- •1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.
- •3. Народні рухи на західноукраїнських землях у перш, под, х!х ст.
- •4. Селянські рухи в др. Пол. 20-х, 30-х рр. XIX ст. Устим Кармелюк.
- •6. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії.
- •8. Чисельність і соціальна структура українського населення Російської імперії у 19 ст.
- •9. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
- •11.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.
- •10.Політичне становище українських земель у складі Російської і Австрійської імперії (перш. Пол. XIX ст.)
- •14.Польське повстання 1830- 1831 рр. І українське суспільство.
- •12. Скасування кріпосного права на західноукраїнських землях.
- •13.Народні рухи у першій чверті XIX ст.
- •15.Становище українського дворянства на початку 19 ст.
- •15.Становище українського дворянства на початку 19 ст.
- •16.Зародження українського національного руху в Північній Буковині і на Закарпатті.
- •17.Революційні події на Північній Буковині і на Закарпатті 1848 - 1849 рр.
- •18.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
- •20.Австрійські конституційні реформи: українське суспільство середини - другої половини 19 ст.
- •19.Революції 1848 - 1849 рр. Та їх вплив на Україну.
- •21.Соціальні відносини на західноукраїнських землях у др. Пол.XIX ст.
- •22.Становище і діяльність української греко-католицької церкви на українських землях в 19 ст.
- •23."Православний катехізис".
- •25. Аграрне перенаселення. Переселення селян із України.
- •24.Освіта в західноукраїнських землях першої половини 19 ст.
- •26.Форми участі українського народу у французсько-російській війні.
- •27.Формування полків українського козачого війська земських ополчень та інших формувань під час французько-російської війни 1812 р.
- •28.Бойові дії на території українських земель під час французсько-російської війни 1812р.
- •29. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.
- •30. Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві в перш. Пол. XIX ст.
- •31.Економічна колонізація Півдня України першої половини XIX ст.
- •32.Розвиток основних галузей сільського господарства в першій половині XIX ст.
- •34.Становище поміщицьких селян-кріпаків у перш. Пол. XIX ст.
- •33.Характеристика структури землеволодіння в перш. Пол. Хіх ст.
- •38.Тенденції розвитку промисловості перш. Пол. XIX ст.
- •37.Завершення технічного перевороту в промисловості.
- •39.Внутрішня і зовнішня торгівля у перш. Пол. XIX ст.
- •40.Виступи "робітних людей" у перш. Пол. XIX ст.
- •41.Основні прояви початку нового українського національного відродження у перш. Пол. XIX ст.
- •42.Зародження українського національного руху в Галичині.
- •43.Значення народних рухів у перш. Пол. XIX ст.
- •45.Повернення запорозьких козаків з-за Дунаю. Утворення Азовського козацького війська.
- •46.Чорноморське козацьке військо.
- •44.Бузьке та Усть-Буджацьке козацькі війська.
- •49."Козацький міф" в Україні 19 ст.
- •47. Повстання Чернігівського полку.
- •48.Катеринославське козацьке військо.
- •50.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
- •51 .Культурно-освітні установи у перш. Пол. XIX ст.
- •52.Розвиток історичної науки у перш. Пол. XIX ст.
- •53.Заснування і діяльність Харківського і Київського університетів.
- •54.Наукові товариства і установи у перш. Пол. XIX ст.
- •55.Проведення реформ 60-70-х рр. В Україні. Їх суспільно-політичні наслідки.
- •56.Земська реформа: Україна.
- •57. Інвентарна реформа на Правобережній Україні.
- •58.Селянські рухи на Правобережній Україні у зв'язку з проведенням інвентарної реформи.
- •59. Реформа 1861р. І особливості її проведення на Україні.
- •60.Соціально-економічні наслідки скасування кріпосного права.
- •62.Селянство і дворянство в др. Пол. XIX ст.
- •61.Україна в роки Кримської війни (1853 - 1856 рр.)
- •63.Розвиток основних галузей сільського господарства у др. Пол. XIX ст.
- •64. Розвиток основних галузей промисловості на західноукраїнських землях у др. Пол. XIX ст.
- •65.Еволюція аграрних відносин у др. Пол. XIX ст.
- •66.Становище західноукраїнських селян і робітників та їх боротьба (др. Пол. XIX ст.)
- •67.Промислово-торговельна буржуазія у др. Пол. XIX ст.
- •68.Внутрішня і зовнішня торгівля у др. Пол. XIX ст.
- •69.Металургія, металообробка і машинобудування у др. Пол. XIX
- •71.Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування на Україні.
- •74.Селянські рухи 50-х рр. XIX ст.
- •75.Селянський рух у 1861 - 1864 рр.
- •76.Основні етапи українського національного відродження 19 ст.
- •77.Москофільство.
- •82. Єлизаветградська громада (кін. 70-х - поч. 80-х рр. XIX ст.)
- •80.Київська (Стара) громада 70-80-х рр. XIX ст.
- •81. Одеська громада 70-х рр. XIX ст.
- •83."Ходіння в народ" у 1974 - 1875 рр.
- •84.Початок політичної боротьби народників (1878 - 1879 рр.)
- •85.Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.
- •88.Харківські народницькі гуртки середини 80-х рр. XIX ст.
- •89.Харківсько-Кнївське таємне політичне товариство.
- •90."Руська трійця"
- •91 ."Чигиринська змова".
- •93. Народовольський з'їзд у Катеринославі. Народовольські гуртки 1885 - 1889 рр. Та їх діяльність.
- •94.Робітничий рух у 80-90-х рр. XIX ст.
- •97. Південноросійський робітничий союз у Києві.
- •98.Радикально-демократична течія у суспільно-демократичного русі західноукраїнських земель у др. Пол. XIX ст.
- •99.Виникнення і склад Кирило-Мефодіївського товариства.
- •100. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Кого документи у розвитку українського національного руху.
50.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
Перші таємні товариства на українських землях прибрали форму модних у тому часі масонських лож. У 1818 р. такі ложі виникли у Києві (“З’єднані слов’яни”) та у Полтаві (“Любов у істині”). Серед їхніх членів були відомі українські діячі Іван Котляревський, Василь Капніст, Василь Лукашевич, а також пізніші лідери декабристського руху Павло Пестель, Михайло Орлов і Михайло Бестужев-Рюмін. Хоча ці ложі діяли в Україні, їхня діяльність не мала українського національного характеру. Ложі були клубами, де місцеві ліберали обговорювали політичні питання. Однією з цілей, яку ставили перед собою організатори перших таємних товариств в Україні, було втягнення малоросійського дворянства до опозиційного всеросійського руху. Українські дворяни-масони не формулювали специфічно національних вимог; чи не єдиним винятком був Василь Лукашевич, який виступав за від’єднання України від Росії і прилучення її до Польщі. Цілком інший характер мали ложі, які діяли на Правобережній Україні . Їхніми членами були польські шляхтичі, які не були пов’язані з російським масонським рухом. Своєю головною політичною метою ці ложі вважали відновлення незалежної польської держави, яка включала б у себе і Правобережну Україну .Багато із членів масонських лож в Україні ввійшли у склад декабристських організацій. Україна поряд з С.-Петербургом стала основним полем діяльності декабристів – лише у цих двох центрах декабристського руху дійшло до відкритого збройного виступу проти самодержавства. Ядром декабристської змови в Україні стала розквартирована на Правобережжі Друга армія, офіцери якої служили у Західній Європі під час наполеонівських воєн. У 1821 р. в Тульчині, на Поділлі, утворилося Південне товариство декабристів, головою якого був полковник Павло Пестель (Північне товариство виникло у Петербурзі роком пізніше, у 1822 р.). Декабристські товариства мали розгалужену сітку впливів в Україні. Крім Тульчина, Південне товариство мало свої осередки у Кам’янці і Василькові. У 1823 р. у Новгороді-Волинському виникло “Товариство з’єднаних слов’ян”, очолене молодшими офіцерами братами Борисовими.
Серед змовників було чимало українців, потомків козацької старшини. Провідними діячами декабристського руху були брати Матвій та Сергій Муравйови-Апостоли, які виводилися з роду гетьмана Данила Апостола. З українських сімей походили засновники “Товариства з’єднаних слов’ян” брати Борисови та Іван Горбачевський. Останній згадував, що його батько розповідав йому про нещастя Малоросії, а сам він не раз побивався над долею своєї батьківщини. Інший лідер декабристів, російський поет Кіндрат Рилєєв оспівував у своїх поемах героїчну боротьбу Северина Наливайка, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.
Але, як і у випадку з масонськими ложами, декабристський рух на загал проявляв байдужість до політичного майбутнього України. Підготований Пестелем проект конституції під назвою “Руська правда” був пройнятий централістським духом і не визнавав за націями, які замешкують Російську імперію, права на окреме політичне існування (вийняток робився лише для поляків і євреїв). Щодо українців, то Пестель зараховував їх до “корінного російського народу”. Подібно ж Рилєєв твердив, що кордони Польщі починаються там, де кінчається малоросійське наріччя; де ж простий народ говорить названим наріччям, там уже Росія. Чутливішою до реґіональних відмінностей Російської імперії була програма Північного товариства, викладена у Конституції Микити Муравйова. Вона передбачала поділ Росії на тринадцять федеративних штатів. Два з них – Чорноморський зі столицею у Києві та Український зі столицею у Харкові – співпадали територіально з колишньою Гетьманщиною, та Слобідською Україною.оча й не існувало окремого українського декабристського руху, але декабристський рух в Україні мав певні специфічні риси, які відрізняли його від руху в Росії. Найвиразніше це проявлялося у діяльності “Товариства з’єднаних слов’ян”. Діяльність цього товариства в Україні набрала особливого характеру, зумовленого ліберальним інтелектуальним кліматом краю Члени товариства проживали серед змішаного населення західної окраїни Російської імперії – Волині – і тому були особливо свідомі багатонаціонального характеру Росії, а також різноманістності слов’янського світу. Їхній патріотизм і національне чуття проявилися у панславістській ідеології. Програма Товариства, написана офіцерами братами Борисовими, ставила за мету не лише усунення самодержавства і кріпацтва, але й утворення загальнослов’янської республіки. “Об’єднати разом усі слов’янські покоління і зробити їх вільними, – писав один із братів Борисових, – здавалося мені блискучою справою, бо я думав через це доставити щастя не лише моїм співвітчизникам, а й іншим народам”. На відміну від інших декабристських організацій, Товариство з’єднаних слов’ян відрізнялося більш демократичним характером своєї програми.
Восени 1825 р. після тривалих переговорів воно з’єдналося з Південним товариством , перетворившись у філію останнього. Об’єднання з Південним товариством привело до перемоги централістської програми. Деякі українці та члени таємних польських організацій намагалися переконати Пестеля визнати окремі права України і Білорусії. Однак Україна залишилася мертвим звуком у політичних програмах російських декабристів.