування розглядається як сукупний для таких операцій, як інвестиції в предмети колекціонування (художні твори, антикваріат, нумізматичні цінності і т. п.), у дорогоцінні метали і камені та інші матеріальні цінності. У країнах з розвиненою ринковою економікою інвестиційна діяльність, що пов’язана із цими об’єктами реального інвестування, уже здійснюється на спеціалізованих ринках, які оформилися (ринку золота тощо). Проте в нашій країні обсяг такого інвестування не відіграє поки суттєвої ролі.
23. Характеристика ланок міжнародних фінансів(фінанси міжнародних організацій, фінанси міжнародних фінансових інституцій, фінанси ТНК, фінанси інших суб’єктів ЗЕД, міжнародний фінансовий ринок) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.
Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.
Фінансова діяльність міжнародних організацій пов’язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Формування доходів здійснюється насамперед за рахунок внесків країн, що входять до складу даної організації. Кошти використовуються на основі затвердженого бюджету.
Міжнародні організації вступають у взаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на утримання їх апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Отже, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, які стосуються даної країни чи поширюються на неї.
Міжнародні фінансові інституції поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні. До всесвітніх належать Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку та ін.
Міжнародні фінансові інституції мають взаємовідносини як з урядами, так і з суб’єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямами. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини — надання кредитів окремим країнам та їх погашення і сплату процентів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер. Міжнародні фінансові інституції, здійснюючи фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.
Фінанси ТНК — це система грошових відносин, що виникають у процесі господарської діяльності і необхідних для формування і використання капіталу, доходів і грошових фондів. Капітал (пасиви балансу) є джерелом утворення активів (позазворотних і зворотних). Функції фінансів ТНК: 1) формування капіталу, доходів і грошових фондів 2) розподіл і використання капіталу, доходів і грошових фондів 3) контроль — дана функція використовується для контролю за дотриманням вартісних та матеріально-речових пропорцій при утворенні і використанні доходів корпорації та її підрозділів. Управління фінансами — це система принципів, методів, засобів та форм організації грошових відносин.