108. Дайте оцінку добровільній відмові України від ядерної зброї та визначте, у якій мірі приклад України позначився на міжнародній обстановці в світі.

Ядерна зброя України — ядерна зброя, яка знаходилась на території України 1991—2000 роки.

Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій в світі після США і Росії ядерний арсенал. Він налічував 176 боєголовок МБР.

Склад на 1991 рік

130 рідинних МБР, по шість боєголовок кожна.

46 твердопаливних МБР по десять боєголовок, з дальністю польоту до 11 000 км.

25 важкі стратегічні бомбардувальники-ракетоносці Ту-95МС. Літак є найшвидшими гвинтовим літаком світу.

19 надзвукових стратегічних бомбардувальників-ракетоносеців Ту-160 із змінною стріловидністю крила. На даний момент є найбільш потужним бойовим літаком у світі.

1080 одиниць ядерних крилатих ракет класу «повітря — земля» великої дальності.

Декілька сотень одиниць тактичної ядерної зброї.

Цікаві факти

Вся зброя була розроблена на території сучасної України.

Існує можливість, що під контролем України залишилося 5% боєголовок з тактичних ракет.

З 1992 року в Україну почали направлятися делегації з Вашингтону і Москви. Амереканці пропонували знищити весь ядерний арсенал, а росіяни просили передати всю ядерну зброю Росії.

Всі тактичні ядерні заряди були оперативно переміщені на російські заводи для знищення ще в першій половині 1992 року.

7 травня 1992 року тодішній президент України Леонід Кравчук відіслав у США листа, в якому значилось: «Україна забезпечить знищення всієї ядерної зброї, включаючи стратегічну наступальну зброю, розміщену на її території».

Водночас прем'єр-міністр України Леонід Кучма у промові, виголошеній у Верховній Раді 1993 року, відстоював збереження в Україні найефективнішої і найпотужнішої складової українського ядерного потенціалу - 46 твердопаливних МБР СС-24 (460 ядерних боєголовок), які могли зберігатися дуже довго.

США, зрозуміло, піклувалися про свою безпеку, бо саме частина українських МБР була націлена на об'єкти в Америці.

1992 року з ініціативи Вашингтону в Києві була проведена серія тристоронніх дослідницьких зустрічей: Україна, Росія і США. В ході обговорень американці запропонували розглянути можливість оплати процесу ядерного роззброєння України, а також певну компенсацію для Росії.

2 червня 1996 Україна офіційно втратила ядерний статус.

В 1999 році 8 літаків «Ту-160» Україна обміняла за борг Росії за газ. Потім було знищено ще 9 літаків, і ще один 1 літак «Ту-160» залишився в місті Полтава в музеї.

Такі складні й коштовні операції були, по суті, проведені в Україні до 2000 року з усіма 176 ШПУ і МБР. За загальними оцінками, видатки на це для США становили близько одного мільярда доларів. Однак дії України не наслідували інші держави. Більше того, у світі з'явилися нові ядерні держави.

У листопаді 1994 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про приєднання України до "Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1 липня 1968р .

Таким чином Україна відмовилась від статусу атомної держави, хоча і мала досить високі ядерні потужності.

Але дискусії щодо правильності цього рішення точяться вже досить довго.

Дехто пропонуе відновити ядерний статус України. "З їх слів словами, цей сміливий крок відповідає рівню держави, підвищить її значимість та вагомість на міжнародній арені, у повній мірі забезпечить її стабільність та безпеку. Що важливо, - відмітив Гаврилюк, - Україна володіє усіма необхідними ресурсами та науково-виробничим потенціалом для створення ракетно-ядерного щиту у найкоротші терміни. Відмову України від ядерного статусу на початку дев’яностих багато експертів називають помилковим рішенням. Обґрунтовані розмови про повернення атомної зброї до арсеналів у військових коридорах точаться вже давно і дедалі стають все гучніше. Але досі не знаходилося політика, який наважився б озвучувати це вголос."

Багато в чому ця відмова була продиктована не лише самими бажаннями і потребами України, а відносинами з іншими державами.

На тому етапі становлення України Росія відігравала роль політичного центра, що впливав на рішення колишніх радянських республік.