- •1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.
- •3. Народні рухи на західноукраїнських землях у перш, под, х!х ст.
- •4. Селянські рухи в др. Пол. 20-х, 30-х рр. XIX ст. Устим Кармелюк.
- •6. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії.
- •8. Чисельність і соціальна структура українського населення Російської імперії у 19 ст.
- •9. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
- •11.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.
- •10.Політичне становище українських земель у складі Російської і Австрійської імперії (перш. Пол. XIX ст.)
- •14.Польське повстання 1830- 1831 рр. І українське суспільство.
- •12. Скасування кріпосного права на західноукраїнських землях.
- •13.Народні рухи у першій чверті XIX ст.
- •15.Становище українського дворянства на початку 19 ст.
- •15.Становище українського дворянства на початку 19 ст.
- •16.Зародження українського національного руху в Північній Буковині і на Закарпатті.
- •17.Революційні події на Північній Буковині і на Закарпатті 1848 - 1849 рр.
- •18.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
- •20.Австрійські конституційні реформи: українське суспільство середини - другої половини 19 ст.
- •19.Революції 1848 - 1849 рр. Та їх вплив на Україну.
- •21.Соціальні відносини на західноукраїнських землях у др. Пол.XIX ст.
- •22.Становище і діяльність української греко-католицької церкви на українських землях в 19 ст.
- •23."Православний катехізис".
- •25. Аграрне перенаселення. Переселення селян із України.
- •24.Освіта в західноукраїнських землях першої половини 19 ст.
- •26.Форми участі українського народу у французсько-російській війні.
- •27.Формування полків українського козачого війська земських ополчень та інших формувань під час французько-російської війни 1812 р.
- •28.Бойові дії на території українських земель під час французсько-російської війни 1812р.
- •29. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.
- •30. Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві в перш. Пол. XIX ст.
- •31.Економічна колонізація Півдня України першої половини XIX ст.
- •32.Розвиток основних галузей сільського господарства в першій половині XIX ст.
- •34.Становище поміщицьких селян-кріпаків у перш. Пол. XIX ст.
- •33.Характеристика структури землеволодіння в перш. Пол. Хіх ст.
- •38.Тенденції розвитку промисловості перш. Пол. XIX ст.
- •37.Завершення технічного перевороту в промисловості.
- •39.Внутрішня і зовнішня торгівля у перш. Пол. XIX ст.
- •40.Виступи "робітних людей" у перш. Пол. XIX ст.
- •41.Основні прояви початку нового українського національного відродження у перш. Пол. XIX ст.
- •42.Зародження українського національного руху в Галичині.
- •43.Значення народних рухів у перш. Пол. XIX ст.
- •45.Повернення запорозьких козаків з-за Дунаю. Утворення Азовського козацького війська.
- •46.Чорноморське козацьке військо.
- •44.Бузьке та Усть-Буджацьке козацькі війська.
- •49."Козацький міф" в Україні 19 ст.
- •47. Повстання Чернігівського полку.
- •48.Катеринославське козацьке військо.
- •50.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
- •51 .Культурно-освітні установи у перш. Пол. XIX ст.
- •52.Розвиток історичної науки у перш. Пол. XIX ст.
- •53.Заснування і діяльність Харківського і Київського університетів.
- •54.Наукові товариства і установи у перш. Пол. XIX ст.
- •55.Проведення реформ 60-70-х рр. В Україні. Їх суспільно-політичні наслідки.
- •56.Земська реформа: Україна.
- •57. Інвентарна реформа на Правобережній Україні.
- •58.Селянські рухи на Правобережній Україні у зв'язку з проведенням інвентарної реформи.
- •59. Реформа 1861р. І особливості її проведення на Україні.
- •60.Соціально-економічні наслідки скасування кріпосного права.
- •62.Селянство і дворянство в др. Пол. XIX ст.
- •61.Україна в роки Кримської війни (1853 - 1856 рр.)
- •63.Розвиток основних галузей сільського господарства у др. Пол. XIX ст.
- •64. Розвиток основних галузей промисловості на західноукраїнських землях у др. Пол. XIX ст.
- •65.Еволюція аграрних відносин у др. Пол. XIX ст.
- •66.Становище західноукраїнських селян і робітників та їх боротьба (др. Пол. XIX ст.)
- •67.Промислово-торговельна буржуазія у др. Пол. XIX ст.
- •68.Внутрішня і зовнішня торгівля у др. Пол. XIX ст.
- •69.Металургія, металообробка і машинобудування у др. Пол. XIX
- •71.Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування на Україні.
- •74.Селянські рухи 50-х рр. XIX ст.
- •75.Селянський рух у 1861 - 1864 рр.
- •76.Основні етапи українського національного відродження 19 ст.
- •77.Москофільство.
- •82. Єлизаветградська громада (кін. 70-х - поч. 80-х рр. XIX ст.)
- •80.Київська (Стара) громада 70-80-х рр. XIX ст.
- •81. Одеська громада 70-х рр. XIX ст.
- •83."Ходіння в народ" у 1974 - 1875 рр.
- •84.Початок політичної боротьби народників (1878 - 1879 рр.)
- •85.Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.
- •88.Харківські народницькі гуртки середини 80-х рр. XIX ст.
- •89.Харківсько-Кнївське таємне політичне товариство.
- •90."Руська трійця"
- •91 ."Чигиринська змова".
- •93. Народовольський з'їзд у Катеринославі. Народовольські гуртки 1885 - 1889 рр. Та їх діяльність.
- •94.Робітничий рух у 80-90-х рр. XIX ст.
- •97. Південноросійський робітничий союз у Києві.
- •98.Радикально-демократична течія у суспільно-демократичного русі західноукраїнських земель у др. Пол. XIX ст.
- •99.Виникнення і склад Кирило-Мефодіївського товариства.
- •100. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Кого документи у розвитку українського національного руху.
18.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
Під час революції відбувався процес розмежування польських і українських сил. Українці звернулися з проханням до імператора визнати їхню національність рівною польській. На противагу Центральній Народній Раді, яка претендувала виступати від усього населення Галичини, 2 травня 1848 р. було створено українське національно-політичне представництво – Головна Руська Рада. Вона складалася з передових представників українського громадянства – вищого освіченого духовенства, світської інтелігенції, національної буржуазії. Очолив Головну Руську Раду єпископ Г.Яхимович, його заступниками були проголошені львівський крилошанин капітулу М.Куземський та правник І.Борисикевич. Членом Головної Руської ради був провідник закарпатських українців А.Добрянський.
Головна Руська Рада сформулювала ідеологічні принципи та практичні заходи українського національного руху. У Маніфесті (відозві) до народу від 15 травня 1848 р. Головна Руська Рада, повідомляючи про своє утворення, проголосила ідею національної єдності галицьких та наддніпрянських українців, котрі являють єдиний народ. У Маніфесті були задекларовані самостійність та окремішність українського народу від польського та великоросійського. Основною програмовою вимогою Головної Руської Ради став поділ Галичини на дві окремі частини – польську, зі столицею у Кракові, та українську (східна Галичина і північна Буковина) з центром у Львові. Програма передбачала, що автономні польська та українська адміністративні одиниці матимуть свої власні сейми, адміністрацію з намісником. Урядовою мовою в українській провінції має бути українська, і вона ж повинна стати мовою народного навчання в краї від початкових шкіл до університету.
Окрім територіальної автономії програма Головної Руської Ради містила вимоги українізації шкільництва, створення національної преси, культурно-освітніх установ. Друкованим органом Головної Руської Ради стала газета «Зоря Галицька», що започаткувала українську пресу в західноукраїнських землях.
Програма Головної Руської Ради передбачала зрівняння уніатської і католицької церков, скасування станової повинності, встановлення рівності усіх перед судом і законом, захист власності, гідності тощо.
На всій Галичині діяло близько 50 руських рад, до яких входила сільська інтелігенція (вчителі, учнівська молодь), селяни, нижче духовенство. Організаторами місцевих рад були Я.Головацький, р.Мох, М.Верещинський й інші літератори та освітні діячі.
Активна діяльність Головної Руської Ради, яка очолювала національні українські сили і репрезентувала їх перед австрійським урядом, викликала занепокоєння та контрзаходи з боку польського табору. З метою протидії Головній Руській Раді 23 травня 1848 р. був утворений Руський собор, до якого увійшли польські магнати і сполонізована українська шляхта. Очолив Руський Собор князь Л.Сапега.
Політичною метою Руського Собору було збереження територіальної цілісності Галичини, а також польського домінування в ній, що згодом повинна була увійти до реставрованої Польської держави. Руський Собор мав свій друкований орган – «Дневник Рускій» («Dnewnyk Ruskij»), що видавався латиницею та кирилицею, а редактором його був колишній член «Руської трійці» І.Вагилевич, який пішов на співпрацю з польським табором. Серед українського населення Галичини Руський Собор не мав жодних впливів.
У червні 1848 р. у Празі відбувся Слов’янський з’їзд, на якому була зроблена спроба зближення позиції українського та польського рухів та їх національно-політичних представництв – Головної Руської Ради, Центральної Народної Ради та Руського Собору. Делегацію Головної Руської Ради очолив Ів.Борисикевич, до її складу увійшли Г.Гинилевич та О.Заклинський, а також представник Закарпаття А.Добрянський.